Справа № 466/5955/17 Головуючий у 1 інстанції: Глинська Д.Б.
Провадження № 33/783/457/18 Доповідач: Березюк О. Г.
10 травня 2018 року. Апеляційний суд Львівської області у місті Львові в складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., з участю ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 26 жовтня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП,
встановив:
Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 26.10.2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 320 гривень.
Згідно з постановою суду ОСОБА_2 15.08.2017 року о 09.20 год. у м.Львові по вул.Трускавецькій, 3, керуючи автомобілем «Mitsubishi Lancer», д.н.з НОМЕР_1, був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, що призвело до технічного пошкодження транспортного засобу, чим завданої матеріальної шкоди, порушивши вимоги п. 2.3 ПДР.
На дану постанову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати та винести нову постанову, якою провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підтримання апеляційних вимог апелянт вказує на те, що судом першої інстанції було неповно розглянуто матеріали справи, без належного дослідження обставин ДТП, зокрема розгляд справи відбувся без участі апелянта, який не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Також апелянт вказує, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки ДТП, яка мала місце 15.08.2017 року, відбулась не з його вини, а через невідповідність проїжджої частини вимогам ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану», балансоутримувачем якої є Франківська районна адміністрація.
Крім цього, апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки не був повідомлений про час і місце розгляду справи судом, про існування оскаржуваної постанови дізнався лише 10.03.2018 року з постанови про відкриття виконавчого провадження, а копію постанови отримав 30.03.2018 року в суді.
Розглянувши матеріали справи №466/5955/17, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення апелянта, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Апеляційний суд вважає доводи апелянта щодо пропуску строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу, а тому погоджується з тим, що такий строк пропущений з поважних причин та його слід поновити.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта та інші.
Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
З матеріалів справи встановлено, що внаслідок ДТП ушкодження було спричинено лише автомобілю, яким керував ОСОБА_2. При цьому останній в протоколі про адміністративне правопорушення БР №004106 від 15.08.2017 року в поясненнях зазначив «Я був уважний і стежив за дорогою, ДТП сталось в наслідок невидимого пошкодження люку (люк неякісний)» (а.с.1). Аналогічне ОСОБА_2 зазначив в свої поясненнях (а.с.3).
Однак, суд першої інстанції жодним чином не дослідив зазначених пояснень ОСОБА_2 та їх не спростував, тобто не встановив належним чином порушення вимог п.2.3 Правил дорожнього руху України.
Разом з тим, апеляційний суд, досліджуючи матеріали справи приходить до діаметрально протилежного висновку, зокрема актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 15.08.2017 року встановлено неналежний стан дощоприймальної решітки, а саме половина решітки була відсутня (а.с.4), рапортами працівників поліції від 15.08.2017 року (а.с.6,7). Дані, які б свідчили про пошкодження дощоприймальної решітки в наслідок наїзду автомобіля, відсутні. Тобто в матеріалах справи містяться докази, які спростовують вину ОСОБА_2 у скоєному, та останні були необґрунтовано залишені поза увагою суду першої інстанції.
Виходячи з вище викладеного, апеляційний суд приходить до переконання, що постанову суду слід скасувати та провадження в справі закриття у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 складено без належних та достатніх на це підстав, а подальший судовий розгляд справи відбувся поверхнево та завідомо з обвинувальним ухилом, без належного з'ясування всіх обставин дорожньо-транспортної пригоди.
Керуючись ст.294 КУпАП,-
постановив:
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 26 жовтня 2017 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити.
Постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 26 жовтня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП скасувати та провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Львівської області Березюк О.Г.