Справа № 439/1404/15-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/783/65/18 Доповідач: ОСОБА_2
10 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Львівської області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Броди Львівської області, із середньою спеціальною освітою, безробітного, проживаючого у АДРЕСА_1 , раніше засудженого 25.12.2014 року Бродівським районним судом Львівської області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді одного року обмеження волі із встановленням іспитового строку тривалістю один рік,
на вирок Бродівського районного суду Львівської області від 12 грудня 2017 р.,
Вироком Бродівського районного суду Львівської області від 12 грудня 2017 р. ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, та призначено йому покарання у виді одного року двох місяців обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Бродівського районного суду Львівської області від 25 грудня 2014 р. та визначено ОСОБА_7 до відбування остаточне покарання у виді одного року шести місяців обмеження волі.
Строк відбуття покарання постановлено рахувати з часу прибуття ОСОБА_7 до місць відбування покарання.
Вирішено питання із судовими витратами та речовими доказами у справі.
За вироком суду ОСОБА_7 , будучи засудженим 25 грудня 2014 р. Бродівським районним судом Львівської області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України на один рік обмеження волі з іспитовим строком терміном один рік, не відбувши міри покарання на шлях виправлення не став та вчинив новий корисливий злочин, а саме: 06 вересня 2015 р. приблизно о 20.30 год. ОСОБА_7 в м. Броди поблизу магазину «Продукти», що розташований за адресою: м. Броди, вул. Юридика, 41а, керуючись корисливими спонуканнями, з метою крадіжки та особистого збагачення, з літнього павільйону вказаного магазину, повторно, таємно викрав три пластикових крісла вартістю 140 грн. кожне, що належали ОСОБА_10 , чим завдав останній матеріальної шкоди на загальну суму 420 грн.
Вирок суду в частині призначеного ОСОБА_7 покарання оскаржив заступник прокурора Львівської області, який у своїй апеляційній скарзі звертає увагу апеляційної інстанції на те, що обвинувачений ОСОБА_7 є особою пенсійного віку, тому покарання у виді обмеження волі до нього не може бути застосоване, а, крім того, місцевим судом не розглянуто питання можливості застосування до ОСОБА_7 положень Закону України «Про амністію у 2016 році» і звільнення його від відбування покарання на підставі норм вказаного Закону. Вважаючи, що при визначенні ОСОБА_7 виду і міри покарання судом неправильно застосовано кримінальний закон, прокурор просить в частині призначення покарання оскаржуваний вирок скасувати та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, призначити йому за скоєний злочин покарання у виді 1 року позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.71 КК України із врахуванням п.п.«б» п.1 ч.1 ст.72 КК України частково приєднати ОСОБА_7 невідбуту частину покарання за попереднім вироком Бродівського районного суду Львівської області від 25 грудня 2014 р. та призначити обвинуваченому остаточне покарання у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі. В решті прокурор вважає, що вирок місцевого суду слід залишити без змін, зазначаючи також, що, в разі згоди обвинуваченого, до останнього необхідно застосувати амністію.
Заслухавши доповідача, виступ прокурора ОСОБА_6 на підтримання вимог поданої заступником прокурора Львівської області ОСОБА_9 апеляційної скарги, думку обвинуваченого ОСОБА_7 та його адвоката ОСОБА_8 , які погодилися на застосування до нього амністії, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст.185 КК України сумнівів не викликає та в апеляційній скарзі прокурора не оспорюється.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що вирок суду в частині призначення ОСОБА_7 покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, підлягає скасуванню через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
У відповідності до ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Зазначеним вимогам оскаржуваний вирок в частині визначення обвинуваченому ОСОБА_7 виду покарання не відповідає.
Так, з оскаржуваного вироку слідує, що за вчинене ОСОБА_7 злочинне діяння, передбачене ч.2 ст.185 КК України, останньому призначено покарання у виді 1 року 2 місяців обмеження волі.
