Справа № 404/2400/18
Номер провадження 3/404/1086/18
03 травня 2018 року суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Галаган Олексій Валерійович, розглянувши матеріали справи стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер не встановлено, українця, громадянина України, пенсіонера, інваліда І групи загального захворювання по зору, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
- про вчинення правопорушень, передбачених ст.173, ст. 185 КУпАП, -
20.04.2018 р. до Кіровського районного суду м. Кіровограда надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП за № 404/2400/18 (провадження № 3/404/1086/18) та за ст. 185 КУпАП №404/2400/18 (провадження № 3/404/1087/18).
Постановою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 20.04.2018 року справи про адміністративне правопорушення №404/2400/18 (провадження №3/404/1086/18) та за №404/2400/18 (провадження № 3/404/1087/18) об'єднані в одне провадження та присвоєно справі №404/2400/18 (провадження №3/404/1086/18).
Згідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП: 12.04.2018 року о 22-30 год., ОСОБА_1 перебуваючи у під'їзді № 6 у п'яному вигляді, розпивав алкогольні напої «Неміров», ємністю 0,7 л, на неодноразові вимоги поліцейського, а саме: припинити правопорушення, він не реагував, а натомість почав та не припиняв висловлюватися нецензурною лайкою і погрожував фізичною розправою поліцейському.
Крім того, згідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП: 12.04.2018 року о 22-30 год., ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у громадському місці, а саме у підвальному приміщенні буд. №25 к. 2 по вул. Бєляєва, висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
В судовому засіданні, ОСОБА_1 вину категорично заперечив, при розгляд матеріалів просив врахувати, що він є інвалідом 1 групи по зору безтерміново, на підтвердження чого надав відповідну довідку до акту огляду МСЕК.
З приводу виниклих обставин пояснив наступне, що його товариш ОСОБА_3 в підвальному приміщенні поряд з коморою належною йому, має власну комірчину, яку розширив придбавши ще одну та зламавши перегородки. 12.04.2018 року зацементували це збільшене приміщення, після чого до них прийшов їх товариш, який також має поруч комірчину - ОСОБА_4, який є інвалідом з дитинства (глухонімий), приніс пляшку горілки, яку розпили. Через деякий час до їх закутку вірвалися працівники поліції з його дружиною та сином, після чого був поставлений ультиматум або він повертається до квартири, або на нього виносять постанову за ст. 178 КУпАП - розпиття алкогольних напоїв у громадському місці, на що він відповів, що, наразі, розпиття не відбувається, вони лише спілкуються, нікому не заважаючи та підвал не є громадським місцем. Проте, такі доводи почуті не були та із застосуванням сили працівники поліції наділи на нього та його товариша - ОСОБА_3 кайданки та відвезли до відділку поліції. Докази проведеного ремонту комірчини можна побачити на наданому працівниками поліції відеозаписі.
Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1, вважаю не доведеною його вину у вчиненні правопорушень, а його дії такими, що не підпадають під ознаки правопорушень, передбачених ст. 173, ст. 185 КУпАП.
Так, підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення стала заява ОСОБА_5, в якій вона просила притягнути до відповідальності її сусіда ОСОБА_3 та її чоловіка ОСОБА_1, які систематично вживають алкогольні напої, порушують тишу та громадський порядок, вчиняють нецензурну лайку. Дані дії проводилися 12.04.2018 року в період часу з 20-00 год. до 22-30 год. в підвальному приміщенні під'їзду, за адресою: АДРЕСА_1.
Також в матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_6, в яких він вказав, що 12.04.2018 року о 20-00 год. перебував в гостях у своїх батьків та став свідком того, як його батько з товаришем - ОСОБА_3 перебували у підвальному приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_1 та розпивали алкогольні напої, вживали нецензурну лайку, на його вимогу та його матері припинити свої дії не відреагували, в зв'язку з чим були викликані працівники поліції.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника і в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходам впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставі і в порядку встановленому законом, а застосування заходів адміністративного впливу проводиться в межах компетенції того органу, який його застосовує у точній відповідності із законом.
Відповідно до диспозиції ст.173 КУпАП дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
З об'єктивної сторони хуліганство характеризується порушенням громадського порядку, а з суб'єктивної - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу.
Отже, якщо діями ОСОБА_1 було порушено громадський порядок і спокій громадян, то у протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, працівникам поліції необхідно зазначати свідків та потерпілих, громадський порядок і спокій яких було порушено.
