28 лютого 2018 року Справа № 804/7941/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіТурлакової Н. В.
за участі секретаря судового засіданняГоворуха А.В.
за участі:
позивача представника відповідача ОСОБА_3 Борисенко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 17 жовтня 2016 року № 293 о/с в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 оперуповноваженого Індустріального відділення поліції Дніпровського відділу поліції зі служби в поліції;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_3 на посаді оперуповноваженого Індустріального відділення поліції Дніпровського відділу поліції;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснити виплату на користь ОСОБА_3 суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Ухвалою суду від 13.03.2017р. провадження по справі було зупинено до набрання законної сили рішення у адміністративній справі №804/5790/16 та ухвалою суду від 31.10.2017р. провадження по даній справі поновлено.
В обґрунтування позову зазначив, що з 07.11.2015 на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №1 о/с ОСОБА_3 призначено як прибулого з Міністерства внутрішніх справ поліцейським оперуповноваженим Індустріального відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП, з присвоєнням йому спеціального звання старший лейтенант поліції. Проте, керівництвом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо нього прийнято незаконне рішення про проведення атестації, а за її результатами прийнято необґрунтований та безпідставний висновок про невідповідність позивача займаній посаді. Даний висновок став підставою для прийняття наказу про звільнення позивача із займаної посади через службову невідповідність. З урахуванням зазначеного, позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки висновки про його службову невідповідність є безпідставними та необґрунтованими та просить суд задовольнити адміністративний позов повністю, стягнувши при цьому середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Від відповідача надійшло заперечення в яких він посилається на те, що колишніх працівників ОВС було прийнято без проведення атестування за скороченою процедурою без належного відбору, їх було призначено на посади тимчасового штатного розпису, а тому було проведено атестування позивача згідно наказу від 23.02.2016 № 458 з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив службової кар'єри. За наслідками атестації позивача, Атестаційною комісією №16 Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області зроблено висновок про невідповідність позивача займаній посаді, на підставі чого Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області прийнято наказ від 17.10.2016 №293 о/с про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 оперуповноваженого Індустріального відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП з займаної посади за п.5 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у позові з підстав зазначених у запереченнях.
Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_5 проходив службу в органах внутрішніх справ з 16 грудня 2008 року.
На підставі заяви позивача від 07.11.2015 року, наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 07.11.2015 року №1о/с «По особовому складу» відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» призначено тих, що прибули з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та з установленням посадових окладів згідно штатного розпису, з 07.11.2015 ОСОБА_3, який мав спеціальне звання старшого лейтенанта міліції, оперуповноваженим Індустріального відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП, присвоївши йому спеціальне звання старший лейтенант поліції.
Відповідно до ст.57 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон), з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив службової кар'єри проводиться атестування поліцейських.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області України від 23.02.2016 №458 «Про проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області» з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, наказано провести атестування поліцейських ГУНП в Дніпропетровській області та підпорядкованих підрозділів.
За наслідками проведеного атестування позивача, Атестаційною комісією №20 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області зроблено висновок, оформлений протоколом від 13.09.2016 року № 15.00035662.0074361.
На підставі вказаного висновку, наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 17.10.2016 № 293 о/с звільнено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 оперуповноваженим Індустріального відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).
Правові та організаційні засади діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-VІІІ (далі - Закон № 580), а порядок, умови та організація проведення атестування поліцейських регулюється Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженого наказом МВС від 17.11.2015 року № 1465, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 року за № 1445/27890 ( далі - Інструкція № 1465).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 580 Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Частиною 1 ст. 17 Закону № 580 визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з ч. 1 ст. 48 Закону № 580 призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону, якою, в свою чергу визначено, що призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.
Вимоги до кандидатів на службу в поліцію встановлені статтею 49 Закону № 580 та передбачають, що на службу в поліції можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 років, які мають повну загальну середню освіту, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, які володіють українською мовою.
Незалежно від професійних та особистих якостей, рівня фізичної підготовки та стану здоров'я на службу в поліцію не можуть бути прийняті особи у випадках, визначених частиною другою статті 61 цього Закону, а також особи, які: 1) відмовляються від взяття на себе зобов'язань дотримуватися обмежень та/або від складання Присяги поліцейського, визначених законом; 2) особи, які звільнені або мали бути звільнені з посад на підставі Закону України "Про очищення влади".