При цьому, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що на момент ухвалення оскаржуваного вироку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилося 60 років, тобто обвинувачений досяг передбаченого положеннями ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку. Неврахування цієї обставини спричинило неправильний вибір судом виду покарання, яке підлягає призначенню ОСОБА_7 . Так, у відповідності до вимог ч.3 ст.61 КК України обмеження волі не застосовується до осіб, що досягли пенсійного віку. А тому, підстав для застосування такого виду покарання ОСОБА_7 у суду не було.
За таких обставин місцевому суду слід було призначати ОСОБА_7 інший вид покарання з числа тих, які альтернативно передбачені санкцією ч.2 ст.185 КК України, крім обмеження волі.
З урахуванням того, що ОСОБА_7 вчинив новий злочин під час іспитового строку за попереднім вироком Бродівського районного суду Львівської області від 25 грудня 2014 р., колегія суддів погоджується з думкою прокурора про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, адже власне таке покарання, яке відбувається в умовах ізоляції від суспільства, здатне сприяти виправленню винного та запобігти вчиненню ним нових злочинів.
Водночас апеляційна інстанція погоджується з висновком місцевого суду про наявність на стороні обвинуваченого пом'якшуючих обставин, зокрема визнання ним своєї вини, щире каяття, відшкодування шкоди та активне сприяння розкриттю злочину. Наведене, а також позитивна характеристика ОСОБА_7 за місцем проживання дають підстави застосувати до нього покарання у виді позбавлення волі на строк, який ближче до мінімальної межі, визначеної ч.2 ст.185 КК України з урахуванням вимог ч.2 ст.63 КК України. На переконання колегії, призначення такого покарання повністю відповідатиме положенням ст.65 КК України та буде законним і справедливим.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_7 за вчинений ним новий злочин, підлягає приєднанню частина невідбутого покарання у виді обмеження волі, визначеного йому попереднім вироком Бродівського районного суду Львівської області від 25 грудня 2014 р., ухваленим за ч.ч.1, 2 ст.185 КК України. При цьому, при складанні покарань за сукупністю вироків враховується, що згідно із п.п.«б» п.1 ч.1 ст.72 КК України одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.
У судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений погодився на застосування до нього п.«г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому колегія суддів не вбачає перешкод для звільнення ОСОБА_7 від призначеного йому за цим вироком покарання.
Згідно п.«г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» зільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк підлягають особи, які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Вказаний Закон набрав чинності 07 вересня 2017 р., коли ОСОБА_7 виповнився 61 рік від дня народження. Крім цього, п.«в» ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році» забороняє застосовувати амністію до осіб, які звільнені судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин. Однак, вчинене ОСОБА_7 під час іспитового строку кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, а тому обмеження, передбачені п.«в» ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», не можуть застосовуватися до обвинуваченого ОСОБА_7 .
З огляду на вищевикладене оскаржуваний вирок місцевого суду в частині призначення покарання ОСОБА_7 підлягає скасуванню на підставі п.3 ч.1 ст.407, п.4 ч.1 ст.409, п.п.1, 2 ч.1 ст.413 КПК України у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність з постановленням в цій частині нового вироку.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 413, 419, 420 КПК України, ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», колегія суддів
Апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області ОСОБА_9 задоволити.
Вирок Бродівського районного суду Львівської області від 12 грудня 2017 р. відносно ОСОБА_7 в частині призначення покарання скасувати.
Призначити ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України із врахуванням п.п.«б» п.1 ч.1 ст.72 КК України частково приєднати ОСОБА_7 невідбуту частину покарання за попереднім вироком Бродівського районного суду Львівської області від 25 грудня 2014 р. та призначити обвинуваченому остаточне покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Звільнити ОСОБА_7 від відбуття призначеного йому за цим вироком покарання у виді позбавлення волі на підставі п.«г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
В решті вирок місцевого суду залишити без змін.
Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту його проголошення.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4