Справа №463/1202/18
Провадження №1-кс/463/709/18
08 травня 2018 року Личаківський районний суд м. Львова
Cлідчий суддя ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засідання клопотання підозрюваного ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного в межах досудового розслідування кримінального провадження № 42018141040000035 від 03.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, -
встановив:
Заявник (підозрюваний) ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 07.03.2018 року, в межах кримінального провадження № 42018141040000035 від 03.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме: грошові кошти в сумі дві тисячі доларів США двадцятьма купюрами номіналом по сто доларів кожна з наступними серіями та номерами: МВ03755075В, LC37794614B, MB03755085B, MB80349412E, LK51175530P, LC44468837O, MB444271312F, MB80349411E, MB80349416E, MB44271308F, LB46209742L, LB44983042K, LB91724669L, LB45591908G, LB00955216Q, MB45072486F, MB45072487F, MB45072488F, LC41132713B, MB44271313F.
Клопотання мотивує тим, що накладений арешт є незаконним, необґрунтованим та таким що підлягає скасуванню, оскільки вказаним арештом порушуються його права як власника майна, на яке накладено арешт. Крім того, спірні грошові кошти є його особистим майном, яке він нікому не передавав, та які зберігалися в нього для особистих потреб, а саме - для лікування.
Заявник та прокурор у судове засідання не прибули, їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши матеріали клопотання та додані до нього письмові документи, суд вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Аналіз вищевказаного положення КПК України свідчить про те, що підставою для скасування арешту майна є необгрутованість його накладення або відсутність подальшої необхідності в його застосуванні.
Відповідно до ч.9 ст.100 КПК України, питання про речові докази вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Судом встановлено, що СВ Личаківського ВП ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42018141040000035 від 03.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, розпочате щодо ОСОБА_3 за фактом пропозиції надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної винагороди.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 07.03.2018 року в межах кримінального провадження № 42018141040000035 від 03.03.2018 року накладено арешт на майно, а саме: грошові кошти в сумі дві тисячі доларів США двадцятьма купюрами номіналом по сто доларів кожна з наступними серіями та номерами: МВ03755075В, LC37794614B, MB03755085B, MB80349412E, LK51175530P, LC44468837O, MB444271312F, MB80349411E, MB80349416E, MB44271308F, LB46209742L, LB44983042K, LB91724669L, LB45591908G, LB00955216Q, MB45072486F, MB45072487F, MB45072488F, LC41132713B, MB44271313F.
Як вбачається зі змісту ухвали, копія якої долучена до матеріалів клопотання, слідчий суддя накладаючи арешт на грошові кошти виходив з того, що такі були предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а також враховано наявність підстав вважати, що зазначене майно є доказом злочину, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того, спірні грошові кошти, на які накладено арешт згідно ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 07.03.2018 року, визнано речовим доказом в межах кримінального провадження № 42018141040000035 від 03.03.2018 року.
При цьому, ОСОБА_3 пвдозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. Санкція заначеної статті передбачає конфіскацію майна, тому арешт вищезаначеного майна може забезпечити виконання можливого вироку суду, тому існує подальша необхідність в його застосуванні.
Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність заявленого клопотання, оскільки заявником не доведено підстав для скасування арешту у відповідності до вимог ст.174 КПК України. Крім того, судом враховано той факт, що грошові кошти є речовим доказом по справі, доля якого може бути вирішено у відповідності до ч.9 ст.100 КПК України при закінчення розслідуваного кримінального провадження.
Керуючись ст.174 КПК України, -
постановив:
В клопотанні ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного в межах досудового розслідування кримінального провадження № 42018141040000035 від 03.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, - відмовити.
Слідчий суддя: ОСОБА_1