Справа № 461/737/16-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/783/489/17 Доповідач: ОСОБА_2
27 квітня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою прокурора Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 14 березня 2017 року,
з участю прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисника засудженого - адвоката ОСОБА_8 ,
засудженого ОСОБА_9 ,
встановила:
в апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 вважає вказане рішення незаконним та необґрунтованим, таким що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, а також постановленим із грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону і відповідно таким, що підлягає скасуванню.
В обґрунтування зазначає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового переконання про те, що доводи прокурора викладені в заяві не містять посилань на нововиявлені обставини. Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою зобов'язати районний суд розглянути заяву прокурора про перегляд за нововиявленим обставинами вироку Галицького районного суду м. Львова від 12 травня 2016 відносно ОСОБА_9 .
Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого про зміст ухвали і доводи апеляційної скарги, виступи сторін з приводу поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, встановила наступне.
Вироком Галицького районного суду м. Львова від 12 травня 2016 року у справі №461/737/16-к ОСОБА_9 за вчинення 10 вересня 2015 року злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, було засуджено до двох років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, призначено дворічний іспитовий строк, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2-4 ч.1 ст. 76 КК України.
Прокурор ОСОБА_6 24 листопада 2016 року звернувся до суду з клопотанням про перегляд даного вироку за нововиявленими обставинами посилаючись на те, що після ухвалення даного вироку, було встановлено, що ОСОБА_9 вироком Личаківського районного суду м. Львова від 10 жовтня 2014 року був засуджений за ч.2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на один рік і звільнений від відбуття призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на один рік.
На момент ухвалення вироку, що переглядався, ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 02 листопада 2015 року ОСОБА_9 був звільнений від покарання за вироком Личаківського районного суду м. Львова від 10 жовтня 2014 року у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 18 жовтня 2016 року, задоволено заяву прокурора про перегляд ухвали цього ж суду від 02 листопада 2015 року за нововиявленими обставинами, скасовано її та постановлено нову, якою відмовлено у задоволенні клопотання Сихівського РВ м. Львова КВІ УДПтС України у Львівській області про звільнення ОСОБА_9 від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Дані обставини прокурор вважав нововиявленими, тобто такими, що існували на момент ухвалення вироку, але не були відомі суду та впливають на призначення покарання і просив суд скасувати вирок Галицького районного суду м. Львова від 12 травня 2016 року у справі №461/737/16-к та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_9 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК та призначити йому покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України, враховуючи вирок Личаківського районного суду м. Львова від 10 жовтня 2014 року, призначити остаточне покарання у виді двох років шести місяців позбавлення волі.
Суд першої інстанції розглянувши вказане клопотання по суті, прийшов до висновку, що ці обставини не є нововиявленими і були відомі прокурору під час постановлення вироку судом.
В обґрунтування зазначив, що як встановлено в судовому засіданні, вироком Личаківського районного суду м. Львова від 10 жовтня 2014 року ОСОБА_9 був засуджений за ч.2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на один рік і звільнений від відбуття призначеного покарання, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на один рік.
Вироком Галицького районного суду м. Львова від 12 травня 2016 року у справі №461/737/16-к ОСОБА_9 за вчинення 10 листопада 2015 року злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, було засуджено до двох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, призначено дворічний іспитовий строк з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2-4 ч.1 ст. 76 КК України.
Суд, ухвалюючи 12 травня 2016 року вирок щодо ОСОБА_9 , мав інформацію про його попереднє засудження вироком Личаківського районного суду м. Львова, а також був обізнаний про той факт, що ОСОБА_9 фактично вчинив кримінальне правопорушення в період перебігу іспитового строку з 10 жовтня 2014 року по 10 жовтня 2015 року. Про вказане зазначено у тексті вироку. Крім цього, ухвала Сихівського районного суду м. Львова від 02 листопада 2015 року, не була підставою для ухвалення вироку від 12 травня 2016 року. Такими підставами був обвинувальний акт, результати розгляду справи в суді, показання учасників провадження та інші докази.
Прокурором ОСОБА_6 02 лютого 2016 року було затверджено обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 , він брав участь у якості процесуального керівника під час досудового розслідування та в цей час володів інформацією про вчинення кримінального правопорушення під час іспитового строку. Разом з тим, посадові особи органу прокуратури своєчасно не звернулися до суду для перегляду ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 02 листопада 2015 року, якою засуджений був звільнений від покарання за вироком Личаківського районного суду м. Львова від 10 жовтня 2014 року у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Крім цього, всупереч доводам апеляційної скарги прокурора, суд першої інстанції розглянув його заяву по суті, відмовивши у її задоволенні у зв'язку із відсутністю підстав.
Враховуючи наведене, підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає і залишає ухвалу без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляційну скаргу прокурора Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 14 березня 2017 року про відмову в задоволенні заяви прокурора Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Галицького районного суду м. Львова від 12 травня 2016 року відносно ОСОБА_9 за ч.2 ст. 185 КК України - без зміни.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4