Частиною 2 статті 61 Закону № 580 встановлено, що не може бути поліцейським: 1) особа, визнана недієздатною або обмежено дієздатною особою; 2) особа, засуджена за умисне вчинення тяжкого злочину, у тому числі судимість якої погашена чи знята у визначеному законом порядку; 3) особа, яка має непогашену або не зняту судимість за вчинення злочину, крім реабілітованої; 4) особа, щодо якої було припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав; 5) особа, до якої були застосовані заходи адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією; 6) особа, яка відмовляється від процедури спеціальної перевірки під час прийняття на службу в поліції або від процедури оформлення допуску до державної таємниці, якщо для виконання нею службових обов'язків потрібен таких допуск; 7) особа, яка має захворювання, що перешкоджає проходженню служби в поліції. Перелік захворювань, що перешкоджають проходженню служби в поліції, затверджується Міністерством внутрішніх справ України спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я; 8) особа, яка втратила громадянство України та/або має громадянство (підданство) іноземної держави, або особа без громадянства; 9) особа, яка надала завідомо неправдиву інформацію під час прийняття на службу в поліції.
Крім того, кандидат на службу в поліції має пройти медичні обстеження, перевірку рівня фізичної підготовки, психофізіологічне обстеження, обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності, за згодою - тестування на поліграфі, також щодо нього проводиться спеціальна перевірка - ст. 50 Закону № 580.
Згідно ч. 1 ст. 57 Закону № 580 передбачено, що атестування поліцейського проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівня, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їх службової кар'єри.
Частиною 2 ст.57 Закону №580 передбачені наступні підстави для проведення атестування поліцейських, а саме: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання для переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Даний перелік підстав для проведення атестування поліцейського є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Із системного аналізу вищевказаної норми слідує, що проведення атестації може мати місце виключно у таких випадках: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання для переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
При цьому, передумовою прийняття рішення про проведення атестації особи має бути реальне настання обставин або встановлення фактів, що зумовлюють необхідність її проведення: у випадку призначення на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання для переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність - за наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема, в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо.
Водночас, метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення особи на нижчу посаду або звільнення її зі служби через службову невідповідність, є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишити таку особу на службі і, як крайній захід, звільнення її зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
Проте, у ході судового розгляду справи відповідачем не було надано доказів існування обставин чи встановлення фактів, які б зумовили виникнення підстав для проведення атестації позивача, передбачених частиною 2 статті 57 Закону № 580.
Разом з тим, закріплена у частині 1 статті 57 Закону № 580 мета атестування не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з визначеними у частині 2 цієї статті підставами для проведення атестування, перелік яких є вичерпним, а відтак, проведення атестування без настання таких підстав, Законом № 580 не передбачено.
Частиною 4 ст. 57 Закону № 580 встановлено, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами. Такі ж самі положення містить у п. 3 розділу 1 та підпункт 2 п. 1 розділу ІV Інструкції № 1465.
Крім того, з 07 листопада 2015р. позивач призначений на посаду оперуповноваженого Індустріального відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП, присвоївши йому спеціальне звання старший лейтенант поліції. Тобто, ОСОБА_3 на момент проведення атестації перебував на посаді менше року.
При цьому, згідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про професійний розвиток працівників» атестації не підлягають, зокрема, працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, а також встановлені у даній справі обставини, суд приходить до висновку, що позивача було безпідставно включено до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.
Крім того, висновки Атестаційної комісії №20 від 13.09.2016 року за результатами проведеного атестування про службову невідповідність ОСОБА_3 займаній посаді, суд вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам, виходячи з наступного.
Порядок атестування поліцейських, яке проводиться ГУ НП в Дніпропетровській області з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспективи їхньої службової кар'єри, визначається Інструкцією №1465.
