10 травня 2018 року справа № 804/3350/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловський Дмитро Павлович, перевіривши матеріали позовної заяви Громадської Організації "Запорізька Незалежна Регіональна Правозахисна Організація" в інтересах членів Громадської Організації ОСОБА_1, ОСОБА_2 (місцезнаходження: 49100, АДРЕСА_1) до Комунального вищого навчального закладу "Дніпровський базовий медичний коледж" Дніпропетровської обласної ради (місцезнаходження: 49061, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 23; код ЄДРПОУ 02011158) про визнання протиправною бездіяльності, та зобов'язання вчинити певні дії, -
07 травня 2018 року Громадська Організація "Запорізька Незалежна Регіональна Правозахисна Організація" в інтересах членів Громадської Організації ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Комунального вищого навчального закладу «Дніпровський базовий медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради щодо ненадання відповіді на інформаційний запит від 07 березня 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, який був зареєстрований розпорядником інформації 22 березня 2018 року за вх. № 01-04/242 про надання публічної інформації;
- визнати протиправною бездіяльність Комунального вищого навчального закладу «Дніпровський базовий медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради щодо ненадання відповіді на інформаційний запит від 16 березня 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, який був зареєстрований розпорядником інформації 22 березня 2018 року за вх. № 01 -04/234 про надання публічної інформації;
- визнати протиправною бездіяльність Комунального вищого навчального закладу «Дніпровський базовий медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради щодо ненадання відповіді на інформаційний запит від 16 березня 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, який був зареєстрований розпорядником інформації 22 березня 2018 року за вх. № 01-04/237 про надання публічної інформації;
- зобов'язати Комунальний вищий навчальний заклад «Дніпровський базовий медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради надати на інформаційний запит від 07 березня 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, який був зареєстрований розпорядником інформації 22 березня 2018 року за вх. № 01-04/242 письмову відповідь в порядку та строки визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації» на адресу: АДРЕСА_1;
- зобов'язати Комунальний вищий навчальний заклад «Дніпровський базовий медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради надати на інформаційний запит від 16 березня 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, який був зареєстрований розпорядником інформації 22 березня 2018 року за вх. № 01-04/234 письмову відповідь в порядку та строки визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації» на адресу: АДРЕСА_1;
- зобов'язати Комунальний вищий навчальний заклад «Дніпровський базовий медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради надати на інформаційний запит від 16 березня 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, який був зареєстрований розпорядником інформації 22 березня 2018 року за вх. № 01-04/237 письмову відповідь в порядку та строки визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації» на адресу: АДРЕСА_1.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали позовної заяви Громадської Організації "Запорізька Незалежна Регіональна Правозахисна Організація" в інтересах членів Громадської Організації ОСОБА_1, ОСОБА_2, судом встановлено наступне.
Так, судом встановлено, що позовну заяву Громадської Організації "Запорізька Незалежна Регіональна Правозахисна Організація" підписано керівником та членом громадської організації - Євгенієм Морозовим.
До матеріалів позовної заяви подано Витяг з протоколу установчих зборів засновників ГО "ЗНРПО" від 30 березня 2013 року про створення правозахисної ГО "ЗНРПО" без статусу юридичної особи.
Вищезазначене громадське об'єднання легалізоване через подання письмового повідомлення про утворення, що підтверджується наказом Головного управління юстиції у Запорізькій області від 17.04.2013 № 144/02-02.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про громадські об'єднання", громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
Частиною 1 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Відповідно до частини 2 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Частиною 1 статті 21 Закону України "Про громадські об'єднання" встановлено, що для здійснення своєї мети (цілей) громадське об'єднання має право: вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі); звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами; одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації; брати участь у порядку, визначеному законодавством, у розробленні проектів нормативно-правових актів, що видаються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування і стосуються сфери діяльності громадського об'єднання та важливих питань державного і суспільного життя; проводити мирні зібрання; здійснювати інші права, не заборонені законом.
Зазначений перелік прав громадських об'єднань є виключним та тлумаченню не підлягає, тому, з аналізу наведених вище положень чинного законодавства вбачається, що громадські організації, які утворені без статусу юридичної особи, взагалі не можуть бути учасником цивільно-правових відносин та набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства, оскільки таке право закріплено виключно за громадськими організаціями, що мають статус юридичної особи.
Вказаний висновок суду повністю відповідає позиції Конституційного Суду України, висловленій у Рішенні від 28.11.2013 р. № 12-рп у справі за конституційним зверненням асоціації "Дім авторів музики в Україні" щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у взаємозв'язку з положеннями пункту "г" частини першої статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права", у якому, зокрема, зазначено, що "громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб".
Таким чином, суд вважає, що особа, яка звернулась із позовною заявою, та не має статусу юридичної особи, не має повноважень здійснювати представництво інтересів інших осіб у зв'язку із відсутністю адміністративної процесуальної дієздатності, також, суд вважає, що Закон України "Про громадські об'єднання" не надає громадській організації без статусу юридичної особи, якою є Громадська Організація "Запорізька Незалежна Регіональна Правозахисна Організація" права звертатися за захистом прав та інтересів інших осіб.
Частиною 1 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із частиною 3 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Таким чином, суд робить висновок, що позовну заяву подано до суду особою, яка не має права на звернення до суду, у зв'язку з відсутністю адміністративно-процесуальної дієздатності.
Як зазначив Пленум Верховного Суду України в постанові від 12.06.2009 №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" у пункті 2, відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України (254к/96-ВР ) та статті 3 ЦПК (1618-15 ) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси та брати участь у цих справах. Такі випадки передбачені, зокрема, в законах України від 23 грудня 1997 року N 776/97-ВР (776/97-ВР ) "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", від 5 листопада 1991 року N 1789-XII ( 1789-12 ) "Про прокуратуру", від 25 червня 1991 року N 1264-XII ( 1264-12 ) "Про охорону навколишнього природного середовища", від 12 травня 1991 року N 1023-XII (1023-12 ) "Про захист прав споживачів" (у редакції Закону від 1 грудня 2005 року N 3161-IV ( 3161-15 )), від 3 липня 1996 року N 270/96-ВР ( 270/96-ВР ) "Про рекламу" (у редакції Закону від 11 липня 2003 року N 1121-IV ( 1121-15 )). Звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб у випадках, не передбачених законом, розгляду не підлягають (п. 2 Постанови).
Нормами Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право позивача на звернення до суду через свого представника, на підставі нотаріально посвідченої довіреності.
Довіреності на право Громадській Організації "Запорізька Незалежна Регіональна Правозахисна Організація" щодо звернення до адміністративного суду за захистом прав та інтересів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до матеріалів позовної заяви не надано.
Пунктом 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи, що позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, позов не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, суд вважає за необхідне позовну заяву повернути позивачу.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами та доповненнями), сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Проте, суд не вирішує питання щодо повернення позивачу судового збору, враховуючи, що при зверненні до суду судовий збір ним не було сплачено, а лише подано письмову заяву про звільнення від сплати судового збору.
Частиною 6 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Керуючись статтями 43, 53, 169, 171, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву Громадської Організації "Запорізька Незалежна Регіональна Правозахисна Організація" в інтересах членів Громадської Організації ОСОБА_1, ОСОБА_2 (місцезнаходження: 49100, АДРЕСА_1) до Комунального вищого навчального закладу "Дніпровський базовий медичний коледж" Дніпропетровської обласної ради (місцезнаходження: 49061, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 23; код ЄДРПОУ 02011158) про визнання протиправною бездіяльності, та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, направити особі, яка її подала.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.П. Павловський