Однак, відомості щодо потерпілих у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні, зазначено лише двох свідків, пояснення яких суд оцінює критично, оскільки вони надані сином та дружиною ОСОБА_1, які були заінтересований особами у накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, оскільки були не задоволені його поведінкою протягом останнього місяця. Тому наявний в матеріалах справи зазначений протокол не є підтверджуючим доказом скоєння даного адміністративного правопорушення, оскільки не відповідає дійсним обставинам справи, складений всупереч вимогам ст.256 КУпАП та оформлений з порушенням Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року N 1376, зокрема, не зазначено потерпілих, не встановлено свідків на підтвердження або спростування доводів заявника. Місце вчинення правопорушення - «під'їзд № 6», не відповідає дійсності.
Натомість, на дослідженому відеозаписі на питання ОСОБА_1 до працівників поліції, чи чули вони хоча б якийсь шум наближаючись до них, останні відповіли, що ні.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Відповідно до ст. 1 Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 р. № 417-VIII, підвали (нарівні з колясочними, коморами, сміттєкамерами тощо) віднесено до «допоміжних приміщень багатоквартирного будинку», тобто до приміщень, призначених для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. При цьому допоміжні приміщення згідно із цією ж статтею є спільним майном багатоквартирного будинку. Варто зазначити, що поділ спільного майна на загальне та неподільне цим Законом скасовано.
З оглянутого диску з відеозаписами, долученого працівниками поліції до матеріалів справи, вбачається, що працівники поліції підходять до двері квартири, після чого жінка, що відкрила двері повідомила, що їй не подобається поведінка її чоловіка, який систематично пиячить, після чого відвела працівників поліції до підвального приміщення в одному із закутків якого сиділи троє чоловіків, візуально перебуваючи на підпитку, один з яких жестами показав, що не чує і не може спілкуватися, ОСОБА_7 зазначив, що будь-якого правопорушення, наразі, не відбувається, не заперечував, що нещодавно відбулося розпиття спиртних напоїв, місце не уточнив, вказав, що працівників поліції викликала його дружина оскільки їй не подобається його спосіб життя, послався, що є інвалідом, третій - ОСОБА_3 вів себе пасивно, проте відмовився залишати підвальне приміщення, вказуючи, що є власником його частини. Один з працівників поліції вказав, що оскільки підвальне приміщення є громадським місцем, вони скоюють правопорушення передбачене ст. 178 КУпАП та запропонував його залишити, в протилежному разі вказав, що буде розцінювати, як невиконання його законних вимог. ОСОБА_1 висловив сумнів, що підвальне приміщення належить до громадського місця, тим паче, що він є власником його частини. Після такої відповіді до громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_3 була застосована сила та надягнуті кайданки, вони силоміць були видворені з підвалу.
Під час спілкування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з працівниками поліції будь-якої нецензурної лексики ними не висловлювалося, лише коли ОСОБА_3 тягнули з підвалу, він допустив кілька нецензурних виразів бо з його слів відчував сильний біль у викручених суглобах рук.
За таких підстав, зібраними по справі доказами не встановлено, що ОСОБА_1 порушував громадський порядок і спокій громадян, оскільки не перебував у під'їзді, як зазначено у протоколі, те що його спілкування із товаришами в підвальному приміщенні комусь заважало або їх поведінка була образливою, матеріалами справи не встановлено.
Щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП, то відповідно до диспозиції вказаної статті, до адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті особи, які вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядок.
З аналізу наданих доказів вбачається, що працівники поліції вимагали від ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишити підвальне приміщення вважаючи, що в їх діях є склад правопорушення визначений ст. 178 КУпАП, а події відбуваються в громадському місці, проте після їх відмови незаконно застосували до них силу та за відсутності доказів та правових підстав склали протокол за ст.ст. 185 та 173 КУпАП. Тобто, за відсутності законного розпорядження працівників поліції у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не було законодавчо-визначених підстав виконувати або підкорятись противоправній вимозі працівників поліції, відтак їх подальше адміністративне затримання також є протиправним.
За таких підстав, матеріалами справи не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП.
З наведеного, кваліфікуючі ознаки визначені ст. 173 ст. 185 КУпАП у діях ОСОБА_1. відсутні, що є підставою для закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, суддя, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відповідно до ст. 173, ст. 185 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 діб з дня винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда ОСОБА_4