Відповідно до п. 3 розділу ІV Інструкції № 1465 атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3х місяців. Якщо на час складання атестаційного листа керівник не має тримісячного строку спільної служби з поліцейським, який атестується, то такий лист складається заступником керівника або прямим керівником, який має строк спільної служби понад 3 місяці.
Згідно до п. 8 розділу ІV Інструкції № 1465 в атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно із функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.
За приписами п. 9 розділу ІV Інструкції № 1465 прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: займаній посаді відповідає; займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.
Як встановлено судом із наявних в матеріалах справи документів, атестаційний лист на позивача, заповнений його прямим керівником 02.08.2016 року, містить позитивні відомості про результати службової діяльності позивача, індивідуальні та особистісні характеристики якості роботи позивача, характеристика позивача, а також надана характеристика моральних і ділових якостей позивача та зроблений висновок у розділі ІІ про те, що позивач відповідає займаній посаді.
Отже, з атестаційного листа вбачається, що позивач характеризується виключно позитивно та відповідає займаній посаді.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач пройшов тестування, за результатами якого отримав за тестом на загальні здібності та навички - 27 балів з 60 та на знання професійний тест - 30 балів з 60, про що здійснено відповідний запис в його атестаційному листі.
Також, судом встановлено, що 13.09.2016 року Атестаційною комісією №20 ГУ НП в Дніпропетровській області проведено співбесіду з ОСОБА_3, результати якої оформлені протоколом ОП № 15.00035662.0074361.
Як видно зі змісту вказаного протоколу, фактично цей протокол не містить інформації про надані позивачем відповіді, оскільки у ньому містяться питання, які поставлені були позивачеві, однак які саме відповіді позивачем були надані не вказано, що, в свою чергу, не дає можливості оцінити правильність та повноту наданої відповіді на поставлені питання, а також не розкриває, які критерії враховувалися атестаційною комісією при прийнятті рішення стосовно позивача та на підставі чого зроблені висновки про його службову невідповідність та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Також, в ньому відсутні будь-які посилання на обставини, що свідчать про недостатній рівень професійних якостей, чи інші дані, які б свідчили про його низький професійний потенціал; невідповідність ОСОБА_3 оновленим вимогам суспільства до професії поліцейського, інших обставин, що свідчать про невідповідність особи позивача посаді, яку він займає.
Відповідно до інформаційної довідки ОСОБА_3 за період проходження служби притягався до дисциплінарної відповідальності 2 рази. Заохочувався 2 раз. За результатами складання підсумкових заліків за 2014-2015 навчальний рік отримав наступні оцінки (по п'ятибальній системі): функціональна підготовка - 3, вогнева підготовка - 3, фізична підготовка - 4, загальна оцінка - 3 «задовільно».
Тобто атестаційною комісією обрано звільнення позивача зі служби у поліції, як крайній захід, з урахуванням того, що вказаною комісією не було розглянуто питання щодо можливості переведення позивача на нижчу посаду, що б відповідало вимогам п. 9 Інструкції № 1465.
Враховуючи, що негативне рішення атестаційної комісії тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби в поліції через службову невідповідність, таке рішення, незалежно від його форми (протокол, окремий акт), повинно бути вмотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що були враховані при його прийнятті.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, яким є Національна поліція України та її територіальні підрозділи, має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням всіх обставин, що мають значення для правильного прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку, а також таким обставинам має бути надана відповідна оцінка.
Разом з тим, атестаційною комісією №20 під час проведення атестування позивача не було надано оцінки жодному з обов'язкових критеріїв, визначених у пункті 16 Інструкції №1465, крім рівня теоретичних знань та проведення тестів, зокрема, не була надана оцінка повноті виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій) з урахуванням позитивного висновку, наданого безпосереднім та прямим керівником позивача; не надана оцінка показникам службової діяльності позивача; наявності/відсутності заохочень; відсутності/наявності дисциплінарних стягнень тощо.
Пунктом 12 Інструкції № 1465 передбачено право атестаційної комісії робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.
Проте, будь-які запити, у тому числі і щодо наявності досягнень в роботі, перевірки інформації, розміщеної у відкритих джерелах щодо позивача, пов'язаних з його службовою діяльністю, атестаційною комісією здійснені не були, доказів протилежного суду не надано.
