Справа № 487/298/18
Провадження № 1-кп/487/333/18
07.05.2018 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , його законних представників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисника - ОСОБА_7 , потерпілого - ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, учня 11 класу Миколаївської ЗОШ №6, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України
30.10.2017 року приблизно о 19:30 годин, неповнолітній ОСОБА_4 , знаходячись біля центрального входу до супермаркету «Thrash», розташованого за адресою: м. Миколаїв вул. Озерна, 17-Г, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин:
Так, знаходячись у вказаний час у вказаному місці у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочиннйи умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 взяв з землі камінь у праву руку та кинув його в голову ОСОБА_8 , спричинивши останньому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я, у вигляді забою та саден лобної ділянки голови та осколкового перелому наружної пластини лобної кістки.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КК України, тобто спричинення умисного тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав в повному обсязі та суду показав, що 30.10.2017 року ввечері, він разом зі своїм другом ОСОБА_9 та двома дівчинами, зайшли до супермаркету «Thrash», розташований по вул. Озерна, 17-Г, потім, коли вийшли з магазину, побачили металевий в'язок, вирішили на ньому покататься, взяли його та почали їхати по дорозі. Потім з магазину вийшли два сотрудника, схопили їх з другом та повели до супермаркету, по дорозі він втік, а друга затримали. Він почав просити чоловіків, щоб вони відпустили ОСОБА_9 , але вони не погодились та не відпустили. Після чого, він взяв камінь з землі та кинув в бік сотрудників магазину, камінь потрапив в голову потерпілого, але він спочатку цього не зрозумів, тому кинув другий камінь в їхній бік, після чого почав тікати, але був затриманий, після чого викликали охорону супермаркету.
У вчиненному ОСОБА_4 щиро розкаявся.
Цивільний позов прокурора про відшкодування збитків на лікування потерпілого визнав.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 визнав частково, лише в частині відшкодування матераільних збитків.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 суду показав, що він працював продавцем-консультантом в супермаркете «Thrash», розташованого за адресою: м. Миколаїв вул. Озерна, 17-Г. 30.10.2017 року він був на роботі, приблизно о 19:30 годин, йому повідомили, що двоє хлопців взяли з магазину в'язок та поїхали на ньому до зупинки громадського транспорту. Він разом з ОСОБА_10 вийшли на вулицю, де побачили двох хлопців, він попросив повернути в'язок, але ОСОБА_4 почав йому грубити, він взяв обвинуваченого та іншого хлопця під руки та повів в супермаркет. Вони усі разом пройшли приблизно 100 м та були майже біля супермаркету, коли ОСОБА_4 вирвався та побіг. Він разом з іншим хлопцем продовжили йти до магазину, коли він вже піднимався по пантусу, повернувся та побачив, що в його бік бежить ОСОБА_4 . Після чого ОСОБА_4 кинув в нього камінь, який потрапив йому в голову, а саме у праву частину лоба, потім ОСОБА_4 кинув ще один камінь, який потрапив у вікно магазину. Після чого у нього потемнело в очах, але свідомість він не втрачав та побіг за ОСОБА_4 , наздогнав його та повалив на землю, а потім привів до супермаркету, де працівники викликали поліцію. Після чого його доставили до ЛШМД, де зробили знімок, а потім він поїхав до лікарні на вул. Володарського. У нього був діагноз: забій головного мозку легкого ступеню, перелом лобової кістки справа, тілесні ушкодженн середнього ступеню тяжкості, він лікувався стаціонарно було медикаментозне лікування.
Цивільний позов щодо стягнення з ОСОБА_4 та його законного представника ОСОБА_6 в рахунок матеріальної шкоди 2312, 18 грн. на лікування та придбання ліків та 30000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди підтримав та просив про задоволення.
В судовому засіданні законний представник обвинуваченого ОСОБА_6 суду показала, що обвинувачений ОСОБА_11 її син, якого виховує вона та баба ОСОБА_5 , вважає, що достатньо приділяє уваги сину, батько ОСОБА_12 загинув. Артур навчається у 11 класі, але навчаться не хоче, з дітьми класі у нього нормальні стосунки, конфліктів немає, вдома поводить себе також нормально, допомагає по господарству не завжди, захоплень у нього на теперішній час немає .
Цивільний позов прокурора визнала, цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 визнала частково, лише в частині відшкодування матеріальних збитків на лікування.
