Справа № 461/2499/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.
Провадження № 22-ц/783/295/18 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
Категорія: 2
03 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючої судді - Копняк С.М.
суддів - Бойко С.М., Ніткевича А.В.,
секретаря - Юзефович Ю.І.,
з участю апелянта - ОСОБА_2, представника апелянта - ОСОБА_3, правонаступника позивача ОСОБА_4 та її представника - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6, правонаступником якого є ОСОБА_4, до ОСОБА_2, треті особи: Перша Львівська державна нотаріальна контора, Управління державної реєстрації Львівської міської ради про визнання права власності, -
ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, який в подальшому уточнив та остаточно просив суд ухвалити рішення, яким встановити факт постійного проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) разом зі спадкодавцем ОСОБА_7 на час відкриття спадщини у АДРЕСА_1; встановити факт належності ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) заповіту складеного ОСОБА_7, посвідченого 25 жовтня 2006 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Котарською А.Т. за реєстровим № 13289; визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину, видане ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) державним нотаріусом Першої Львівської державної нотаріальної контори Бояківським Омеляном Васильовичем, зареєстроване в реєстрі за № 2-167 20 березня 2014 року, в частині 1/2 частки в квартирі АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_7; скасувати державну реєстрацію права власності на 1/2 частку в квартирі АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2); визнати за ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1) право власності на 1/2 частку в квартирі АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, після смерті матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_6 зазначив, що після смерті матері ОСОБА_7, він є спадкоємцем за заповітом складеним ОСОБА_7 - 1/2 квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_7, та вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_7 на час відкриття спадщини у АДРЕСА_1, що підтверджується серед іншого актом складеним ЛКП «СТАРИЙ ЛЬВІВ». Однак, після звернення до нотаріальної контори про видачу свідоцтва про прийняття спадщини йому стало відомо, що державним нотаріусом Першої Львівської державної нотаріальної контори Бояківським О.В. видано ОСОБА_2 Свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_10 на усю квартиру АДРЕСА_1, в тому числі на частку 1/2, що належала ОСОБА_7
Позивач ОСОБА_6 помер 08 березня 2017 року.
Згідно ст. 37 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
У зв'язку з тим, що в даному випадку, спірні правовідносини допускають правонаступництво, до участі в справі в якості правонаступника позивача ОСОБА_6 було залучено ОСОБА_4.
26 грудня 2017 року представник правонаступника позивача у судовому засіданні уточнив позовні вимоги та остаточно просив суд ухвалити рішення, яким встановити факт постійного проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) разом зі спадкодавцем ОСОБА_7 на час відкриття спадщини у АДРЕСА_1; встановити факт належності ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) заповіту складеного ОСОБА_7, посвідченого 25 жовтня 2006 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Котарською А.Т. за реєстровим № 13289; визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину, видане ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) державним нотаріусом Першої Львівської державної нотаріальної контори Бояківським Омеляном Васильовичем, зареєстроване в реєстрі за № 2-167 20 березня 2014 року, в частині 3/8 частки в квартирі АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_7; скасувати державну реєстрацію права власності на 3/8 частку в квартирі АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2); визнати за ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3) право власності на 3/8 частку в квартирі АДРЕСА_1.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 26 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи: Перша Львівська державна нотаріальна контора, Управління державної реєстрації Львівської міської ради про визнання права власності - задоволено.
Вирішено:
- встановити факт постійного проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) разом зі спадкодавцем ОСОБА_7 на час відкриття спадщини у АДРЕСА_1;
- встановити факт належності ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) заповіту, складеного ОСОБА_7, посвідченого 25 жовтня 2006 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Котарською А.Т. за реєстровим № 13289.
-визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину, видане ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) державним нотаріусом Першої Львівської державної нотаріальної контори Бояківським Омеляном Васильовичем, зареєстроване в реєстрі за № 2-167 20 березня 2014 року, в частині 3/8 часток в квартирі АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_7;
-скасувати державну реєстрацію права власності на 3/8 частку в квартирі АДРЕСА_3, що у м. Львові за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2);
-визнати за ОСОБА_4 право власності на 3/8 частки в квартирі АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, після смерті матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 грудня 2017 року оскаржила відповідач ОСОБА_2
В обгрунтування апеляційної скарги покликається на те, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене без повного та всебічного з»ясування всіх обставин справи та із неправильним застосуванням норм матеріального права.
Просить рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 грудня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судовому засідання сторони звернулись до суду зі спільною заявою про затвердження укладеної між ними мирової угоди та про закриття провадження у справі.
За умовами мирової угоди:
«1. Правонаступник позивача ОСОБА_4 повністю визнає право власності відповідача ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 та відмовляється від майнових вимог на будь-яку частину вказаної квартири.
2. Правонаступник позивача ОСОБА_4 відмовляється від вимог щодо:
- встановлення факту постійного проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_7 на час відкриття спадщини у квартирі АДРЕСА_1;
- встановлення факту належності ОСОБА_6 заповіту складеного ОСОБА_7, посвідченого 25 жовтня 2006 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Котарською А.Т. за реєстровим № 13289;
- визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, виданого ОСОБА_2 державним нотаріусом Першої Львівської державної нотаріальної контори Бояківським Омеляном Васильовичем, зареєстрованого в реєстрі за № 2-167 20 березня 2014 року, в частині 3/8 частки в квартирі АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_7;
- скасування державної реєстрацію права власності на 3/8 частку в квартирі АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.
3. Відповідач ОСОБА_2 зобов'язується сплатити правонаступникув позивача ОСОБА_4 компенсацію в розмірі 11000 (одинадцять тисяч) доларів США, що еквівалентно 287705,73 грн.
Компенсація зазначена в даному пункті здійснюється в готівковій формі в строк до 04 травня 2018 року.
4. Сторони домовились про те, що судові витрати здійснені позивачем покладаються на позивача, а судові витрати здійснені відповідачем покладаються на відповідача.
5. Сторони підтверджують, що умови даної Мирової угоди не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
6. Дана мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження судом і діє до повного виконання зобов»язання, передбаченого цією мировою угодою.
7. Сторони домовились зробити та подати до Апеляційного суду Львівської області письмову заяву про затвердження цієї Мирової угоди, визнання нечинним рішення Галицького районного суду м.Львова від 26.12.2017 року та закриття провадження у цивільній справі №461/2499/16-ц
8. Дана мирова угода укладена в трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу.
9. Сторони ознайомлені зі змістом ст. ст. 207, 208, 373 ЦПК України і вони розуміють наслідки укладення мирової угогди.»
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, умови мирової угоди, колегія суддів вважає, що мирову угоду слід затвердити, виходячи з наступного.
Згідно ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Відповідно до ст. 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Враховуючи, що умови укладеної між сторонами мирової угоди не суперечать закону, не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, стосуються лише прав та обов'язків сторін і предмету спору, грунтуються на основі взаємних поступок, з наслідками закриття провадження у справі у зв»язку з укладенням мирової угоди, передбачені ст. 256 ЦПК України, сторони ознайомлені, колегія суддів дійшла висновку про доцільність затвердження мирової угоди, визнання у зв'язку з цим нечинним рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 грудня 2017 року із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст. 207, ч. 1 п. 5 ст. 255, ч. 2 ст. 256, 260, 373 ЦПК України, колегія суддів, -
Клопотання правонаступника позивача ОСОБА_4 та відповідача ОСОБА_2 - задовольнити.
Затвердити мирову угоду, укладену між правонаступником позивача ОСОБА_4 та відповідачкою ОСОБА_2, згідно з якою:
«1. Правонаступник позивача ОСОБА_4 повністю визнає право власності відповідача ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 та відмовляється від майнових вимог на будь-яку частину вказаної квартири.
2. Правонаступник позивача ОСОБА_4 відмовляється від вимог щодо:
- встановлення факту постійного проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_7 на час відкриття спадщини у квартирі АДРЕСА_1;
- встановлення факту належності ОСОБА_6 заповіту складеного ОСОБА_7, посвідченого 25 жовтня 2006 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Котарською А.Т. за реєстровим № 13289;
- визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, виданого ОСОБА_2 державним нотаріусом Першої Львівської державної нотаріальної контори Бояківським Омеляном Васильовичем, зареєстрованого в реєстрі за № 2-167 20 березня 2014 року, в частині 3/8 частки в квартирі АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_7;
- скасування державної реєстрацію права власності на 3/8 частку в квартирі АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.
3. Відповідач ОСОБА_2 зобов'язується сплатити правонаступникув позивача ОСОБА_4 компенсацію в розмірі 11000 (одинадцять тисяч) доларів США, що еквівалентно 287705,73 грн.
Компенсація зазначена в даному пункті здійснюється в готівковій формі в строк до 04 травня 2018 року.
4. Сторони домовились про те, що судові витрати здійснені позивачем покладаються на позивача, а судові витрати здійснені відповідачем покладаються на відповідача.
5. Сторони підтверджують, що умови даної Мирової угоди не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
6. Дана мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження судом і діє до повного виконання зобов»язання, передбаченого цією мировою угодою.
7. Сторони домовились зробити та подати до Апеляційного суду Львівської області письмову заяву про затвердження цієї Мирової угоди, визнання нечинним рішення Галицького районного суду м. Львова від 26.12.2017 року та закриття провадження у цивільній справі №461/2499/16-ц
8. Дана мирова угода укладена в трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу.
9. Сторони ознайомлені зі змістом ст. ст. 207, 208, 373 ЦПК України і вони розуміють наслідки укладення мирової угоди.»
Визнати нечинним рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 грудня 2017 року.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_6, правонаступником якого є ОСОБА_4, до ОСОБА_2, треті особи: Перша Львівська державна нотаріальна контора, Управління державної реєстрації Львівської міської ради про визнання права власності - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку визначеному ст. 389 ЦПК України.
Головуюча Копняк С.М.
Судді: Бойко С.М.
Ніткевич А.В.