Справа №752/8302/18
Провадження по справі № 1-кс/752/3392/18
про арешт майна
24.04.2018 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва внесене № 12018100010003955 т.в.о. начальником слідчого відділення Голосіївського УП ГУ НП в м.Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 , клопотання про арешт майна, подане в порядку глави 17 Кримінального процесуального кодексу України
Т.в.о. начальник слідчого відділення Голосіївського УП ГУ НП в м.Києві ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно, а саме: 1 каблучку з металу білого кольору з камінням всередині у вигляді D1-0, 51 КТ D 2-0,72 та каблучку з металу білого кольору в середині гравіювання NF, які було вилучено до пакету - сейфу № 0351115 під час огляду місця події 23.04.2018 року за адресою: м.Київ, пр.-т Голосіївський, 58 А.
Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 20.04.2018 року до Голосіївського УП ГУНП у місті Києві надійшла заява гр. ОСОБА_5 , по факту того, що20.04.2018 року невстановлена особа перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , таємно викрала дві золотих каблучки вартістю приблизно 350 000 грн. 00 коп., чим завдала значної шкоди потерпілій ОСОБА_5 .
Допитана в якості потерпілого ОСОБА_5 пояснила, що 20квітня 2018 року приблизно о 09 год. 00 хв., пішла з власної квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому 20.04.2018 року приблизно о 18 год. 00 хв., повернувшись до власної квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_5 , виявила відсутність ювелірних виробів, а саме: каблучки з металу білого кольору з камінням, а саме діамантами вартість якого складає приблизно 260 000 грн. 00 коп., та каблучки з металу білого кольору з камінням, а саме діамантами вартістю якого складає приблизно 100 000 грн. 00 коп.
Як зазначає в своєму допиті гр. ОСОБА_5 , що до вчинення даного кримінального правопорушення можливо причетні її покоївки на, а саме ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Дарина (повних даних не зазначає).
22.04.2018 в період часу з 19 год. 20 хв. по 19 год. 45 хв., за адресою: м. Київ, пр.-т Голосіївськй, 58-А, слідчим СВ Голосіївського УП ГУНП у місті Києві капітаном поліції ОСОБА_7 в присутності понятих та потерпілої ОСОБА_5 , було вилучено до пакету - сейфу № 0351115паперову коробку синього кольору в середині якої міститься 1 каблучка з металу білого кольору з камінням всередині напис у вигляді гравіювання D1-0, 51 КТ D 2-0,72 та каблучку з металу білого кольору в середині гравіювання NF.
Дані каблучки добровільно видав гр. який представився як ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Допитаний в якості свідка гр. ОСОБА_8 , пояснив, що він працює кур'єром та 22.04.2018 року він отримав замовлення на доставку вищевказаних двох каблучок за адресою: м. Київ, пр.-т Голосіївський, 60. Доставити каблучки він мав потерпілій гр. ОСОБА_5
23.04.2018 року приблизно о 18 год. 20 хв., гр. ОСОБА_8 зустрівся з замовницею кур'єрської доставки, яка надала йому паперову коробку синього кольору, та повідомила, що йому необхідно 23.04.2018 приблизно о 19 год. 20 хв. доставити вказану коробку за адресою: АДРЕСА_2 та передати дану коробку гр. на ім'я ОСОБА_9 . Після чого ОСОБА_8 направився на зустріч з потерпілою ОСОБА_5
23.04.2018 року слідчим було винесено постанова про визнання 1 каблучки з металу білого кольору з камінням всередині надпис у вигляді гравіювання D1-0, 51 KT D 2- 0,72 та 1 каблучки з металу білого кольору в середині гравіювання NF речовим доказом по кримінальному провадженню.
Відповідно до п.п. 1,2 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 167 КПК України, підставою тимчасового вилучення майна може бути майно, щодо якого є достатні підстави вважати, що вони набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 2,3 ст. 170 КПК України слідчий суддя під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо воно набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення. Арешт може бути накладений на рухоме майно фізичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися слідчий за погодженням із прокурором. На даний момент є достатні підстави вважати, що майно, а саме 1 каблучка з металу білого кольору з камінням всередині надпис у вигляді гравіювання D1-0, 51 KT D 2- 0,72 та 1 каблучка з металу білого кольору в середині гравіювання NF може бути реалізовано іншим юридичним або фізичним особам, а виручені від продажу грошові кошти будуть легалізовані різними способами, тому з метою унеможливлення відчуження вказаного майна та можливої конфіскації майна або відшкодування потерпілому заподіяних збитків, оскільки дане майно являється об'єктом вчинення кримінального правопорушення, виникла необхідність застосувати захід забезпечення кримінального провадження - арешт майна.
У судове засідання слідчий не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання у його відсутні, просив клопотання задовольнити в повному обсязі.
З метою забезпечення арешту майна та недопущення розголошення матеріалів кримінального провадження і здійснюваних в його рамках слідчих дій, слідчий суддя вважає за необхідне розглянути клопотання без повідомлення його власника, відповідно до вимог ч. 2 ст. 172 КПК України.
Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
В провадженні Голосіївського УГІ ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12018100010003955, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.04.2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Постановою слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 від 23 квітня 2018 року 1 каблучки з металу білого кольору з камінням всередині надпис у вигляді гравіювання D1-0, 51 KT D 2- 0,72 та 1 каблучки з металу білого кольору в середині гравіювання NF визнано речовим доказом по кримінальному провадженні № 12018100010003955 від 21.04.2018 року.
Так статі 167, 168 КПК України визначають, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
За приписами статті другої КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Чинним кримінальним процесуальним законодавством України з метою досягнення дієвості кримінального провадження передбачено заходи його забезпечення.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є: 1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади;5) тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7) арешт майна; 8) затримання особи; 9) запобіжні заходи.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З системного аналізу зазначеної статті КПК України в сукупності з іншими його нормами можна зробити висновок, що арешт, як захід забезпечення кримінального провадження може бути застосований слідчим суддею виключно у випадку коли щодо майна, на яке просять накласти арешт, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням же арешту майна є запобігання можливості його, зокрема приховування, псування, знищення, зміни, відчуження.
Частина перша статті 173 КПК України визначає, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Також при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати ряд обставин, визначених ч. 2 ст. 173 КПК України.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З метою збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає необхідним клопотання задовольнити
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 100, 170-173, 175, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на 1 каблучку з металу білого кольору з камінням всередині у вигляді D1-0, 51 КТ D 2-0,72 та каблучку з металу білого кольору в середині гравіювання NF, які було вилучено до пакету - сейфу № 0351115 під час огляду місця події 23.04.2018 року за адресою: м.Київ, пр.-т Голосіївський, 58 А.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя