Справа № 466/9105/17 Головуючий у 1 інстанції: Едер П.Т.
Провадження № 22-ц/783/338/18 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
Категорія: 48
02 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Ніткевича А.В.,
суддів: Бойко С.М., Мельничук О.Я.,
секретаря Юзефович Ю.І.
з участю представника позивача ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні Апеляційного суду Львівської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 22 грудня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу,-
встановила:
Позивач ОСОБА_3 в листопаді 2017 року звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_4 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 01 грудня 2017 року відкрито провадження у даній справі. Справу призначено до розгляду.
Оскаржуваною ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 22 грудня 2017 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу - залишено без розгляду.
Ухвалу суду оскаржив представник позивача ОСОБА_2, вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню через неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи.
На думку апелянта, суд неправильно застосував статтю 257 ЦПК України, оскільки в матеріалах справи наявна заява позивача ОСОБА_3 про розгляд справи за його відсутності, що залишилось поза увагою суду, при цьому постановляючи оскаржувану ухвалу суд не обґрунтував чому справа не може бути розглянута за відсутності позивача.
Просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 22 грудня 2017 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відзиву на апеляційну скаргу учасниками справи не подано, інших клопотань на адресу суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача на підтримку доводів скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення враховуючи таке.
Оскільки оскаржуване судове рішення постановлене на підставі ЦПК України (в редакції закону від 03.10.2017 р.) з врахуванням положень ЦПК України в редакції від 18.03.2004р., тому перевіряється в апеляційному порядку на предмет дотримання місцевим судом при його постановленні норм ЦПК в тому числі у вказаній редакції від 18.03.2004 р., при цьому судове рішення апеляційного суду за наслідками розгляду відповідної апеляційної скарги постановляється згідно положень ЦПК України в редакції закону від 03.10.2017р.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що 12.12.2017 року явку позивача визнано обов»язковою, однак у судове засідання, призначене на 22.12.2017 року позивач не з»явився.
Суд роз'яснив, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутись до суду повторно.
Враховуючи наявні матеріали справи та вимоги закону колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, тому оскаржувану ухвалу необхідно скасувати.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
З матеріалів справи встановлено, що два останні рази розгляд справи призначався на 12 год. 00 хв. 12.12.2017 року та 10 год. 00 хв. 22.12.2017 року (а.с. 12, 15).
При цьому, призначаючи 01.12.2017 року розгляд справи на 12.12.2017 року місцевий суд повідомив про час та дату судового засідання позивача SMS-повідомленням, що відповідає наказу Державної судової адміністрації України № 119 від 20 вересня 2013 року «Про реалізацію проекту щодо надсилання судами SMS-повідомлень учасникам судового процесу (кримінального провадження ) у місцевих та апеляційних загальних судах.
Таким чином, про судове засідання, призначене на 12.12.2017 р., з врахуванням заяви ОСОБА_3 на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS - повідомлення, останній був повідомлений належним чином, як це вимагає Глава 7 ЦПК України (в редакції від 18.03.2004 року).
Разом з цим, 12.12.2017 року у зв'язку з неявкою сторін, розгляд справи відкладено на 22.12.2017 року, в судове засідання вирішено викликати учасників процесу.
Повідомлення учасників процесу про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог ст.ст. 74-76 ЦПК України (в редакції закону від 18.03.2004 р.), за якими судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Згідно із ч.ч. 1-2, 8 ст. 76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вчуються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення повертається до суду.
На час постановлення оскаржуваної ухвали 22.12.2017 року на адресу суду не повернулись рекомендовані повідомлення про вручення сторонам судових повісток (а.с. 16-18).
Таким чином, постановляючи оскаржувану ухвалу від 22.12.2017 року, суд першої інстанції не дотримався вимог статті 257 ЦПК України (в редакції закону від 03.10.2017 р.), оскільки про судове засідання, призначене на 22.12.2017 року позивач не був належним чином повідомлений, тому безпідставно залишив позовну заяву без розгляду.
Також, колегією суддів встановлено, що 20.11.2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з заявою про розгляд справи без його участі (а.с. 9).
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦПК України (в редакції чинній на час подання відповідної заяви) особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і серед іншого, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності (ч. 2 ст. 158 ЦПК України).
Наведене дозволяє прийти висновку, що за наявності такої заяви суд першої інстанції не мав підстав для залишення позову без розгляду у зв"язку із повторною неявкою позивача, відтак, зобов'язаний був проводити розгляд справи за відсутності позивача, оскільки доказів того, що нез'явлення перешкоджатиме розгляду справи, судом не встановлено.
Враховуючи наведені обставин, колегія суддів приходить переконання про підставність апеляційної скарги та необхідність скасування оскаржуваної ухвали з підстав порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 22 грудня 2017 рокускасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 02 травня 2018 року.
Головуючий: А.В. Ніткевич
Судді: С.М. Бойко
О.Я. Мельничук