Справа № 454/977/18
м. Сокаль 03.05.2018 року
Слідчий суддя Сокальського районного суду Львівської області ОСОБА_1 за участю :
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого,
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність працівників поліції Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУПН у Львівській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та стверджує, що останні прийняли його заяву про скоєння злочину однак не внесли відомості до ЄРДР.
В обгрунтування скарги зазначає, що 07.03.2018р. близько 20.30год. ним подано заяву до Сокальского відділення поліції про скоєння щодо нього злочину працівниками поліції Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області. Звернувшись у Сокальске віддіенння поліції ОСОБА_4 прийняв його заяву про скоєння злочину, однак скаржнику стало відомо від ОСОБА_5 про те, що повідомлення про скоєння злочину за його заявою не внесено до ЄРДР. Вважає такі дії працівників Сокальського ВП протиправними та просить суд зобов'язати внести відомості за його заявою до ЄРДР.
Згідно ухвали суду від 16.04.2018р. відкрито провадження з розгляду даної скарги та призначено дату судового розгляду, однак в судове засідання сторони не прибули, на що судом була визначена інша дата судового засідання.
Скаржник в судові засідання повторно не прибув та не повідомив суд при причини неявки.
Представник Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області в судове засідання не прибув та не повідомив суд при причини неявки, однак на адресу суду надано витребувані судом матеріали кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обовязковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши матеріали скарги та дослідивши докази по справі приходжу до висновку, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно висновку по зверненню ОСОБА_6 зареєстрованого ЖЄО №1326 від 07.03.2018р. Сокальським ВП Червоноградського ВП ГУПН у Львівській області встановлено, що заявник подав заяву та просив порушити кримінальну справу проти гр. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у зв'язку з тим, що останні при його затриманні не склали протокол та не роз'яснили його конституційних прав та обов'язків, здійснювали психологічний та моральний тиск та навіть завдали йому тілесних ушкоджень.
З оглянутого висновку по зверненню ОСОБА_3 начальник СРПП №3 ПП Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 провівши перевірку прийшов до висновку про припинення подальшого розгляду звернення.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені частиною 5 ст.214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела, попередня правова кваліфікація кримінального правопрушення.
Положення ст.214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2, ст.11 КК України, згідно з якими, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, а тому критерієм внесення відомостей до ЄРДР є саме фактичні дані, що вказують на ознаки конкретного складу злочину.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об"єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Статтею 2 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, одним з яких є захист особи, суспільства від кримінальних правопорушень. Реалізація вказаного завдання здійснюється, з поміж іншого, шляхом забезпечення кожному громадянину права на звернення до уповноважених органів чи осіб з заявою про вчинене кримінальне правопорушення.
Відповідно до п.3.5 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, про наявність письмових заяв про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що надійшли до чергової частини органу поліції, та повідомлень, що надійшли усно, у яких наявні відомості, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, після реєстрації в журналі ЄО уповноважений працівник чергової частини доповідає начальникові слідчого підрозділу для внесення слідчими відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформує начальника органу поліції.
Частиною 1ст.214 КПК України, встановлено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24-х годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобовязані внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань тільки таку заяву або повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
Таким чином, проаналізувавши норми чинного законодавства не передбачають автоматичного внесення відомостей, викладених у будь-яких заявах чи повідомленнях - вносяться лише визначені як такі, що, на думку суб'єкта, який їх вносить, дійсно можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Така реалізація права, крім іншого, допускає розгляд заяв, які не містять таких відомостей, у порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян».
Також згідно вимог ч. 3 ст. 306 КПК, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується.
Оскільки із матеріалів скарги не встановлено яке саме кримінальне правопорушення відносно ОСОБА_3 було скоєно, сам скаржник в судове засідання для надання доводів не прибув хоча неодноразово повідомлявся про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, тому суд розцінив таку позицію скаржника як втрату інтересу до предмета оскарження.
Таким чином, слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на його розгляд сторонами кримінального провадження, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного, прийшов до висновку, що скарга є не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220, 303, 306, 307, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
В скарзі ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає .
Слідчий суддя : ОСОБА_1