Справа №: 398/3648/17
провадження №: 2/398/571/18
Іменем України
"08" травня 2018 р.
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
судді - Нероди Л.М.,
за участі секретаря - Борозни Л.М.,
представника позивача - адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №398/3648/17ц за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратила право користування житловим приміщенням.
Позов мотивує тим, що є власником будинку АДРЕСА_1. У даному будинку зареєстрована, але фактично не проживає відповідач ОСОБА_3 та заважає позивачу розпоряджатися своєю власністю, тому просить визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житлом - будинком АДРЕСА_1.
Позивач та його адвокат ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задоволити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду повідомлявся належним чином.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Заслухавши позивача та його адвоката, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2 є власником будинку АДРЕСА_1, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу:34697528.
Відповідно Актів, які складено за період з грудня 2016 року до жовтня 2017 року, ОСОБА_3 зареєстрована та не проживає у АДРЕСА_1, а також ї особистих речей немає.
Судом встановлено, що відповідач не є власником буд. АДРЕСА_1 та тривалий час вона не проживає у цьому будинку.
У разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом, пред'явивши одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Відповідно ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
У п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», передбачена можливість визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням у разі її відсутності понад шість місяців після виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснення ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Відповідно до ст. 155 ЖК України, жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством.
Ч. 1 ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Таким чином, суд вважає що в цій частині право позивача порушено та підлягає судовому захисту.
Отже, порушені права ОСОБА_2 та перешкоди в користуванні власністю цілком можливо усунути шляхом усунення перешкод в користуванні вищевказаною квартирою.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року Першого Протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 141, 258, 264, 265, 273, 280 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житлом - будинком АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів.
СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА