465/3228/17
2/465/1390/18
про самовідвід судді
"26" квітня 2018 р. м.Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В.Я., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ПП «Гарантекспо» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про демонтаж самочинно встановлених гаражів,-
Цивільна справа за позовом ПП «Гарантекспо» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про демонтаж самочинно встановлених гаражів,- перебувала у провадженні судді Франківського районного суду м.Львова Дзендзюри С.М. з серпня 2017 року ( ас. 21).
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 22 грудня 20167 року, справу передано судді Ванівському Ю.М. ( ас. 26 -28).
Ухвалою від 13 квітня 2018 року суддя Ванівський Ю.М. задоволив самовідвід. Підстави самовідводу викладені в ухвалі. Зокрема такою підставою є участь у справі, як представником позивача, ОСОБА_3 , яка є присяжним Франківського районного суду м. Львова та приймає участь в судових засданнях у складі суду з суддями при розгляді інших справ .
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 18 квітня 2018 року, справу передано судді Кузю В.Я.
Вважаю, що обставини самовідводу викладені суддею Франківського районного суду м. Львова Ванівським Ю.М. , обєктивно стосуються і судді Кузя В.Я., що у свою чергу, є тією обставиною, яка в силу вимог п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, є тими обставинами, що зобовязують заявити самовідвід, у звязку з цим, заявляю самовідвід у розгляді даної справи.
Таке своє рішення судді мотивую тим, що відповідно до частини другої статті 1 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», - судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.
Згідно Ухвали Львівської міської рада № 2666 від 16 листопада 2017 року внесено зміни до Ухвали міської ради від 02 березня 2017 року № 1580 «Про затвердження списку присяжних районних судів м. Львова», виклавши додаток у новій редакції до списку присяжних Франківського районного суду м. Львова додано ОСОБА_3.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною першою ст. 36 ЦПК України встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно ч. 3 ст. 36 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно ч.1 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Приймаючи рішення щодо задоволення заяви про самовідвід, зважаю також, що відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Аналогічні висновки містяться в Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у праві «Білуга проти України та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» де зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь - який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року в справі Білуха проти України, наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.
Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що ратифікована Україною, і такі обставини знайшли своє підтвердження в ряді рішень Європейського Суду з прав людини, та самі по собі є обов'язкові для врахування судами України.
Відповідно до ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ч. 9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Зважаючи на вищенаведене та з метою дотримання приписів: безсторонності, неупередженості та об'єктивності, вважаю за доцільне задовольнити заяву про самовідвід.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.36, 39, 40ЦПК України,-
Задовольнити заяву судді Франківського районного суду м. Львова Кузя В.Я. про самовід у розгляді цивільної справи № 465/3228/17 -ц за позовом Приватного підприємства «Гарантекспо» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про демонтаж самочинно встановлених гаражів.
Матеріали справи передати до загальної канцелярії Франківського районного суду м. Львова на повторний автоматизований розподіл для визначення судді у порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Кузь