12 квітня 2018 року Справа № 804/8193/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хутірське" до Управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хутірське» звернулося до Дніпропетровського адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправними дії конкурсної комісії Управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Хутірське» у включенні до реєстру позичальників, які мають право на отримання компенсації за кредитами;
- зобов'язати конкурсну комісію Управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації включити Товариство з обмеженою відповідальністю «Хутірське» до реєстру позичальників, які мають право на отримання компенсації за кредитами.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ним було подано до конкурсної комісії Управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації передбачені відповідним порядком документи для включення до реєстру позичальників, які мають право на отримання компенсації за кредитами, проте комісією було прийнято рішення про не включення. Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки у відповідача не було повноважень на вчинення таких дій, а факт недотримання ним п. 4 Порядку відсутній.
Представник позивача у судове засідання, яке призначене на 22.03.2018р. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без участі представника.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
А тому, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 05.09.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Хутірське» подало на ім'я голови конкурсної комісії, створеної при управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації, заяву про включення підприємства в перелік підприємств для отримання компенсації процентної ставки за залученими кредитами.
13.11.2017 року позивачем отримано від відповідача відповідь № 1253/0/119-17 про прийняте комісією 10.11.2017 року рішення не включати позивача до реєстру, позичальників, які мають, право на отримання компенсації відсоткової ставки за залученими кредитами до отримання відповіді від Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Відповідь мотивована тим, шо актом Територіального управління Рахункової палати Дніпропетровській та Запорізькій областях від 05.01.2017 року № 21-10/03-10 «Про результати аудиту ефективності використанні коштів державного бюджету, спрямованих на надання державної підтримки агропромислового комплексу в управлінні агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації», в якому зазначено факт недотримання СТОВ «Хутірське» вимог п. 4 Порядку № 300, а саме відшкодування відсоткової ставки за кредитами для покриття витрат пов'язаних із постачанням технічної води для поливу.
Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів затверджений постановою Кабінету міністрів України № 300 від 29.04.2015 року (далі Порядок № 300).
Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінагрополітики. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є структурні підрозділи облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку.
Пункт 6 Порядку № 300 встановлює, що для проведення конкурсу та вирішення інших питань щодо надання компенсації облдержадміністрації утворюють конкурсні комісії, до складу яких входять представники структурних підрозділів облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку, органів державної статистики, фінансових органів, територіальних органів ДФС, міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби, професійних громадських організацій. Конкурсні комісії очолюють керівники структурних підрозділів облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку.
Отже, фактично, аналізуючи положення вказаних пунктів, повноваження конкурсної комісії, створеної відповідно до Постанови № 300, реалізуються через відповідні управління облдержадміністрації, а організації їх роботи покладена на керівників цих управлінь.
Згідно пункту 4 Порядку № 300 встановлено, що компенсація надається на конкурсній основі суб'єктам господарювання агропромислового комплексу - юридичним особам незалежно від організаційно-правової форми та форми власності та фізичним особам - підприємцям (далі - позичальники) за укладеними кредитними договорами:
у 2015 році - за умови, що сума відсотків за користування кредитами та розмір плати за надання інших банківських послуг, пов'язаних з укладенням кредитного договору (розрахункове обслуговування кредиту, розгляд кредитного проекту, управління кредитами, консультаційні послуги тощо), не перевищують 30 відсотків річних;
починаючи з 2016 року - за умови, що сума відсотків за користування кредитами не перевищує облікової ставки Національного банку, збільшеної на 3 відсоткових пункти на момент укладання договору. При цьому витрати з надання інших банківських послуг, пов'язаних з укладенням кредитного договору (розрахункове обслуговування кредиту, розгляд кредитного проекту, управління кредитами, консультаційні послуги тощо), не підлягають компенсації;
починаючи з 2017 року згідно з укладеними договорами.
Компенсації підлягають відсоткові ставки за кредитами, залученими для покриття витрат, пов'язаних із закупівлею пально-мастильних матеріалів, насіння, добрив, засобів захисту рослин, кормів, сировини та інгредієнтів для виробництва комбікормів, ветеринарних препаратів, спермопродукції, молодняку сільськогосподарських тварин та птиці, обладнання для тваринницьких ферм і комплексів, запасних частин для ремонту сільськогосподарської і зрошувальної техніки та обладнання, енергоносіїв, та оплати послуг, пов'язаних з виконанням ремонтних робіт сільськогосподарської і зрошувальної техніки, робіт (послуг) з підготовки та обробки ґрунту, посіву, захисту рослин від хвороб і шкідників, внесення добрив та підживлення, збирання врожаю.
Водночас пункт 5 Порядку № 300 передбачає, що компенсація не надається позичальникам, стосовно яких порушено справу про банкрутство, яких визнано банкрутами, що перебувають на стадії ліквідації або мають прострочену більше ніж шість місяців заборгованість перед державним бюджетом, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, що підтверджується відповідними органами державної фіскальної служби.
У разі встановлення контролюючими органами факту незаконного отримання бюджетних коштів припиняється надання позичальнику компенсації протягом поточного та наступного бюджетних періодів, а кошти у сумі, що незаконно отримана, повертаються до державного бюджету.
Таким чином, п. п. 4 та 5 Порядку № 300 встановлює за якими витратами підлягають відшкодуванню відсоткові ставки за кредитами та які наслідки застосовуються до отримувача такого відшкодування у випадку відшкодування витрат, які не передбачені цим Порядком. До вказаних наслідків віднесено припинення надання компенсації та повернення незаконно отриманих коштів, і в Порядку відсутній такий наслідок як відмова у включенні заявника до реєстру позичальників. Єдиною підставою для не включення заявника до цього реєстру, згідно з п.7 Порядку № 300, є подання заявки після закінчення строку їх подання або якщо документи подані не в повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано конкурсній комісії документи вчасно і в повному обсязі, у зв'язку з чим, суд вважає що підстав не розглядати їх або відмовляти у включенні до реєстру у комісії не було.
За таких обставин, суд доходить до висновку, що конкурсна комісія, відмовляючи у включенні позивача до реєстру позичальників, діяла не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, передбачений законодавством, а тому вимога про визнання протиправними дій конкурсної комісії Управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Хутірське» у включенні до реєстру позичальників, які мають право на отримання компенсації за кредитами, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо посилання позивача на той факт, що витрати, пов'язані з водопостачанням та водовідведенням, відповідають положенням п. 4 Порядку №300 та відносяться до витрат, пов'язаних із закупівлею енергоносіїв, суд зазначає наступне.
На законодавчому рівні відсутнє визначення поняття «енергоносії». Проте Міністерство статистики України в своєму листі від 11.11.1996 року № 14-3/37 «Стосовно визначення терміну «енергоносії» вказав, що відповідно прийнятих в міжнародній практиці стандартів, по метрології Європейської економічної комісії ООН, енергоносіями вважаються такі природні та перетворені енергоресурси, накопичена енергія яких може бути використана в якості джерела корисного тепла, світла та рушійної сили, зокрема: природні енергетичні ресурси: ядерна, гідравлічна енергія, інші природні енергоресурси, теплоенергія (пар та гаряча вода) тощо.
Тобто, фактично воду можна віднести до джерела енергії, водночас суд не володіє відповідними спеціальними знаннями технологічних процесів роботи позивача та можливості використання ним води, як енергоносія, і вказану обставину можливо встановити лише за висновком спеціаліста або експерта, а тому оцінка цій обставині судом не надається.
На підставі викладеного, та оскільки, відповідач не заперечував проти задоволення адміністративного позову, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хутірське» підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.244, 245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії конкурсної комісії Управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо відмови листом від 10.11.2017 року №1253/0/119-17 Товариству з обмеженою відповідальністю «Хутірське» у включенні до реєстру позичальників, які мають право на отримання компенсації за кредитами.
Зобов'язати конкурсну комісію Управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації включити Товариство з обмеженою відповідальністю «Хутірське» до реєстру позичальників, які мають право на отримання компенсації за кредитами.
Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 1600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова