Справа № 404/2134/18
Номер провадження 3/404/1095/18
07 травня 2018 року суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Галаган Олексій Валерійович, розглянувши матеріали справи стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, українця, громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
- про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, -
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 09.04.2018 року о 23-40 год., ОСОБА_1 вчинив сімейну сварку, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, із своєю матір'ю - ОСОБА_2, в ході якої ображав її нецензурною лайкою, без погрози фізичною розправою, чим вчинив психологічне насильство в сім'ї, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1повідомлявся про час і місце розгляду справи, належним чином.
Відповідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за насильство в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї. З наведеного убачається, що об'єктивна сторона правопорушення передбачає наявність обов'язкових складових: діяння - вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного, економічного характеру та наслідків у вигляді настання /або можливості настання/ шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», насильство у сім'ї це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Зазначене у цій же статті визначення пояснює, що психологічне насильство в сім'ї - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Розгляд справи проводиться за принципом диспозитивності. Так, згідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 09.04.2018 року о 23-40 год., ОСОБА_1 вчинив сімейну сварку, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, із своєю матір'ю - ОСОБА_2, в ході якої ображав її нецензурною лайкою, без погрози фізично розправою, чим вчинив психологічне насильство в сім'ї.
В матеріалах справи дійсно містяться пояснення ОСОБА_1 згідно до яких він підтверджує факти зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Проте, потерпіла особа відмовилася від написання заяви та надання пояснень щодо вчинення відносно неї адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, згідно ст. 63 Конституції України.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Таким чином не доведено, що ОСОБА_1 відносно своєї матері вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а суддя не може прийняти в якості доказу протокол про адміністративне правопорушення, оскільки в ньому містяться лише одноосібні висновки поліцейського, які не підтверджені будь-якими іншими доказами.
Рапорт поліцейського, суд також не може взяти в якості належного доказу, оскільки він написаний особою заінтересованою у накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.
Крім того, як встановлено судом з Автоматизованої системи документообігу суду - Д-3, ОСОБА_1 протягом року вже притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, проте дані відомості в матеріалах справи відсутні. Так, суд не вправі перекваліфіковувати дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Таким чином, матеріали адміністративного провадження не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б переконливо вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції ст.173-2 КУпАП та настання для потерпілої особи наслідків, зазначених у цій статті.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП не знайшла свого підтвердження належними та достатніми доказами, тому вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а провадження по справі закрити.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 173-2, 245, 247, 277, 280, 283, 284 КУпАП,-
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст. 173-2 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Провадження у справі закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 діб з дня винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда ОСОБА_3