Разом з тим, ні Закон № 580, ні Інструкція № 1465 не наділяють членів атестаційної комісії повноваженнями вирішувати питання відповідності поліцейського займаній посаді виключно на підставі власного, суб'єктивного її сприйняття, оскільки такий підхід матиме наслідком прийняття суб'єктивного, необґрунтованого і, як наслідок, неправомірного рішення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд акцентує увагу на тому, що ч.2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Посилання відповідача на діюче дисциплінарне стягнення у вигляді «попередження про неповну посадову відповідальність», суд не приймає до уваги, оскільки матеріалами справи встановлено, що виключною підставою для прийняття оскаржуваного наказу, було рішення атестаційної комісії №20 оформлене вищевказаним Атестаційним листом від 13.09.2016р. про невідповідність займаній посаді та яке приймалось без врахування вказаного дисциплінарного стягнення, доказів протилежного відповідачем не надано.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 57 Закону № 580 під час проведення атестування підлягають оцінці не тільки критерії, зазначені у п. 16 Інструкції № 1465, а також і ділові та особисті якості поліцейського.
Висновок атестаційної комісії має ґрунтуватися на підставі всебічного та об'єктивного розгляду матеріалів, які були зібрані на поліцейського під час проведення атестування.
Отже, атестаційною комісією не доведено обґрунтованість та пропорційність свого рішення щодо того, що позивач не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, адже звільнення зі служби є крайнім заходом, який може бути застосований виключно за наявності належним чином підтверджених та досліджених документів і наведених у такому рішенні обґрунтувань, чого не містить оскаржуване рішення атестаційної комісії.
За викладеного, суд приходить до висновку, що атестаційною комісією прийнято рішення стосовно позивача про те, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність без дослідження та без всебічного з'ясування обставин, встановлення яких законом та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актом є обов'язковим для правильного вирішення питання, зокрема, рішення не обґрунтовано щодо застосування до позивача звільнення з посади через службову невідповідність без дослідження питання можливості переведення його на нижчу посаду.
У Рішенні Європейського суду з прав людини від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Проте з матеріалів справи, які були детально досліджені судом, неможливо встановити, яким саме критеріям не відповідав позивач, що саме призвело до прийняття рішення про службову невідповідність, відтак таке рішення не можна вважати правомірним та обґрунтованим.
У спірних правовідносинах відповідач діяв у межах наданих повноважень, але не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що оскаржується.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ від 17.10.2016 року № 293 о/с «По особовому складу» в частині звільнення позивача прийнято на підставі рішення атестаційної комісії, яке є необ'єктивним та необґрунтованим, у зв'язку з чим даний наказ підлягає скасуванню, а позивач поновленню на службі на раніше займаній посаді.
В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 26.05.2010 року № 753/11/13-10 "Про розв'язання спорів, що виникають з відносин публічної служби" зазначено, що під час вирішення спорів зазначеної категорії пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
Враховуючи, що Законом України «Про Національну поліцію» не врегульовано питання поновлення на службі, суд вбачає наявними підстави застосування в даному випадку норм Кодексу законів про працю України.
Згідно з ч.2 ст.235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Таким чином, вимушений прогул позивача відраховується з 18 жовтня 2016 року, відповідно до наказу № 293 о/с від 17.10.2016 року Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, по день фактичного поновлення на посаді.
Відповідно до п.п.2, 3 ч.1 ст.371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Таким чином, постанова суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді оперуповноваженого Індустріального відділення поліції Дніпровського відділу поліції та стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_3 грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу в межах одного місяця - підлягає негайному виконанню.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 17 жовтня 2016 року № 293 о/с в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 оперуповноваженого Індустріального відділення поліції Дніпровського відділу поліції зі служби в поліції.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_3 на посаді оперуповноваженого Індустріального відділення поліції Дніпровського відділу поліції з 18 жовтня 2016 року.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_3 суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 17 жовтня 2016 р. по день фактичного поновлення на посаді.
Постанову в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді оперуповноваженого Індустріального відділення поліції Дніпровського відділу поліції з 18 жовтня 2016 року та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за однин місяць звернути до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Турлакова