Такі покази потерпілого узгоджуються і з дослідженим в ході судового розгляду письмовими доказами:
протоколом прийняття заяви від ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення від 30.10.2017 року, згідно якого ОСОБА_8 просить вжити заходів до невстановленого хлопця, який близько 19:30 годин, знаходячись біля супермаркету «Thrash», розташованого за адресою: м. Миколаїв вул. Озерна, 17-Г, кинув в голову камень тим самим спричинив йому тілесні ушкодження ;
витягом з кримінального провадження внесеного до ЄРДР від 31.10.2017 року за правовою кваліфікацією ч.1 ст. 122 КК України, відповідно до якого 30.10.2017 року близько 19:30 годин, знаходячись біля супермаркету «Thrash», розташованого за адресою: м. Миколаїв вул. Озерна, 17-Г, невстановлена особа кинула у камінь в область голови ОСОБА_8 , тим самим нанесла йому тілесні ушкодження;
протоколом огляду місця події від 16.11.2017 року об'єктом якого є ділянка місцевості, яка розташована по АДРЕСА_2 , а саме біля супермаркету «Thrash». На даній ділянці місцевості, розташований багатоповерховий будинок №17-г, де розташований супермаркет та інші магазини. Вхід до данного супермаркету здійснюється через сходи та металопластикові двери. Напроти по вул. Озерна, розташований бар «Охота», з іншої сторони розташована автомобільна стоянка, яка прилягає до супермаркету. Далі через дорогу розташовані багатоповерхові будинки по вул. Лазурній, нічого не виявлено та не вилучено;
протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.11.2017 року, згідно якого потерпліий ОСОБА_8 із чотирьох пред'явлених йому фотознімків, на фотознімку за №1 ( ОСОБА_4 ) впізнав особу, яка 30.10.2017 року нанесла тілесні ушкодження біля будинку №17-г по вул. Озерній в м. Миколаєві , впізнав за великим носом, специфічним розміром та формою губ;
протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.11.2017 року, згідно якого свідок ОСОБА_14 із чотирьох пред'явлених йому фотознімків, на фотознімку за №1 ( ОСОБА_4 ) впізнав особу, яка 30.10.2017 року нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_8 , впізнав за великим носом, формою губ;
протоколом проведення слідчого експерименту від 25.11.2017 року за участю свідка ОСОБА_10 , згідно якого останній біля супермаркету «Thrash», розташованого за адресою: м. Миколаїв вул. Озерна, 17-Г, вказав, як 30.10.2017 року приблизно 9:30 годин, раніше йому невідомий хлопець, а саме ОСОБА_4 , кинув два рази камінь в голову ОСОБА_8 . Далі ОСОБА_10 вказав напрямок яким рухався ОСОБА_4 , після того як взяв у своє користування продовольчий металевий в'язок, який знаходився біля супермаркету «Thrash». Після чого, ОСОБА_10 та всі учасники експерименту підійшли до проїжджої частини, напроти дитячої бібліотеки №6, розташованої по вул. Озерна, 21 в м. Миколаєві, де вказав ділянку проїзної частини на якій він разом з ОСОБА_8 30.10.2017 року зупинили ОСОБА_4 , у якого на той час перебував продовольчий металевий в'язок та ще одного хлопця, яких вони в подальшому повели до вищевказаного супермаркету. Після чого ОСОБА_10 та усі учасники експерименту повернулися до супермаркету «Thrash», де ОСОБА_10 вказав на місце розташування ОСОБА_4 в момент кидків каменів в бік ОСОБА_8 . Даля, ОСОБА_10 вказав на місце розташування ОСОБА_8 відносно ОСОБА_4 та напрямок кидку першого каменя останнім в голову ОСОБА_8 . Потім ОСОБА_10 вказав на місце розташування ОСОБА_8 відносно ОСОБА_4 та напрямок кидку каменя останнім у другий раз та як саме ОСОБА_8 від нього ухилився, внаслідок чого камінь потрапив у вітрину супермаркету;
протоколом проведення слідчого експерименту від 09.01.2018 року за участю потерпілого ОСОБА_8 , згідно якого останній біля супермаркету «Thrash», розташованого за адресою: м. Миколаїв вул. Озерна, 17-Г, вказав, як 30.10.2017 року приблизно о 19:30 годин, раніше йому невідомий хлопець, а саме ОСОБА_4 , кинув два рази камінь йому в голову. Далі ОСОБА_8 вказав місце розташування продовольчого металевого візка, який знаходився біля супермаркету «Thrash» в м. Миколаїв вул. Озерна, 17-Г. Після чого, ОСОБА_8 вказав напрямок яким рухався ОСОБА_4 , після того як взяв у своє користування продовольчий металевий в'язок, який знаходився біля супермаркету «Thrash». Після чого, ОСОБА_8 та всі учасники експерименту підійшли до проїжджої частини, напроти дитячої бібліотеки №6, розташованої по вул. Озерна, 21 в м. Миколаєві, де вказав ділянку проїзної частини на якій він разом з ОСОБА_10 зупинили ОСОБА_15 , у якого на той час перебував продовольчий металевий в'язок та ще одного хлопця, яких вони в подальшому повели до вищевказаного супермаркету. Потім ОСОБА_8 вказав на місце, яке розташоване між проїзною частиною та тильною частиною будинку АДРЕСА_2 , як на таке на якому ОСОБА_4 втік від нього. Після чого ОСОБА_8 та усі учасники експерименту повернулися до супермаркету «Thrash», де ОСОБА_8 вказав на місце розташування ОСОБА_4 в момент кидків каменів в його бік. Даля, ОСОБА_8 вказав на його місце розташування відносно ОСОБА_4 та напрямок кидку першого каменя останнім в голову ОСОБА_8 . Потім ОСОБА_8 вказав на його місце розташування відносно ОСОБА_4 та напрямок кидку каменя останнім у другий раз та як саме ОСОБА_8 від нього ухилився, внаслідок чого камінь потрапив у вітрину супермаркет. Даля ОСОБА_8 вказав напрямок яким ОСОБА_4 став тікати від супермаркету.
