26 квітня 2018 року Справа № 804/692/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кальника В.В.
за участі:
секретаря судового засідання Туренко К.М.
представника позивача Піскової А.В.
представника відповідача Шаповал В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
24.01.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.12.2017 року №0023891402, винесеного Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що дії відповідача порушують права та законні інтереси позивача, оскільки висновки акту перевірки зроблені на підставі невірно розрахованої грошової оцінки земельних ділянок.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2018 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та призначено до судового розгляду.
Відповідачем поданий до суду відзив проти адміністративного позову, у якому ГУ ДФС зазначено, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, при визначенні розміру орендної плати за землю використовується як договір оренди земельної ділянки, так і норми Податкового кодексу України; зауважено, що згідно витягів із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, розмір нормативно-грошових оцінок земельних ділянок, що знаходяться у користуванні позивача, більший, ніж той розмір, що декларує позивач самостійно у податкових деклараціях.
Позивачем надано відповідь на відзив, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» не погоджується із викладеними відповідачем твердженнями та зазначає про оскарження рішень Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області в судовому порядку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» (код ЄДРПОУ 34775113) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.06.2017 року, валютного законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.06.2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 30.06.2017 року, за результатами якої складений акт від 08.11.2017 року №21233/04-36-14-02/34775113.
Згідно висновків акту перевіркою встановлено ряд порушень норм податкового законодавства, зокрема, підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 286.1 статті 286, пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України, що призвело до заниження орендної плати за земельні ділянки на суму 6196304,72 грн., у тому числі за 2016 рік - 3599068,80 грн., за січень-липень 2017 року - 2597235,84 грн.
На підставі встановленого порушення Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесене податкове повідомлення-рішення від 26.12.2017 року №0023891402, яким позивачу донараховане грошове зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 7745380,90 грн., у тому числі податкове зобов'язання 6196304,72 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 1549076,18 грн.
Судом встановлено та підтверджено у ході розгляду справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» орендує наступні земельні ділянки:
1) кадастровий номер 1210100000:04:023:0001, що знаходиться по вул. Байкальська, 2-П, площею 0,8842 га;
2) кадастровий номер 1210100000:09:524:0128, що знаходиться по вул. Комісара Кирилова, 1-Б, площею 0,8655 га;
3) кадастровий номер 1210100000:09:524:0126, що знаходиться по вул. Комісара Кирилова, 1-Б, площею 0,01792 га;
4) кадастровий номер 1210100000:09:524:0127, що знаходиться по вул. Комісара Кирилова, 1-Б, площею 9,5079 га;
5) кадастровий номер 1210100000:09:524:0125, що знаходиться по вул. Комісара Кирилова, 1-Б, площею 0,0940 га.
Згідно положень статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.
Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
288.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
288.3. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
288.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
288.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку:
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
288.5.4. для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку.
288.5.5. для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.
288.6. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.
288.7. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що при визначенні розміру орендної плати за землю використовується як договір оренди земельної ділянки, так і норми Податкового кодексу України.
Згідно пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» самостійно до податкового органу було подано декларації за 2016 та 2017 роки, у яких визначено суму зобов'язання з орендної плати за користування вищенаведеними земельними ділянками.
Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Проте, як встановлено перевіркою та не заперечується сторонами, відомості у податкових деклараціях з орендної плати за землю за 2016 та 2017 не відповідають даним державного земельного кадастру.
Так, згідно витягів із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, розмір нормативно грошових оцінок земельних ділянок, що знаходиться у користуванні позивача більший, ніж той розмір, що декларує позивач самостійно у податкових деклараціях.
Наголошуючи на своїй правовій позиції, позивач вказує на протиправність використання при проведенні індексації нормативної грошової оцінки кумулятивного методу за роки, що передували даті набрання чинності рішення місцевого самоврядування про затвердження нормативно грошової оцінки земель, оскільки призвели до суттєвого збільшення орендної плати.
Щодо таких тверджень суд звертає увагу на наступне.
Так, рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 року №4/65, яке набрало чинності з 01.01.2016 року, було затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Дніпропетровська, а саме базовою вартістю 1 кв.м. землі було визначено 306,35 грн.
Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.04.2016 року №5/7 було внесено зміни до пункту 1.2 рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 року №4/65, та конкретизовано, що нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська, базовою вартістю 1 кв.м. землі у розмірі 306,35 грн. визначена станом на 01.01.2013 року.
Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Згідно вимог статті 18 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 року №1378-ІV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій в межах населених пунктів не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою.
Відповідно до приписів пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
За змістом вказаної норми, кумулятивне (тобто накопичувальне) застосування щорічних коефіцієнтів індексації пов'язане саме з датою проведення нормативної грошової оцінки, але не з датою прийняття рішення про її затвердження чи датою введення нормативної грошової оцінки.
