Справа № 456/2804/17
Провадження № 2/456/364/2018
іменем України
30 квітня 2018 року місто Стрий Львівської області
Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого: судді Шрамка Р. Т. ,
з участю секретаря: Панилик О.В.,
адвоката Чеботар Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Стрию цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Стрийської міської ради, третіх осіб без самостійних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Стрийської міської ради, третіх осіб без самостійних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2, прибудову першого поверху літ. "А-2" площею 35.0 кв.м., яка складається з житлової кімнати площею 16.8 кв.м., кухні площею 12.4 кв.м., коридору площею 0.9 кв.м., коридору площею 0.8 кв.м., санвузол 4.4. кв.м. та надбудову другого поверху літ. "А-2" площею 41.0 кв.м. і складається з двох житлових кімнат площею 23.1 кв.м. та 17.9 кв.м. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що йому на праві приватної власності належить 14/100 частки земельної ділянки 0,1 га. кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться в АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 30.12.2013р. та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. На вказаній земельній ділянці розташований житловий будинок, 14/100 частки якого належить позивачу. 28.11.1997 року, згідно рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради №368, позивачу було надано дозвіл на добудову до його житлової частини будинку веранди розміром 4x4 м. У 2002 році, на вищевказаній земельній ділянці, до власної частини житлового будинку, позивачем було здійснено прибудову першого поверху літ. «А-2» площею 35,0 кв.м., який складається з житлової кімнати, площею 16,8 кв.м., кухні площею 12,4 м., коридору площею 0,9 кв.м., коридору площею 0,8 кв.м., санвузол 4,4 кв.м., та надбудову другою поверху літ. «А-2» площею 41,0 кв.м., і складається з двох житлових кімнат, площею 23,1 кв.м. та 17,9 кв.м. До проведення реконструкції були отримані згоди та волевиявлення інших співвласників земельної ділянки. Але за необачливості та відсутності у рішенні виконавчого комітету Стрийської міської ради №368 від 28.11.1997 року на дозвіл, з добудови до житлової частини будинку веранди, попередження про необхідність надати повідомлення про початок виконання будівельних робіт виникло питання про узаконення самочинного будівництва. Згідно Висновку №06/15 будівельно-технічного дослідження від 22.03.2015р. встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації самочинно збудованого майна. Крім того виникла необхідність виділу в натурі частки з об'єкту нерухомого майна з спільної часткової власності, що змусило 11.09.17р. звернутись із заявою до Стрийського МБТІ. За усно отриманою відповіддю відсутня можливість виділу в натурі частки, про що буде свідчити відповідний висновок. В даному випадку права інших осіб не порушено оскільки під час будівництва позивач не вийшов за межі земельної ділянки наданій йому в користування та жодних скарг з приводу порушень прав чи інтересів інших осіб вчиненим будівництвом на адресу позивача не надходило. Крім цього під час будівництва не порушено будівельних та пожежних норм, що підтверджується документами. Узаконення самочинного будівництва необхідне для реалізації права власності, зокрема з метою здійснення законного володіння, користування та розпорядження своїм майном.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили задоволити.
Представник відповідача виконавчого комітету Стрийської міської ради в судове засідання не з'явився та не повідомив суд про причини своєї неявки хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3, в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву, згідно якої просив розгляд справи проводити за його відсутності, в задоволені позову відмовити, оскільки самочинно збудоване нерухоме майно, повинно бути демонтоване згідно рішення Апеляційного суду Львівської області від 23.12.2014р.
Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_4, в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву, згідно якої просив розгляд справи проводити за його відсутності, в задоволені позову відмовити, оскільки самочинно збудоване нерухоме майно, повинно бути демонтоване згідно рішення Апеляційного суду Львівської області від 23.12.2014р.
Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву, згідно якої просив розгляд справи проводити за його відсутності, в задоволені позову відмовити, оскільки самочинно збудоване нерухоме майно, повинно бути демонтоване згідно рішення Апеляційного суду Львівської області від 23.12.2014р.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, вважає що даний позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи, вбачається, що позивач є власником 14/100 земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1, про що свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
На вказаній земельній ділянці у 2002 році, до власної частини житлового будинку, позивачем було здійснено прибудову першого поверху літ. «А-2» площею 35,0 кв.м., який складається з житлової кімнати, площею 16,8 кв.м., кухні площею 12,4 м., коридору площею 0,9 кв.м., коридору площею 0,8 кв.м., санвузол 4,4 кв.м., та надбудову другою поверху літ. «А-2» площею 41,0 кв.м., і складається з двох житлових кімнат, площею 23,1 кв.м. та 17,9 кв.м.
