Справа № 403/245/18
Провадження №1-в/403/39/18
10 травня 2018 р. Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
представника ДП "Устинівський виправний центр (№37)": ОСОБА_4
засудженого: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Устинівка по кримінальному провадженню клопотання засудженого: ОСОБА_5 , народився: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: смт. Цебрикове Михайлівського району Одеської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, жителя за адресою: АДРЕСА_1 про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання, -
ОСОБА_5 засуджено вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 29 травня 2015 року за ч.3ст.187, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, до позбавлення волі на сім років шість місяців, з конфіскацією майна, що належить на праві власності. Ухвалою Жовтоводського районного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2017 року засудженому ОСОБА_5 замінено невідбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі більш м'яким на обмеження волі на два роки чотири місяців дев'ятнадцять днів. Засудженим ОСОБА_5 клопотання обґрунтовується тим, що за час відбування покарання характеризується посередньо, відбув 2/3 частини призначеного строку покарання, має заохочення, порушення режиму не допускав.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 просить задовольнити клопотання про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вважає, що клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання задоволенню не підлягає, як необґрунтоване.
В судовому засіданні представник адміністрації ДУ "Устинівський виправний центр (№37)" ОСОБА_4 вирішення клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання залишає на розгляд суду.
Заслухавши учасників кримінального провадження, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 81 КК України встановлено, що до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Частиною 1 ст. 6 КВК України передбачено, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Пунктами 2, 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» за № 2 від 26 квітня 2002 року встановлено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч.2 ст.81 КК); при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким - того, що засуджений став на шлях виправлення (ч.3 ст.82 КК); при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання особи, яка була засуджена до позбавлення волі за злочин, вчинений у віці до 18 років, - того, що вона сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довела своє виправлення (ч.2 ст.107 КК). Матеріали про умовно-дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання, мають відповідати вимогам, передбаченим ст.110 Виправно-трудового кодексу України. Коли ці вимоги не виконано (характеристика не відображає процесу виправлення засудженого або стосується не всього періоду відбування ним покарання, немає даних про попередні судимості та відшкодування матеріальних збитків, не подано витяг із рішення спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх тощо) і заповнити ці прогалини в судовому засіданні неможливо, суддя на стадії підготовки справи до розгляду повертає матеріали для відповідного оформлення, а коли недоліки виявлено в судовому засіданні, - ухвалює відповідну постанову, в якій зазначає підстави для повернення матеріалів. Відсутність у матеріалах даних про можливість працевлаштування засудженого після умовно-дострокового звільнення від відбування покарання не може бути підставою для відмови у задоволенні подання.
При застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про його попередні судимості та відшкодування матеріальних збитків. За обвинувальним вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 29 травня 2015 року, засудженим ОСОБА_5 вчинено напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, тобто, умисний тяжкий злочин проти власності. У резолютивній частині обвинувального вироку Роздільнянського районного суду Одеської області від 29 травня 2015 року у відношенні ОСОБА_5 зазначено: стягнути з ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 солідарно відшкодування майнової шкоди завданої злочином в сумі 34412.23 грн. та моральної шкоди в сумі 60000.00 грн., судові витрати в сумі 3100.00 грн., по 775.00 грн. з кожного в рахунок відшкодування надання правової допомоги. Стягнути з ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення експертиз на загальну суму 10544.18 грн. в рівних частках по 2626.05 грн. з кожного. По кримінальному провадженню відсутні будь-які письмові документи про добровільне виконання засудженим ОСОБА_5 обвинувального вироку в частині відшкодування потерпілому ОСОБА_9 майнової шкоди завданої злочином в сумі 34412.23 грн. та моральної шкоди в сумі 60000.00 грн. Засудженим ОСОБА_5 заяви до адміністрації ДУ "Устинівський виправний центр (№37)" про відрахування із заробітної плати грошових сум для відшкодування потерпілому ОСОБА_9 матеріальної та моральної шкоди подано не було. У засудженого ОСОБА_5 відсутні письмові документи про подання до суду першої інстанції та державної виконавчої служби письмових звернень щодо виконавчого листа.
Відшкодування завданої майнової та моральної шкоди є підтвердженням зі сторони засудженого ОСОБА_5 перед потерпілим ОСОБА_9 глибокого усвідомлення протиправності вчиненого діяння, його тяжких наслідків. У засудженого ОСОБА_5 відсутні письмові звернення до потерпілого ОСОБА_9 про добровільне відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Таким чином, по кримінальному провадженню відсутні підстави вважати про спокутування засудженим ОСОБА_5 перед потерпілим ОСОБА_9 своєї вини у вчиненні злочину проти власності.
Ухвалою Жовтоводського районного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2017 року засудженому ОСОБА_5 замінено невідбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі більш м'яким на обмеження волі на два роки чотири місяців дев'ятнадцять днів.
Засудженим ОСОБА_5 клопотання про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання до суду подано 12 квітня 2018 року.
Частиною 8 ст.154 КВК України передбачено, що особи, звільнені від відбування покарання з випробуванням або в порядку заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, якщо вони були направлені у місця обмеження волі або позбавлення волі у випадках, передбачених законом, можуть бути знову представлені до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким не раніше як через один рік з дня винесення ухвали про направлення у місця обмеження волі або позбавлення волі.
Таким чином, засудженим ОСОБА_5 клопотання про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання, відповідно до положень ч.8 ст.154 КВК України, повинно бути до суду подано не раніше як через один рік з дня винесення ухвали про направлення у місця обмеження волі.
Засуджений ОСОБА_5 на виконання судового рішення для відбування кримінального покарання у виді обмеження волі прибув до ДУ "Устинівський виправний центр (№37)" 05 березня 2018 року. Згідно довідки адміністрації ДУ "Устинівський виправний центр (№37)" за №405 від 20 квітня 2018 року, засуджений ОСОБА_5 з 05 березня 2018 року не працює, заробітної плати не отримував. Представник ДУ "Устинівський виправний центр (№37)" ОСОБА_4 вважає, що за короткий час відбування засудженим ОСОБА_5 кримінального покарання у ДУ "Устинівський виправний центр (№37)" неможливо вивчити особу засудженого, встановити процес належного його виправлення, сумлінної поведінки та ставлення до праці.
Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків в період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м'якого виду покарання. При встановлених обставинах та кримінологічній характеристиці засудженого ОСОБА_5 , суд вважає, що відсутні підстави вважати про виправлення ОСОБА_5 сумлінною працею та перевиховання і клопотання про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання задоволенню не підлягає відповідно до положень ч.2 ст.81 КК України, так як умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, суд, -
Відмовити у клопотанні засудженого ОСОБА_5 про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання.
На ухвалу може бути подано апеляцію до апеляційного суду Кіровоградської області на протязі семи днів з дня проголошення ухвали.
Суддя Устинівського районного суду: ОСОБА_1