Провадження № 33/774/524/18 Головуючий у І-й інстанції - Черкез Д.Л.
Справа № 204/1716/18 Суддя - доповідач Кононенко О.М.
04 травня 2018 року суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Кононенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро, апеляційну скаргу особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 26 грудня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Цією постановою, ОСОБА_2, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
В оскаржуваній постанові судді зазначено, що у березні 2018 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 04.03.2018 року серії БР № 103840, згідно якого 04 березня 2018 року, о 22.10 год., у м. Дніпрі, по вул. Новокримській, 7, водій ОСОБА_2 керував автомобілем Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння (характерний запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, хитка хода). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді першої інстанції скасувати, а провадження закрити у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що дана постанова судді першої інстанції є протиправною та необґрунтованою, оскільки під час розгляду справи суд не дотримався вимог закону щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин вчиненого адміністративного правопорушення та не проаналізував у справі наявні докази. Вказав, що він не керував транспортним засобом, однак незважаючи на це працівники поліції все одно склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення. Щодо свідків вказав, що їх пояснення можуть підтвердити лише факт відмови від проходження огляду, однак не факт керування автомобілем. Працівники поліції відмовили у наданні документів щодо технічного засобу, за допомогою якого потрібно було провести огляд на стан сп'яніння, не було роз'яснено права та обов'язки, в матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, водія не було відсторонено від керування автомобілем, що все разом свідчить про грубе порушення процедури оформлення притягнення особи до відповідальності.
Вислухавши ОСОБА_2, який підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги, додатково зауваживши, що даний автомобіль зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення йому не належить та пояснив, що у нього є свій автомобіль надавши докази цього, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, а саме встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що судом першої інстанції, з недотриманням вищезазначених вимог закону, не встановлено чи було вчинено адміністративне правопорушення, належним чином не з'ясовано обставини щодо вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому викладені в постанові висновки суду є передчасними і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Крім того, в порушення вищенаведених вимог КУпАП, суд при формулюванні доведеності вини, виклав свої висновки таким чином, що обставини, які підлягають обов'язковому доказуванню встановлені інспектором, який складав протокол, а не судом безпосередньо, як того вимагає закон, що є підставою для скасування постанови судді та прийняття нової.
За частиною першою статті 130 КУпАП, передбачена відповідальність при відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
У відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. За частиною третьою цієї статті, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
За ствердженнями ОСОБА_2, як в суді першої інстанції так і в апеляційній інстанції, він не керував транспортним засобом, з товаришем лише сиділи в машині, коли до них підійшли працівники поліції, оскільки автомобіль не його він не курував ним і він критично відноситься до технічних засобів, які надають поліцейські, тому він не бажав щоб до нього застосовували якісь прилади, направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння до медичної установи йому не видавали, ніхто нікого не відстороняв від керування автомобіля в якому він сидів з товаришем.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, водій ОСОБА_2 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме характерний запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, хитка хода, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків.
Проте з даних викладених обставин в протоколі неможливо з'ясувати саме у якому порядку була пропозиція від поліцейського ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп'яніння чи з застосуванням технічних приладів і саме якого приладу, чи до медичної установи.
Письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, складеними інспектором поліції з їх слів, містять суперечності між собою - свідок ОСОБА_3 вказує, що ОСОБА_2 відмовився пройти тест на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, а свідок ОСОБА_4 зазначив, що ОСОБА_2 відмовився від проходження медогляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. Ці пояснення також не містять відомостей, які підтверджують підстави для проходження огляду на стан сп'яніння, а саме відсутні підтвердження наявності у ОСОБА_2 ознак сп'яніння, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
За поясненнями ОСОБА_2 в підтвердження того що він не керував зазначеним в протоколі про адміністративне правопорушення автомобілем є і те що на даний автомобіль у нього не було у володінні свідоцтва про реєстрацію, у нього є свій автомобіль НОМЕР_2, в підтвердження чого ним надано для огляду свідоцтво про його реєстрацію.
Із наявного в матеріалах справи рапорту інспектора поліції Лесковець І.М. слідує, що ОСОБА_6 на його вимогу надати посвідчення водія та реєстраційний талон відмовився вказуючи, що він не рухався на даному автомобілі, поруч сидів його товариш у якого при собі був реєстраційний талон на даний технічний засіб, що не спростовує ствердження ОСОБА_2 про те що він не керував даним автомобілем .
Крім того, за положеннями п.п.3,4,5 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року, посвідчення водія тимчасово вилучається за наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, передбачене Кодексом України про адміністративні правопорушення, за яке може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, про що робиться запис у протоколі.
Вказані норми законодавства носять імперативний характер, а тому підлягають обов'язковому застосуванню до вказаних правовідносин інспекторами поліції, завданням яких є надання поліцейських послуг у сферах забезпечення публічної безпеки і порядку та керуються у своїй діяльності принципом верховенства права.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання вимог коментованої норми закону при складанні відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення, однак незважаючи на те, в вину водію ставиться відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, з підстав встановлення наявності у нього його ознак.
Також, за положеннями ч. 1 ст. 266 КУпАП на поліцейських уповноваженого підрозділу Національної поліції України покладено обов'язок по відстороненню від керування транспортним засобом осіб, які ними керують і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість руху.
Проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання вимог коментованої норми закону при складанні відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, незважаючи на те, що у цьому протоколі визначено, що останній керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння.
Вказані суперечності і недоліки не були усунуті і з'ясовані судом першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд в тому числі, вирішує питання правильності складання протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Однак, поза увагою суду першої інстанції залишився факт невідповідності складеного відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11, норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
Суд першої інстанції, не скористався даним положенням закону та не повернув зазначений протокол про адміністративне правопорушення для усунення недоліків, а на стадії апеляційного розгляду, цього здійснити не можливо, що позбавляє апеляційну інстанцію на підставі наявних матеріалів перевірити обставини скоєння інкримінованого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення і доводи його апеляційної скарги.
Сам по собі наявний протокол про адміністративне правопорушення не дає достатньо підстав для впевненого і переконливого висновку щодо доведеності вини ОСОБА_2 в скоєнні ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки відсутні безперечні докази саме для встановлення факту керування ним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, що є обов'язковою складовою частиною об'єктивної сторони цього правопорушення.
З огляду на викладене, приходжу до висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_2адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак і відсутність в його діянні складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, вважаю необхідним постанову судді скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_2до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення в діях останнього.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 266, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2- задовольнити.
Постанову судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 17 квітня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_2за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Дніпропетровської області О.М. Кононенко