Справа № 372/411/18
Провадження № 2-673/18
(заочне)
08 травня 2018 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Болобана В.Г.,
за участі секретаря Рудніцької О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просить стягнути з останнього на свою користь суму неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в розмірі 1% (одного відсотка) від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення в розмірі 47 605, 16 гривень
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 16 червня 2014 року розірвано шлюб між сторонами та стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, у твердій грошовій сумі 1032,00 гривень, щомісячно, починаючи з 08.03.2014 року до досягнення дитиною повноліття та допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць. Проте, відповідач аліменти не сплачує і зазначене рішення в частині стягнення аліментів на утримання доньки ігнорує, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за несплату аліментів з моменту ухвалення судового рішення по 11.2.2018 року включно, що станом становить 327 882,06 гривень, що значно перевищує визначений державним виконавцем розмір заборгованості у сумі 46 573,16 гривень станом на 01.01.2018 року. Оскільки державним виконавцем було визначено розмір заборгованості станом на 01.01.2018 року, то з врахуванням заборгованості за січень 2018 року в сумі 1032,00 гривень, позивач зазначає, що загальна сума заборгованості відповідача зі сплати аліментів на утримання доньки становить 47 605,16 гривень, внаслідок чого, позивач має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, що становить 47 605,16 гривень.
В судове засідання позивач не з'явилась, подала до суду заяву в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити та не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач з поясненнями чи з Відзивом на позов до суду не звертався, тому суд вважає ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у відповідності до ст. 280 ЦПК України. Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і захистити свої права.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 16 червня 2014 року розірвано шлюб між сторонами та стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, у твердій грошовій сумі 1032,00 гривень, щомісячно, починаючи з 08.03.2014 року до досягнення дитиною повноліття та допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.
27 січня 2018 року ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_5, на підставі чого змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_3 (а.с. 11).
Відповідно до положень ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Зокрема, ч. 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє учасникам судового процесу здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
З довідки-розрахунку від 26.01.2018 року виданої Обухівським міськрайонний ВДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 по виконавчому листу № 2-702/14 від 27.08.2014 року про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, у твердій грошовій сумі в розмірі 1032,00 гривні, щомісячно, починаючи з 28.03. 2014 року до досягнення дитиною повноліття станом на 01.01.2018 року становить 46573,16 гривень (а.с.10).
Оскільки державним виконавцем було визначено розмір заборгованості станом на 01.01.2018 року, то з врахуванням заборгованості за січень 2018 року у сумі 1 032,00 гривень, загальна сума заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, становить 46 573,16 грн.+1032,00 грн.= 47 605,16 гривень.
Відповідно до ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Відповідно до ст. 360-7 висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Верховним Судом України в постанові від 1 червня 2016 року у справі N 6-535цс16 висловлена наступна правова позиція. Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
З урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
Відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Враховуючи те, що дії державного виконавця з розрахунку заборгованості по сплаті аліментів не визнані протиправними, довідка-розрахунок заборгованості по аліментам не скасована у судовому порядку та сума заборгованості по сплаті аліментів в судовому засіданні не оспорювалась відповідачем, суд приходить висновку про можливість здійснити розрахунок розміру пені на підставі нарахованого державним виконавцем розміру аліментів, який підлягає сплаті відповідачем.
Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином загальна сума неустойки (пені) за несплату аліментів в розмірі 1% (одного відсотка) від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення станом на 01 січня 2018 року складає 47 605 (сорок сім тисяч шістсот п'ять) грн. 16 коп. та стягненню з відповідача підлягає саме в такій сумі, оскільки позовні вимоги про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, доведені належними і допустимими доказами та не були спростовані відповідачем, а отже позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати у відшкодування сплаченого нею судового збору у розмірі 704,80 гривень та 10,00 гривень комісії, сплаченої за послуги банку.
Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 82, 141, 247, 265, 280-285,355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса : АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса : 08703, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) суму неустойки (пені) за несплату аліментів в розмірі 1% (одного відсотка) від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення в розмірі 47 605 (сорок сім тисяч шістсот п'ять) грн. 16 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальному розмірі 714,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Обухівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складений 10.05.2018 року.
Суддя В.Г.Болобан