Справа № 454/2576/17
10.05.2018 року Сокальський районний суд Львівської області у складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження №42017030000000251 від 04.10.2017 року про обвинувачення
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самбір, Львівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України
В провадженні Сокальського районного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження №42017030000000251 від 04.10.2017 року про обвинувачення ОСОБА_7 за ч.2 ст.369-2 КК України.
Відповідно до вимог ст. 201 КПК України судом поставлено на обговорення клопотання про зміну запобіжного заходу.
Прокурор проти клопотання заперечив та вважає, що визначений розмір застави у розмірі 20 прожиткового мінімумів для працездатних осіб може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Оскільки існує наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України та наявність ризиків які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також зазначив, що судом було накладено арешт на майно ОСОБА_8 , однак він отримує пенсію а тому має можливість внести кошти для застави.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_7 підтримали подане клопотання про заміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Зазначають, що згідно ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.06.2017р. накладено арешт на особисте майно обвинуваченого (готівкові кошти, банківські картки), 07.08.2017р. ухвалою слідчого судді Солом'янського райсуду м. Києва арештовано все майно, яке належить ОСОБА_7 на праві приватної власності. Таким чином обвинувачений знаходиться у скрутному матеріальному становищі, навіть для внесення застави був змушений брати кошти у борг. Окрім того, виникла заборгованість за комунальні платежі, має потребу в коштах на лікування та матеріального забезпечення сім'ї. Також наголосили, що з моменту обрання запобіжного заходу змінилися обставини, а тому вважають, що клопотання про заміну запобіжного заходу є доречним.
Заслухавши учасників кримінального провадження, вивчивши наявні у розпорядженні суду матеріали, колегія суддів прийшла до наступного висновку.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого суді або суду.
Згідност. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Розглядаючи питання про запобіжний захід, який був обраний обвинуваченому ОСОБА_7 , судді враховували дані про особу обвинуваченого, його майновий та сімейний стан, наявність ризиків визначених ст.177 КПК України на які посилався прокурор, а також доведеність тієї обставини, що обвинувачений може переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Також, судді приймають до уваги, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України», при вирішенні питання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді застави розглядалося питання про застосування іншого запобіжного заходу, проте колегія суддів дійшла висновку про недоцільність застосування такого, про що зазначено в ухвалі від 12.02.2018р.
Разом з тим, заявлені ризики, які були підставою для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу, не зменшились й продовжують існувати та виправдовують обраний запобіжний захід у виді застави.
Розглядаючи можливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_7 про заміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання судді, враховуючи наведене, вважають його таким, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризикам у кримінальному провадженні.
З огляду на вказане та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судді, виходячи з усіх обставин провадження, вважають, що у кримінальному провадженні відсутні підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Таким чином, судді вважають, що прокурор довів наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому немає підстав для зміни запобіжного заходу на більш мякий.
Керуючись ст.ст. 110, 177, 369, 371 КПК України, колегія суддів, -
У клопотанні захисника про заміну запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3