Справа № 473/1020/18
Номер провадження1-кп/473/179/2018
іменем України
"08" травня 2018 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючої: судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську матеріали кримінального провадження № 12018150190000437 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Краснодона Луганської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою,офіційно не працює, в зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований та фактично проживає в АДРЕСА_1 , судимого:
1. 05.02.2001 року Южноукрїнським міським судом Миколаївської області за ч.2 ст.206 КК України ( в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі, з застосуванням ст.46-1 КК України відстрочено виконання вироку суду на 2 роки;
2. 19.03.2002 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;
3. 18.07.2005 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільненого від відбуття призначеного судом покарання з іспитовим строком 3 роки;
4. 07.06.2007 року Первомайським міським судом Миколаївської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70, ст.71 КК України до 5 років 4 місяців позбавлення волі;
5. 03.04.2008 року Арбузинським районний судом Миколаївської області за ч.2 ст.185 КК України до 6 років позбавлення волі;
6. 14.03.2013 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі;
7. 10.07.2013 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ст.395, ч.4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі;
8. 11.11.2013 року Веселинівським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185 , ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі;
9. 29.04.2015 року Миколаївським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.15, ч.1 ст.393, ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився по кінцю строку відбуття покарання;
- в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
05 березня 2018 року приблизно о 20.25 год. ОСОБА_6 , маючи умисел та корисливий мотив на відкрите заволодіння чужим майном, прийшов до магазину “Єдашкін”, що розташований в смт Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області по вул. Генерала Подзігуна, 246 Б. Усвідомлюючи факт вчинення ним дій в умовах очевидності, ігноруючи волю продавця ОСОБА_7 , з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, відкрито заволодів грошовими коштами в сумі 2 624 грн., які на той час знаходились в шухляді столу каси магазину.
Внаслідок вчинення кримінального правопорушення власнику магазину “Єдашкін” потерпілому ОСОБА_4 спричинено матеріальні збитки в сумі 4 624 грн.
Обвинувачений ОСОБА_6 винним себе в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України визнав повністю та пояснив, що ввечері він їхав через смт Олександрівка Вознесенського району. На центральній вулиці села він зупинився та зайшов до магазину. В магазині знаходилась продавчині і він, щоб її відволікти, заказав пляшку води. Коли продавчиня пішла за водою, ОСОБА_6 відкрив шухляду та вихопив звідти гроші. Продавчиня почала кричати і він втік. В скоєному кається.
Потерпілий ОСОБА_4 пояснив суду, що він є приватним підприємцем та здійснює свою підприємницьку діяльність в магазині “Єдашкін” в смт Олександрівка. 05.03.2018 року він знаходився вдома. Йому зателефонувала продавець магазину ОСОБА_7 та почала кричати, що їх обікрали. Потерпілий приїхав до магазину та з'ясувалось, що з шухляду були відкрито викрадені гроші в сумі 4 624 грн.
Відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч.3 ст.349 КПК України , роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції. Суд, у порядку ч.3 ст.349 КПК України , визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, представника потерпілого, та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 , які виразилися в відкритому викрадені чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, належить кваліфікувати за ч. 2 ст.186 КК України.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 згідно зі ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , згідно зі ст. 67 КК України, в обвинувальному акті не зазначено.
Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, а саме те, що це є тяжкий злочин, обставини, які пом'якшують його покарання, думку потерпілого, те, що він посередньо характеризується, неодноразово судимий за скоєння злочинів проти власності, висновок досудової доповіді, згідно якої його виправлення без позбавлення волі становить небезпеку для суспільства та не знаходить підстав для застосування ст.75 КК України. Вказане покарання буде необхідне та достатнє для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_6 обчислювати з 28 березня 2018 року.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 , до набрання вироком законної сили, залишити тримання під вартою.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд усіма учасниками процесу протягом 30 днів з моменту його оголошення, а засудженим ОСОБА_6 з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя: ОСОБА_1