З моментом набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки пов'язується можливість застосування самої нормативної грошової оцінки, але не коефіцієнтів її індексації, які, як зазначалось, застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до абзацу 5 частини першої статті 1 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 року №1378-ІV дата оцінки земельної ділянки - дата (число, місяць та рік), на яку вводиться оцінка земельної ділянки та визначається її вартість. Для нормативної грошової оцінки земельної ділянки - дата, вказана в технічній документації.
Згідно Договору №573-07-2012 від 29.10.2012 року Державним підприємством Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М.Білоконя на замовлення Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради розроблено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпропетровська.
У розділі 3 Технічної документації зазначено, що з урахуванням індексації на 01.01.2013 року - 1,0, середня (базова) вартість одного квадратного метра земель на 01.01.2013 року становитиме 306,35 грн./м.
Отже, дата вказана у технічній документації, а саме 01.01.2013 року, в силу абзацу 5 частини першої статті 1 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 року №1378-ІV і є датою проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки. А тому, саме з цією датою пов'язується початок кумулятивного застосування щорічних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки.
Таким чином, до затвердженої станом на 01.01.2013 року базової вартості 1 кв.м землі - 306,35 грн. застосовуються коефіцієнти індексації: за 2013 рік - 1,0; за 2014 рік - 1,249; за 2015 рік - 1,433, що складає станом на 01.01.2016 року - 548,31 грн.
Отже, за наявності розрахованого коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 2014 рік - 1,249, на 2015 рік - 1,433, який має застосуватися при визначенні середньої (базової) вартості земельної ділянки, Управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську при формуванні вищевказаних Витягів з технічної документації було застосовано коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки 2014 рік (1,249), 2015 рік (1,433), 2016 рік (1,06).
Щодо зазначення позивачем відомостей про оскарження в судовому порядку витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, суд зазначає таке.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2016 року у справі №804/2035/16 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» задоволений, суд постановив:
- визнати протиправними дії Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області щодо застосування коефіцієнту індексації 1, 1,249 та 1,433 у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №03-07/230216/26 від 29.02.2016 року (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:04:023:0001, площею 0,8842 га; місцезнаходження земельної ділянки: м. Дніпропетровськ, Індустріальний, вул. Байкальська, 2-П, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» на підставі Договору оренди землі від 11.12.2008 року);
- визнати протиправними дії Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області щодо застосування коефіцієнту індексації 1, 1,249 та 1,433 у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №03-07/230216/30 від 01.03.2016 року (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:09:524:0126, площею 0,1792 га; місцезнаходження земельної ділянки: м. Дніпропетровськ, вул. Комісара Крилова, 1-Б, (Самарський район), що перебуває у користуванні товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» на підставі Договору оренди землі від 25.10.2007 року);
- визнати протиправними дії Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області щодо застосування коефіцієнту індексації 1, 1,249 та 1,433 у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №03-07/230216/32 від 01.03.2016 року (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:09:524:0125, площею 0,0940 га; місцезнаходження земельної ділянки: м. Дніпропетровськ, вул. Комісара Крилова, 1-Б, (Самарський район), що перебуває у користуванні товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» на підставі Договору оренди землі від 25.10.2007 року);
- визнати протиправними дії Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області щодо застосування коефіцієнту індексації 1, 1,249 та 1,433 у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №03-07/230216/31 від 01.03.2016 року (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:09:524:0128, площею 0,8655 га; місцезнаходження земельної ділянки: м. Дніпропетровськ, вул. Комісара Крилова, 1-Б, (Самарський район), що перебуває у користуванні товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» на підставі Договору оренди землі від 25.10.2007 року);
- визнати протиправними дії Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області щодо застосування коефіцієнту індексації 1, 1,249 та 1,433 у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №03-07/230216/33 від 01.03.2016 року (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:09:524:0127, площею 9,5079 га; місцезнаходження земельної ділянки: м. Дніпропетровськ, вул. Комісара Крилова, 1-Б, (Самарський район), що перебуває у користуванні товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» на підставі Договору оренди землі від 25.10.2007 року.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень вказана постанова набрала законної сили 18.10.2016 року. Однак, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.11.2016 року було зупинено виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року до закінчення касаційного провадження у справі №804/2035/16.
З урахуванням викладеного, при вирішенні даної справи, судом не приймаються до уваги висновки рішення суду, виконання якого зупинено.
Отже, суд зазначає про необґрунтованість розглянутого адміністративного позову.
Підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Відповідно до підпункту 14.1.74 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами.
Обов'язок зі сплати земельного податку виникає з моменту набуття права власності (користування) відповідною земельною ділянкою.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів та показань свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та нормативними актами України, а тому, позовні вимоги позивача є необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами, у зв'язку з чим, не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 06.05.2018 року.
Суддя В.В. Кальник