Згідно висновку №06/15 будівельно-технічного дослідження від 23.03.2015р., складеного ФОП ОСОБА_6, квартира АДРЕСА_1, станом до 01.01.2006р., перед початком виконання робіт з надбудови та прибудови не відповідала ДБН України на той час, після проведеного будівництва встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації збудованого майна.
Позивач при поданні позовної заяви, позовні вимоги обґрунтовував тим, що частиною 5 ст. 376 ЦК України обумовлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо не порушує права інших осіб.
З вказаним твердженням суд погодитись не може, оскільки ст. 376 ЦК України, передбачено що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Під самочинним будівництвом необхідно розуміти як нове будівництво, так і реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт вже існуючих об'єктів нерухомості.
Згідно ст. 90 ЗК України право на будівництво нерухомого майна мають власники земельних ділянок. Власником або землекористувачем земельної ділянки право на забудову реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.
Право на забудову виникає в особи, яка набула права на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачених ст.ст. 25-32 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до частини першої статті 100 ЖК УРСР переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення провадяться з метою підвищення їх благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім'ю. Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускаються за згодою наймача, членів сім'ї, які проживають разом з ним, та наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
Пунктами 1.4.1, 1.4.2, 1.4.3, 1.4.5 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року визначено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ради відповідно до законодавства.
На виконання переобладнання і перепланування потрібен дозвіл виконкому відповідної ради, що надається в формі рішення виконкому, прийнятого на підставі висновку міжвідомчої комісії.
Судом встановлено, що перед будівництвом прибудови та надбудови, влаштування фундаменту відповідач за дозволом на таке переобладнання та перепланування до Стрийської міської ради не звертався, такого дозволу та належно затвердженого проекту на облаштування спірних добудови та надбудови, а також фундаменту позивач не подав.
Отже, прибудова та надбудова, а також фундамент є самочинним будівництвом.
Згідно ст. 83 ЦПК України сторони на інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
З огляду на докази, які долучені до матеріалів справи, суд вважає, що твердження позивача в тому, що проведена ним прибудова та надбудова, а також фундамент, не порушує прав інших осіб є голослівним.
З долучених до справи пояснень ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, вбачається, що останні категорично заперечують позов, оскільки позивачем порушено порядок виконання будівельних робіт, а також проведена прибудова та надбудова порушує їхні права та інтереси.
Крім того, відповідно до рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 23.12.2014р. рішення Стрийського міськрайонного суду від 10.10.2014р. скасоване та ухвалено нове, яким позов виконавчого комітету Стрийської міської ради до ОСОБА_2, з участю третьої особи ОСОБА_5 про звільнення земельної ділянки та приведення її до попереднього стану шляхом демонтажу самочинно збудованого фундаменту та прибудови з надбудовою задоволено частково та зобов'язано ОСОБА_2 демонтувати самочинно збудований фундамент та прибудову з надбудовою до квартири АДРЕСА_2. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Згідно Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2015р. касацій скаргу ОСОБА_2 відхилено, а рішення апеляційного суду Львівської області від 23.12.2014р. залишено без змін.
Наведене свідчить про безпідставність позовних вимог позивача.
Оскільки, позивачем, порушено порядок початку, проведення та закінчення будівельних робіт, інших доказів, які б спростовували чи підтверджували законність проведення будівельних робіт позивачем не надано, а тому в задоволені позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.7, 10, 12, 13, 18, 76-83, 133, 141, 244, 245, 259, 263-268, ЦПК України, ст..376 ЦК України суд, -
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_2 до виконавчого комітету Стрийської міської ради, третіх осіб без самостійних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно квартиру АДРЕСА_2, прибудову першого поверху літ. "А-2" площею 35.0 кв.м., яка складається з житлової кімнати площею 16.8 кв.м., кухні площею 12.4 кв.м., коридору площею 0.9 кв.м., коридору площею 0.8 кв.м., санвузол 4.4. кв.м. та надбудову другого поверху літ. "А-2" площею 41.0 кв.м. і складається з двох житлових кімнат площею 23.1 кв.м. та 17.9 кв.м. - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Р. Т. Шрамко