Справа № 487/2183/18
Провадження № 1-кп/487/466/18
10.05.2018 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючий - суддя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017150030003958 від 09.10.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину за таких обставин.
У невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, у невстановленому місці ОСОБА_4 незаконно придбав особливо небепечний наркотичний засіб опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину - 0,1031г., після чого став зберігати його без мети збуту за місцем свого проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 до моменту вилучення співробітниками правоохоронного органу 06.11.2017р.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового слідства кваліфіковано за ч.1 ст.309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
На підставі ч. 1 ст. 474 КПК України до суду разом із обвинувальним актом надійшла угода про визнання винуватості, укладена 13.04.2018 року між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 .
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину частково, пояснивши, що придбав наркотичний засіб для вживання, без наміру його зберігати. Придбаний наркотичний засіб він вжив, а нашарування опію на металевому черпаку, що залишились після вживання наркотичного засобу, він не зберігав, а, лише, не встиг змити перед приходом працівників поліції.
Додав, що підписання угоди про визнання винуватості не було добровільним з його боку, оскільки працівники поліції чинили на нього тиск з цього приводу. Зауважив, що не згоден з покладанням на нього зобов'язання передбаченого угодою, щодо сприяння у припиненні інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень.
За таких пояснень обвинуваченого захисник ОСОБА_5 та прокурор ОСОБА_3 , в судовому засіданні заперчували проти затвердження угоди.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості, укладену між підозрюваним ОСОБА_4 та прокурором, суд приходить такого висновку.
Частиною 1 ст.474 КПК України передбачено, що Якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду.
Згідно ч. 2 ст. 474 КПК України, розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.
У відповідності до вимог ч.6 ст.474 КПК України, суд зобов'язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Відповідно до п.4 та п.5 ч. 7ст. 474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.
Враховуючи те, що в підготовчому судовому засіданні судом з'ясовано, що умови угоди суперечать вимогам цього КПК України, зокрема: існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, оскільки обвинувачений насправді вину свою визнає частково та свідомого бажання щодо укладення зазначеної угоди в нього не було; встановлена очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань.
Згідно ст.314 ч.3 п.1 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти одне з таких рішень: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього кодексу.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в затвердженні угоди про визнання винуватості слід відмовити.
Враховуючи те, що угоду про визнання винуватості було укладено та направлено до суду під час досудового розслідування (ч.1 ст.474 КПК України), то кримінальне провадження підлягає поверненню прокурору для продовження досудового розслідування.
Керуючись ст.ст.314,372, 474 КПК України, суд
Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості в кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017150030003958 від 09.10.2017 року, укладену 13 квітня 2018 року між прокурором Заводського відділу Миколаївської місцевої п7рокуратури №1 ОСОБА_6 і підозрюваним ОСОБА_4 та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1