Справа №463/4625/13-к
Провадження №1-в/463/50/18
07 травня 2018 р. Личаківський районний суд м.Львова
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
лікаря-психіатра ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяви лікаря-психіатра Комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер” ОСОБА_5 про припинення застосування примусового заходу медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку щодо ОСОБА_6 ,
встановив:
до суду звернувся із заявою лікар-психіатр про припинення застосування примусового заходу медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку щодо ОСОБА_6 , оскільки комісія лікарів-психіатрів прийшла до висновку про обґрунтованість рішення про доцільність припинення застосування примусового заходу медичного характеру.
В судовому засіданні лікар-психіатр заяву підтримала, пояснила, що хвора не потребує застосування примусових заходів у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, оскільки спостерігається стабільність її стану, подальшої амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку не потребує. Окрім того зазначила, що згідно акта обстеження умов проживання за місце проживання, умови проживання незадовільні.
Оглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, а також думку захисника особи, щодо якої вирішується питання припинення застосування примусових заходів медичного характеру, які проти заяви не заперечили, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.514 КПК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування.
Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за поданням представника медичного закладу (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, у передбаченому ст.95 Кримінального кодексу України та ст.512 КПК України порядку. До подання додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Відповідно до ч.2 ст.95 КК України особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу. У разі відсутності підстав для припинення або зміни застосування примусового заходу медичного характеру представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, направляє до суду заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження застосування примусового заходу медичного характеру. У разі необхідності продовження застосування примусового заходу медичного характеру понад 6 місяців представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження застосування примусового заходу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження надання особі такої психіатричної допомоги. В подальшому продовження застосовування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.
Судом встановлено, що ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 25.10.2013 року щодо ОСОБА_6 застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді поміщення в психіатричну лікарню зі звичайним наглядом. Постановою Франківського районного суду м. Львова від 02.06.2014р. ОСОБА_6 змінено застосування примусового заходу медичного характеру з поміщення у психіатричну лікарню зі звичайним наглядом на застосування примусових заходів - надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку. З того часу ухвалами суду за поданням лікаря-психіатра їй неодноразово продовжувались примусові заходи медичного характеру.
Як вбачається із висновку № 86 від 20.12.2017 року (а.с.2-4) ОСОБА_6 хворіє хронічним психічним захворюванням у формі простої шизофренії. Разом з тим, протягом лікування регулярно відвідувала диспансер та приймала рекомендоване лікування, у її психічному стані спостерігається стабільність. За час спостереження антисоціальних вчинків не скоювала, приводів в міліцію не було. З врахуванням стану хворої, лікарська комісія прийшла до висновку про обґрунтованість рішення про припинення застосування примусового заходу медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку щодо ОСОБА_6 .
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що хоч ОСОБА_6 на даний час хворіє, разом з тим, стан здоров'я її покращився і у психічному стані спостерігається стабільність, і враховуючи те, що комісія лікарів дійшла висновку, що остання не потребує застосування до неї амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, суд приходить до висновку про те, що заяву слід задовольнити та припинити застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Керуючись ст.514 КПК України, ст.ст. 94, 95 КК України, -
ухвалив:
заяву лікаря-психіатра Львівського обласного клінічного психоневрологічного диспансеру ОСОБА_5 задовольнити.
Припинити застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м.Львова протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1