про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
11 травня 2018 р. Справа № 802/1240/18-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Воробйова Інна Анатоліївна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до: Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)"(вул. Брацлавська, 2, м. Вінниця)
про: визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно положень частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 року становить 1762 гривень.
Як видно із позовної заяви, позивач просить визнати протиправними дії адміністрації щодо утримання коштів з пенсії, та зобов'язати утриматись від вчинення певних дій. Отже, заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру. Відтак, сплаті підлягає судовий збір в сумі 704,80 грн.
Всупереч зазначеному, позивачем не надано доказів сплати судового збору, натомість подано заяву, в якій просить звільнити його повністю або частково від сплати судового збору у зв'язку з важким матеріальним становищем.
Тут слід зазначити, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 8 КАС України.
Згідно частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З даної норми видно, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.
Згідно довідок про доходи від 16.04.2018 р. та про рух коштів на особистому рахунку засудженого встановлено, що позивач отримує пенсію за віком. Разом з тим, інформація , яка міститься в даних довідках вказана станом на грудень 2017 р. та березень 2018 р. При цьому позивач, звернувся до суду 02.05.2018 р. (дата надходження позову).
За таких обставин, не є можливим встановити, чи достатньо коштів на рахунку позивача станом на дату подання позову, відтак і прийняти відповідне рішення щодо звільнення повністю або частково від сплати судового збору.
Враховуючи викладене є необхідним сплатити судовий збір у сумі 704, 80 грн. або надати докази, що підтверджують важкий матеріальний стан (відсутність коштів на особовому рахунку засудженого станом на 02.05.2018 р.) з метою надання оцінки його майновому стану та вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору.
Окремо щодо клопотання про надання безоплатної правничної допомоги, вважаю за необхідне вказати на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 16 КАС України, безоплатна правова допомога надається в порядку , встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Так, звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, подаються особами, які досягли повноліття, до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або до територіального органу юстиції за місцем фактичного проживання таких осіб незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи (ч. 1 ст. 18 Закону України "Про безоплатну правову допомогу ").
Із положень статті 19 Закону України "Про безоплатну правову допомогу " випливає, що у разі звернення особи про надання одного з видів безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язаний протягом десяти днів з дня надходження звернення прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Якщо особа подала звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, до територіального органу юстиції, цей орган зобов'язаний протягом трьох днів з дня подання звернення надіслати його до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, діяльність якого поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язаний у семиденний строк з дня отримання звернення особи прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Якщо особа належить до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги і письмово повідомляє про це особу або її законного представника, а також суд, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в яких здійснюватиметься представництво інтересів особи.
Якщо особа не має підстав для отримання безоплатної вторинної правової допомоги, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги і надсилає копію цього рішення особі, яка звернулася про надання такої допомоги, з одночасним роз'ясненням порядку оскарження рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.
У разі звернення осіб, зазначених у пунктах 3-6 частини першої статті 14 цього Закону, про надання безоплатної вторинної правової допомоги або надходження інформації про затриманих осіб від близьких родичів та членів їхніх сімей, перелік яких зазначено Кримінальним процесуальним кодексом України, Центр надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язаний прийняти рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги з моменту затримання особи.
Отже, як видно, саме Центр надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про надання відповідної допомоги та, відповідно, забезпечує надання правничої допомоги.
Відтак, питання про надання безоплатної правничої допомоги, має вирішуватись відповідним Центром надання безоплатної вторинної правової допомоги, а не судом.
За правилами визначеними частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись статтею 31, 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а саме, надавши докази оплати судового збору в сумі 704, 80 грн. або докази, що підтверджують важкий матеріальний стан (відсутність коштів на особовому рахунку засудженого станом на 02.05.2018 р.).
3. Дану ухвалу направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна