Справа № 463/245/18 Головуючий у 1 інстанції: Шеремета Г.І.
Провадження № 33/783/233/18 Доповідач: Гуцал І. П.
26 квітня 2018 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області Гуцал І.П., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Мелеха Дмитра Орестовича, потерпілого ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Мелеха Дмитра Орестовича на постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 13 лютого 2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,
оскаржуваною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 340 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 352,40 грн.
Згідно постанови судді ОСОБА_2 28 грудня 2017 року, о 16 год., на вул. Богданівська, 192 у м. Львові, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2108», д.н.з. НОМЕР_1, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, перед початком обгону не переконався, що водій транспортного засобу марки «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2, попереду подав сигнал про намір повороту ліворуч, внаслідок чого здійснив зіткнення з вказаним транспортним засобом, що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.п. 2.3 б), 14.2 б) Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з постановою судді Личаківського районного суду м. Львова від 13 лютого 2018 року, захисник ОСОБА_2 - адвокат Мелех Д.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі. Зазначає, що оскаржувана постанова судді місцевого суду є незаконною, необгрунтованою та такою, що прийнята з порушенням встановленого законом порядку, оскільки суддею не було з'ясовано всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи по суті. Суддею не було враховано, що саме односторонні дії ОСОБА_4 призвели до настання даної дорожньо-транспортної пригоди. Зазначає, що ОСОБА_2 рухався по своїй смузі руху, в той час побачив автомобіль марки «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2, який знаходився у нерухомому стані близько до правого краю проїжджої частини з ввімкненими аварійними сигналами. Тому ОСОБА_2 сприйняв його як перешкоду та ввімкнув лівий поворот та виїхав на зустрічну смугу, щоб об'їхати перешкоду. Проте проїхавши деяку відстань, ОСОБА_2 побачив, що даний автомобіль розпочинає рух в напрямку смуги руху, по якій в цей момент рухався автомобіль ОСОБА_2 Вказує, що він відразу застосував екстренне гальмування.
Вважає, що причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди були саме дії ОСОБА_4, який ні перед початком руху, ні перед перестроюванням, ні перед зміною напрямку руху не переконався, що такі його дії будуть безпечними і не створять перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху та сукупність таких дій спричинила ДТП.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вислухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Мелеха Д.О. на підтримання апеляційної скарги, пояснення потерпілого ОСОБА_4 на заперечення доводів апеляційної скарги, суддя апеляційного суду приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, зобов'язаний був з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 124 КУпАП відповідальність за вказаною статтею наступає у випадку порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
На переконання судді апеляційного суду, суддя місцевого суду на підставі всебічно й повно досліджених обставин справи зробив обґрунтований висновок про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що підтверджується сукупністю зібраних та перевірених доказів.
Зокрема, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 28 грудня 2017 року серії БР № 159896 (а.с.1), ОСОБА_2 28 грудня 2017 року, о 16 год., на вул. Богданівська, 192 у м. Львові, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2108», д.н.з. НОМЕР_1, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, перед початком обгону не переконався, що водій транспортного засобу марки «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2, попереду подав сигнал про намір повороту ліворуч, внаслідок чого здійснив зіткнення з вказаним транспортним засобом, що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим порушив вимоги п.п. 2.3 б), 14.2 б) ПДР.
Зі змістом вказаного протоколу ОСОБА_2 ознайомився, про що свідчить проставлений у відповідній графі його підпис.
На схемі місця ДТП (а.с. 3), яка складалася в присутності обох її учасників та підписана ними без жодних зауважень, відображено місце розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди. Зокрема, з зображення вбачається, що транспортний засіб «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2, передньою стороною розміщений за межами горизонтальної розмітки 1.5 на смузі зустрічного руху, а транспортний засіб «ВАЗ 2108», д.н.з. НОМЕР_1, розташований на смузі зустрічного руху, на якій біля горизонтальної розмітки 1.5 й відбулося зіткнення вказаних транспортних засобів, що позначено на схемі позначкою під № 4.
За наслідками дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2, отримав механічні пошкодження задньої лівої дверки, передньої лівої дверки, заднього лівого порогу та арки, а автомобіль «ВАЗ 2108», д.н.з. НОМЕР_1, в свою чергу - пошкодження переднього правого крила, капоту, передньої правої фари, переднього бампера.
З огляду на наведене, наявними в матеріалах справи доказами стверджується, що зіткнення обох попутних транспортних засобів мало місце на смузі зустрічного руху.
В силу положень п.2.3 б) Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно п.14.2 б) Правил дорожнього руху перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч.
З характеру та локалізації механічних пошкоджень транспортних засобів, місце зіткнення їх та місце розташування свідчать про те, що ОСОБА_2, в порушення наведених вище норм ПДР, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну та не переконався, що перед початком обгону водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту ліворуч, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом, який в цей час виїхав на зустрічну смугу руху.
Покликання адвоката Мелеха Д.О. на те, що винуватцем дорожньо-транспортної пригоди є ОСОБА_4, оскільки ОСОБА_2 довелося здійснювати об'їзд перешкоди - транспортного засобу «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2, який, на думку апелянта, знаходився у нерухомому стані близько до правого боку проїзної частини із ввімкнутими аварійними сигналами, то такі є безпідставними та спростовуються вищенаведеними доказами.
Що стосується наданого в суді апеляційної інстанції адвокатом Мелехом Д.О. висновку автотехнічної експертизи № 324/18 від 21.03.2018 року, складеного експертом Науково-дослідного інституту судових експертиз та права ОСОБА_5, то такий слід відхилити, з огляду на те, що експерту були надані вихідні дані лише захисником ОСОБА_2 - адвокатом Мелехом Д.О. Крім того, даний висновок не був предметом дослідження під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Обираючи ОСОБА_2 адміністративне стягнення, суддя місцевого суду дотримався вимог ст. 33 КУпАП, урахував дані про особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, та в межах санкції ст. 124 КУпАП призначив стягнення, яке за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення.
Призначене стягнення є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 13 лютого 2018 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Мелеха Дмитра Орестовича - без задоволення.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Гуцал І.П.