висновком експерта №1702 від 31.10.2017 року, згідно якого у ОСОБА_8 мають місце тілесні ушкодження у вигляді забою та саден лобної ділянки голови, дані тілесні ушкодженян утворились від ударної дії тупим твердим предметом, яким могли бути руки, ноги, камінь та інші, з давністю їх утворення біля однієї доби до часу огляду, по ступеню тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, утворення наявних у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень при падінні тіла на площину з висоти власного зросту малоймовірно;
висновком експерта №1875/1702-17 від 27.12.2017 року, згідно якого у ОСОБА_8 , 1955 року народження, мали місце тілесні ушкодження у вигляді забою та саден лобної ділянки голови, згідно з записом в історії хвороби у нього мався осколковий перелом наружної пластини лобної кістки. Дані тілесні ушкодження утворилися від однієї ударної дії тупим твердим предметом, яким могли бути руки, ноги, камінь та інші, з давністю їх утворення біля однієї доби до часу огляду. По ступеню тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я на строк понад 21 добу. Утворення наявних у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень при падінні тіла на площину з висоти власного зросту малоймовірно. Локалізація тілесних ушкоджень доступна для їх причинення власною рукою, однак масивність ушкоджень кісток череп виключає можливість нанесення тілесних ушкоджень власною рукою.
Таким чином, суд вважає вину ОСОБА_4 доведеною, а кваліфікацію його дій за ч.1 ст. 122 КК України вірною.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, віднесено законом до категорії злочинів середньої тяжкості.
Обставин, що пом'якшують покарання щире каяття, вчинення злочину у неповнолітньому віці.
Обставин, що обтяжують не встановлено.
При обранні виду та міри покарання ОСОБА_4 суд також враховує данні про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем навчання характеризується посередньо, на обліку в ОНД та МОПЛ №1 не перебуває.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, виходячи з загальних засад призначення покарання, необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів ОСОБА_4 є покарання у вигляді позбавлення волі.
Між тим, з урахуванням ступені тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, конкретних обставин його вчинення, наслідків вчиненого, даних про його особу, щире каяття обвинуваченого, вчинення злочину у неповнолітньому віці, що пом'якшує покарання, суд вважає можливим призначити ОСОБА_4 покарання не пов'язане з ізоляцією від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробування відповідно до ст.ст. 75, 104 КК України, яке є достатнім для того, щоб обвинувачений довів своє виправлення та з покладенням обов'язків відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Миколаївської міської ради про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення у розмірі 11818,01 грн., суд вважає обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, відповідно до ст. 1206 ЦК України.
Проте, з огляду на те, що ст. 1179 ЦК України передбачено, що неповнолітня особа (у віці від 14 до 18 років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах, а у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами), піклувальником. Тому, шкода на стаціонарне лікування потерпілого у розмірі 11818,01 грн. підлягає стягненню з неповнолітнього ОСОБА_4 , а у разі відсутності у нього майна, достатнього для відшкодування завданої ним шкоди, покласти обов'язок по відшкодуванню шкоди на його мати ОСОБА_6 .
Цивільний позов ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди задовольнити частково, в частині відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 2312, 18 грн., слід відмовити, у зв'язку з його недоведеністю та відсутністю доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на лікування.
Що стосується відшкодування моральної шкоди, в цій частині суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, відповідно до вимог ст.ст. 23, 1167 ЦК України, враховуючі обставини у їх сукупності, характер кримінального правопорушення, та вважає необхідним стягнути на користь потерпілого ОСОБА_8 (позивача) в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 3000 гривень, оскільки саме така сума, на думку суду, відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, з врахуванням обставини при яких було спричинено моральну шкоду, ступень вини відповідача, характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо). Відповідно до вимог ст. 1179 ЦК України моральнашкода у розмірі 3000 грн. підлягає стягненню з неповнолітнього ОСОБА_4 , а у разі відсутності у нього майна, достатнього для відшкодування завданої ним шкоди, покласти обов'язок по відшкодуванню шкоди на його мати ОСОБА_6 .
Керуючись ст. ст. 369-374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання у виді 1 року позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий строк 2 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 в період іспитового сроку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання; не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Департаменту фінансів Миколаївської міської ради 11818,01 грн., у разі відсутності у неповнолітньогоОСОБА_4 майна, достатнього для відшкодування завданої ним шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі його матір'ю ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 3000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, у разі відсутності у неповнолітньогоОСОБА_4 майна, достатнього для відшкодування завданої ним шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі його матір'ю ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1