10.05.2018
копія
Справа № 401/495/18
2/401/508/18
10 травня 2018 року м. Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Мельничика Ю.С.,
за участю: секретаря Пилипенко Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою
Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (місцезнаходження за адресою : вулиця Грушевського будинок 1Д місто Київ, код ЄДРПОУ 14360570)
до
ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1),
про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У березні 2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - банк) звернулося до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 11 грудня 2013 року в розмірі 18 740 грн. 54 коп.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного 11 грудня 2013 року договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,50% на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає між ним та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Проте, ОСОБА_1 з червня 2017 року перестав надавати своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов договору № б/н від 11 грудня 2013 року, внаслідок чого станом на 02 березня 2018 року має перед банком заборгованість в загальному розмірі 18 740, 54 грн., в тому числі:
- заборгованість за кредитом - 4780,60 грн.;
- заборгованість по процентам за користування кредитом - 5752,53 грн.;
- заборгованість за пенею - 6838,31 грн.;
- штрафи, відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг - 500 грн. (фіксована частина) та 868,60 грн. (процентна складова).
Представник позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивачем надано до суду такі докази:
- анкета-заява відповідача від 11 грудня 2013 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку на отримання у Банку платіжної картки з кредитним лімітом 8000 грн.; - умови та правила надання банківських послуг; - копію паспорта відповідача; - розрахунок заборгованості відповідача перед Банком за договором б/н від 11 грудня 2013 року з якого видно, що відповідач використовував кредитні кошти та погашав заборгованість за кредитом та відсотками, останній платіж в сумі 100 грн. здійснив 16 червня 2017 року; - банківська виписка по кредитному рахунку, який було відкрито клієнту ОСОБА_1
Ухвалою суду від 22 березня 2018 року постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, без поважних причин в судове засідання не з'явився повторно, причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не надав, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, тому зі згоди позивача, суд постановив про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів відповідно ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України в зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши у єдності та в сукупності надані учасниками процесу докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню підлягає частково виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 11 грудня 2013 року ОСОБА_1 уклав з Банком договір б/н про надання банківських послуг, за умовами якого ПАТ КБ «ПриватБанк» йому надало, а він отримав кредит у розмірі 8000 грн. на платіжну картку зі сплатою 3,50% на суму залишку заборгованості за кредитом.
На підставі вказаного договору відповідач ОСОБА_1 з січня 2016 року отримував від Банку кошти в межах кредитного ліміту та погашав кредит і відсотки. Останній платіж щодо повернення боргу відповідач здійснив 16 червня 2017 року в сумі 100 грн.
Після 16 червня 2017 року ОСОБА_1 перестав надавати своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов договору № б/н від 11 грудня 2013 року, в зв"язку з чим, станом на 02 березня 2018 року нарахована заборгованість ОСОБА_1 по договору кредиту перед Банком : заборгованість за кредитом - 4780,60 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 5752,53 грн. В зв"язку з порушенням ОСОБА_1 взятих за кредитним договором зобов"язань Банком нараховано ОСОБА_1 також: пеня, заборгованість з якої становить 6838,81 грн., штрафи, відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг в сумі 500 грн. (фіксована частина) та 868,60 грн. (процентна складова).
Встановлені обставини справи вказують на те, що між сторонами договору виник спір щодо виконання зобов'язання за договором від 11 грудня 2013 року про надання кредитного ліміту на платіжну картку.
Згідно статті 525 ЦК України передбачено недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до ст.526, 527 та 530 ЦК України, - зобов'язання має виконуватися належним чином та в установлений строку відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов' язання (неналежне виконання).
В силу ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов"язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов"язання.
Згідно статті 629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.2 статті 1050 ЦК України наслідками порушення позичальником чергової частини суми кредиту є право позикодаця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
На підставі викладеного позовна вимога ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором б/н від 11 грудня 2013 року, а саме - заборгованості за кредитом в сумі 4780,60 грн. підлягає задоволенню.
Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача заборгованості процентам за користування кредитом суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Крім цього, за змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).
Відповідно до укладеного 11 грудня 2013 року договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,50% на суму залишку заборгованості за кредитом.
На підставі вказаного договору відповідач ОСОБА_1 з січня 2016 року отримував від Банку кошти в межах кредитного ліміту та погашав кредит і відсотки за користування кредитом. Останній платіж щодо повернення боргу з кредиту та по відсоткам відповідач здійснив 16 червня 2016 року в сумі 100 грн.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 02 березня 2018 року заборгованість ОСОБА_1 по договору кредиту перед Банком становить: прострочена заборгованість за кредитом в сумі 4780,60 грн., а також нараховано відповідачу заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 5752,53 грн.
На підставі викладеного позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 5752,53 грн. підлягає задоволенню.
Вирішуючи вимоги про стягнення заборгованості за пенею, а також штрафів, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пеня за своєю правовою природою є неустойкою.
На підставі викладеного позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за пенею в сумі 6838,81 грн. підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення штрафів 500 грн. (фіксована частина) та 868 грн. 60 коп. (процентна складова), то вони не підлягають задоволенню і суд прийшов до такого висновку виходячи з наступного.
Так, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до правової позиції висловленої в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року по справі № 6-2003цс15 штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Вказана правова позиція є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в зв"язку зі стягненням з відповідача заборгованості з пені, у стягненні штрафів слід відмовити.
Судові витрати у справі розподіляються у відповідності з положеннями ст.141 ЦПК України та покладаються на сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 10-13, 76-81, 83, 89, 141, 223, 264, 265, 268, 274, 279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 258, 267, 525, 526, 530, 536, 549, 553, 554, 610, 611, 1048-1054 ЦК України, суд,-
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: вулиця Грушевського будинок 1Д місто Київ, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 11 грудня 2013 року задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт Серії НОМЕР_2 виданий Світловодським МРВ ГУМВС України в Кіровоградській області 27 лютого 2006 року), на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», заборгованість за кредитним договором б/н від 11 грудня 2013 року, а саме: заборгованість за кредитом в сумі 4780 грн. 60 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 5752 грн. 53 коп., та заборгованість за пенею в розмірі 6838 грн., 81 коп. а також судовий збір в сумі 1634 грн. 23 коп., а всього 19 006 грн.17 коп.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Суддя: підпис Згідно з оригіналом
Суддя Світловодського
міськрайонного суду Ю.С. Мельничик