Справа № 404/360/18
Номер провадження 2/404/1485/18
25 квітня 2018 року м. Кропивницький
Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючої судді - Варакіної Н.Б.
при секретарі - Уманенко Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк»(01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (ІННОМЕР_1, АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 12334,50 грн.
В обґрунтування вимог зазначає, що 07.10.2010 відповідач звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, в зв'язку з чим підписав заяву б/н про отримання кредиту в розмірі 2500 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач станом на 04.01.2018 порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість на загальну суму 12334,50 грн., яка складається з: тіла кредиту 654,77 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 3299,06 грн., заборгованість за пенею- 7317,12 грн., а також штраф (фіксована частина) 500 грн. та штраф (процентна складова)- 563,55 грн. Просить стягнути суму боргу та сплачений судовий збір в розмірі 1762 грн.
Відповідач надала відзив на позов, в якому позов не визнала, посилаючись на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на обґрунтування позовних вимог щодо наявності укладеного кредитного договору та заборгованості, яка виникла на підставі неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, оскільки анкета-заява надана позивачем, не є допустимим доказом, а інших доказів укладання кредитного договору не надано, а тому в позові необхідно відмовити. Крім того, просила застосувати строки позовної давності до вимог про стягнення боргу та до вимог про стягнення штрафу та пені. Надала розрахунок погашення заборгованості з травня по грудень 2018. Просила звільнити від сплати судового збору, мотивуючи тим, що є інвалідом ІІ групи.
В судове засідання представник ПАТ КБ «Приват Банк» не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі.
В судовому засіданні відповідачОСОБА_1 та її представник адвокат - ОСОБА_2 позовні вимоги не визнали. Відповідач просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на відзив на позов та надані до суду заяви.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07.10.2010 відповідач підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якої отримала кредит у розмірі 2500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ч. 2. ст. 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
При оформленні кредиту відповідач підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифам Банку.
Укладання Договору між позивачем та відповідачем регулюється ст. 634 ЦК України. Підписанням заяви Позичальник (відповідач) приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв'язку, наприклад електронний. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Умови та Правила надання банківських послуг, розміщені на офіційному сайті ПАТ КБ «ПриватБанк», є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.
Відповідач підписала заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, в якій зазначено, що відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua: https://client-bank.privatbank.ua. Тарифами банку, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування. Окрім цього, в заяві зазначено що відповідачу було надано для ознайомлення Умови та правила в письмовому вигляді.
Підписавши заяву сторони приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому.
Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, задля придбання, припинення або зміни цивільних прав та обов'язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 ЦК України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають заява, Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи, з якими позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в заяві.
На підставі поданої заяви, відповідачу було відкрито картковий рахунок.
Крім того, з розрахунку заборгованості, наданих позивачем вбачається, що відповідач користувалась кредитними коштами та проводила погашення заборгованості, що свідчить про фактичне виконання умов договору сторонами.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (стаття 11 ЦК України).
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
За таких обставин, твердження відповідача щодо відсутності укладеного кредитного договору між нею та банком не ґрунтуються на законі.
Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Таким чином, у силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивач зазначає, що відповідач станом на 04.01.2018 порушила умови кредитного договору і має заборгованість на загальну суму 12334,50 грн., яка складається з:тіла кредиту 654,77 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 3299,06 грн., заборгованість за пенею- 7317,12 грн., а також штраф (фіксована частина) 500 грн. та штраф (процентна складова)- 563,55 грн.
Відповідач просить застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За змістом ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
З розрахунку заборгованості, який знаходиться в матеріалах справи, та на підставі якого позивач просить стягнути з відповідача 12334,50 грн. вбачається, що він проведений за період з 01.06.2015 по 04.01.2018. Позов поданий до суду 17.01.2018 в межах трирічного строку давності.
За таких обставин застосовувати строк позовної давності до зазначених вимог немає підстав.
Частиною третьою статті 551 ЦК України, зокрема, передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.
Отже, ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.
З розрахунку заборгованості вбачається, що розмір тіла кредиту становить 654,77 грн., розмір нарахованих відсотків - 3299,06 грн., а пеня - 7317,12 грн.
Розмір пені значно перевищує суму заборгованості за кредитним договором, тому суд вважає за можливе зменшити її розмір до 3950 грн., та стягнути з відповідача на користь банку.
Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд керується наступним.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Умовами спірного договору, а саме пунктами 1.1.5.21, 1.1.5.25, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.
У той самий час, згідно з пунктами 1.1.5.20, 2.1.1.12.7.4, 2.1.1.12.8.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що одночасне стягнення з боржника пені та штрафів (фіксованої частини в розмірі 500 грн. та процентної складової в розмірі 563,55 грн) неможлива та відмовляє у задоволенні вимоги, щодо стягнення штрафів в розмірі 1063,55 грн.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди І та ІІ груп.
Відповідач є інвалідом ІІ групи, тому звільнена від сплати судового збору.
На підставі ст.ст. 526, 536, 626, 629, 634, 638, 639, 1054 ЦК України, керуючись статтями ст.ст. 264-265, ЦПК України, суд,-
Позов ПАТ КБ «ПриватБанк»(01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (ІННОМЕР_1, АДРЕСА_1)про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІННОМЕР_1, АДРЕСА_1)на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) -8403,83 грн. заборгованості.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Судові витрати залишити по фактично понесеним.
Рішення складено 03.05.2018.
Суддя Кіровського Н. Б. Варакіна
районного суду
м.Кіровограда