Справа № 369/2904/17
Провадження № 1-кп/369/273/18
іменем України
08.05.18 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5 ,
провівши у відритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Мени Чернігівської області, українки, громадянки України, освіта середня-спеціальна, неодруженої, не працює, має на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої 22.05.2015 року Менським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком 2 (два) роки, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,-
17.02.2016 року близько 17 год. 00 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи в будинку АДРЕСА_3 , маючи прямий умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб поблизу себе, пересвідчившись, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала грошові кошти у сумі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн. та 1600 (одна тисяча шістсот) євро, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 17.02.2016 року еквівалентно 48272 (сорок вісім тисяч двісті сімдесят дві) грн.. 48 коп., які належали ОСОБА_5 .
Після вчиненого ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зникла, викраденими грошовими коштами розпорядилася на власний розсуд, чим заподіяла потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 73272 (сімдесят три тисячі двісті сімдесят дві) грн. 48 коп.
У судовому засіданні обвинувачена свою вину у пред'явленому їй обвинуваченні визнала повністю та пояснила суду, що з кінця 2016 року працювала у потерпілої на різних роботах. У лютому 2017 року потерпіла з чоловіком поїхали в санаторій. Через деякий час потерпіла зателефонувала та попросила прибрати у будинку перед їх з чоловіком приїздом із санаторію. Вона погодилася, ключі їй передав син потерпілої. Напередодні крадіжки вона витираючи пил у шафі знайшла у коробці з-під взуття 25000 грн., а прибираючи в кімнаті в сейфі побачила гроші в євро. Наступного дня, 17.02.2017 року близько 17 години вона продовжувала прибирати будинок потерпілої і не може пояснити чому вирішила викрасти побачені напередодні грошові кошти, а саме: 25000 грн., які лежали в коробці з-під взуття у шафі та 1600 євро, які знаходились в кімнаті в сейфі. Після цього, вона відпрацювала два дні, зателефонувала потерпілій сказала, що у неї захворіла дитина та поїхала додому. Частину із викрадених грошей віддала за борги, 1200 євро у неї вилучили працівники поліції та віддали потерпілій. Стверджує, що від потерпілої не переховувалася, поїхала, тому що захворіла дитина. Вчинила крадіжку, бо так склалися обставини, за останній місяць потерпіла їй не заплатила, сказала, що немає на місці бухгалтера, що розрахується коли приїде із санаторію. Цивільний позов потерпілої визнає у повному обсязі, зобов'язується відшкодовувати збитки при першій нагоді, коли влаштується на роботу.
У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо її не карати. Цивільний позов визнає у повному обсязі.
Крім повного визнання обвинуваченої своєї вини, її винність у вчиненні злочину підтверджується іншими доказами, дослідженими під час судового розгляду, а саме:
-показаннями потерпілої ОСОБА_5 , яка пояснила суду, що обвинувачена ОСОБА_6 працювала у неї вдома прибиральницею. У лютому 2017 року вона з чоловіком були в санаторії, коли вирішили повернутися, вона зателефонувала обвинуваченій та попросила прибратися у їх будинку. Коли приїхали з відпочинку, виявила відсутність грошових коштів 25000 грн., які лежали у шафі в коробці з-під взуття та 1600 євро, які знаходились в сейфі. Вона зрозуміла, що кошти взяла обвинувачена, просила повернути, але остання нічого не повернула, незважаючи на те, що обіцяла, просить призначити обвинуваченій суворе покарання та стягнути із ОСОБА_6 на її користь 43000 грн. у відшкодування матеріальної шкоди з урахуванням повернутих грошей, та 30000 грн. у відшкодування моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, так як сума , яка була викрадена обвинуваченою, для неї та її сім'ї є досить значною, і для того щоб заробити їх потрібно було багато працювати, після втрати коштів вона погано спить, що впливає на стан здоров'я;
-заявою про вчинення злочину від 05.07.2017 року відповідно до якої потерпіла ОСОБА_7 просить прийняти міри до ОСОБА_6 , яка в період часу з грудня 2015 року по лютий 2016 року з її будинку по АДРЕСА_3 викрала грошові кошти у сумі 1600 євро та 25 000 грн. (а.с. т.1).
Суд визнає, що потерпіла та обвинувачена дали суду правдиві показання, які узгоджуються між собою та узгоджуються з іншими доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Аналіз зібраних та досліджених по справі доказів, свідчить проте, що вина обвинуваченої у вчинені злочину доказана повністю, її дії судом кваліфікуються за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, що завдала значної шкоди потерпілій.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинуваченої.
Призначаючи покарання обвинуваченій, суд бере до уваги, що вчинений злочин відноситься до тяжких злочинів, ОСОБА_6 , вагітна, має на утриманні трьох малолітніх дітей: дочку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дочку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , раніше судима за корисливий злочин, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої, суд визнає, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено, та призначає покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч.3 ст. 185 КК України.
22.05.2015 року ОСОБА_6 засуджена Менським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробування, іспитовим строком 2 роки.
Враховуючи, що ОСОБА_6 в період іспитового строку, 17.02.2016 року, вчинила новий злочин, суд вважає за необхідне до призначеного покарання за даним вироком приєднати частину невідбутого покарання за вироком Менського районного суду Чернігівської області від 22.05.2015 року у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) місяць.
Заявлений потерпілою цивільний позов в порядку ст. 128 КПК України підлягає задоволенню у сумі 43000 грн., оскільки судом встановлено, що неправомірними діями обвинуваченої потерпілій була завдана матеріальна шкода на суму 73272 грн. 48 коп., частина викрадених коштів у сумі 30272 грн., які були вилучені у обвинуваченої під час проведення огляду, були повернуті потерпілій.
Враховуючи п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” (із змінами та доповненнями), при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд бере до уваги, що моральна шкода потерпілій спричинена неправомірними діями обвинуваченої, моральні страждання пов'язані з перенесенням душевних та моральних переживань у зв'язку з посяганням на її приватну власність, емоційних переживань, що призвело до порушення сну і звичайного способу життя, але також суд бере до уваги матеріальний стан обвинуваченої, яка не працює, не має майна, достатнього для відшкодування заподіяної шкоди, та вважає за доцільне задовольнити цивільний позов потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди частково в сумі 10000,00 грн.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 370-374,376 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Менського районного суду Чернігівської області від 22.05.2015 року у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) місяць та призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 22 березня 2018 року, тобто з моменту її затримання.
Залишити обвинуваченій ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Стягнути із ОСОБА_6 (паспорт НОМЕР_1 , виданий 04.07.2001 року Менським РВ УМВС України в Чернігівській області, проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь потерпілої ОСОБА_5 43000 (сорок три тисячі) грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди; 10000 (десять тисяч) грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору; інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді; копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя : ОСОБА_1