19 квітня 2018 року справа № 804/8753/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Павлоградського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
15 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому, з урахуванням змінених позовних вимог (а.с. 23-25), просила суд визнати протиправними дії Павлоградського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області щодо відмови в документуванні її паспортом громадянина України у встановленому законом порядку, а також зобов'язати відповідача документувати її паспортом громадянина України у встановленому законом порядку.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 21 січня 2017 року вона звернулась за оформленням і отриманням паспорту до Павлоградського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, однак отримала відмову через ненадання документів з фотокарткою, що підтверджують її особу. Як зазначає позивач, її батьки померли у м. Донецьку у 2014 році, а її разом з малолітнім братом під час проведення антитерористичної операції було перевезено до міста Павлограда Дніпропетровської області, де вона зараз і проживає. Позивач вказує, що жодних документів на підтвердження її особи або особи її батьків у неї не збереглося, у зв'язку з чим вона змушена була звернутись до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області із заявою про встановлення факту народження, за результатом розгляду якої рішенням суду від 21.11.2016 року встановлено факт народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьку у матері - ОСОБА_2 , та батька - ОСОБА_3 . Також, позивач вказує на те, що на підставі зазначеного рішення суду Павлоградським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Дніпропетровській області їй видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 06.12.2016 р. Позивач вважає, що зазначені обставини та отримані нею документи надають їй право буди документованою паспортом громадянина України, вважає дії відповідача протиправними та просить суд зобов'язати відповідача документувати її паспортом у встановленому законом порядку (а.с. 23-25).
Ухвалою суду від 19.02.2018 року, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, за даним позовом відкрито провадження у адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 2).
Представником відповідача за довіреністю Лепшою М.Ю. надано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що 10.08.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Павлоградського РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області із заявою щодо документування її паспортом громадянина України. Згідно її письмового звернення, проведено перевірку наданої нею інформації за всіма наявними державними та єдиними реєстрами, іншими інформаційними базами, що перебувають у власності держави, з одночасним проведенням перевірки за даними обліку територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС. За результатами перевірки встановлено відсутність відомостей про складання актових записів про народження або смерть її батьків (згідно даних ВДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області), через що є неможливим підтвердити їхню належність до громадянства України, та визначити статус батьків (оскільки громадянство дитини визначається громадянством її батьків). Також, відсутні будь-які документи, що підтверджують факт проживання позивача та її батьків на території України, тоді як з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вона є уродженкою м. Кишинів, Республіка Молдова. Враховуючи той факт, що позивач не надала жодного документу, який підтверджував її належність до громадянства України, а також після здійснення відносно неї ретельних перевірок, включаючи опитування трьох осіб, які також не дали результатів, представник відповідача зазначив про те, що Павлоградським РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області прийнято рішення відмовити у документуванні паспортом громадянина України гр. ОСОБА_1 на загальних підставах, натомість, позивачу слід діяти за іншою процедурою відповідно до чинного законодавства України. Посилаючись на викладені обставини, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судове засідання 13 березня 2018 року сторони, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, не з'явились.
Представником відповідача за довіреністю Лепшою М.Ю. до суду надано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відтак, виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову та заперечень, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини справи.
24.01.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Павлоградського РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області з метою отримання консультаційної допомоги щодо документування паспортом громадянина України у вигляді ID - картки вперше після досягнення 18 - річного віку.
Сторонами у справі не заперечується, що під час прийому позивачу роз'яснено вимоги Порядку оформлення, видачі, обміну пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. № 302, та надано перелік необхідних документів для оформлення паспортного документу.
Зокрема, враховуючи той факт, що ОСОБА_1 є уродженкою м. Донецьк, їй було запропоновано надати всі наявні документи (копії) з фотокартками чи без, на неї та її батьків (свідоцтва про акти державної реєстрації цивільного стану, паспорти громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення водія, службове або пенсійне посвідчення, ідентифікаційний номер, довідка з навчального закладу, військовий квиток тощо) для проведення ідентифікації особи.
10.08.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Павлоградського РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області з письмовою заявою щодо документування її паспортом громадянина України, надавши поновлене свідоцтво про державну реєстрацію народження серії НОМЕР_1 від 06.12.2016 р., оформлене на підставі рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.11.2016 р. у справі № 185/9115/16-ц.
За заявою позивача, Павлоградським РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області проведено перевірку щодо документування паспортом громадянина України та складено висновок від 05.09.2017 р. про невстановлення особи ОСОБА_1 .
05.09.2017 року за вих. № 1237/7386 на адресу ОСОБА_1 відповідачем направлено лист, в якому зазначено, що згідно звернення позивача було здійснено перевірку інформації за наявними державними та єдиними реєстрами, іншими інформаційними базами, що перебувають у власності держави, з одночасним проведенням перевірки за даними обліку територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС. Перевіркою встановлено відсутність відомостей про складання актових записів про народження або смерть батьків ОСОБА_1 , тому підтвердити належність їх до громадянства України не є можливим. Також, відсутні будь-які документи, що підтверджують факт проживання ОСОБА_1 та її батьків на території України. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не змогла надати жодного документа з фотокарткою, було проведено опитування трьох осіб, які були нею представлені як люди, що її знають та можуть засвідчити її особу. Однак, з проведених опитувань встановлено, що ці особи знають ОСОБА_1 досить незначний час і лише з її слів, та не можуть підтвердити родинний зв'язок, факт довготривалого знайомства або проживання по сусідству, тому за їх свідченнями не можливо встановити її особу. Зважаючи на те, що особу ОСОБА_1 не встановлено, не підтверджується факт належності її до громадянства України, а також відсутня довідка про взяття її на облік як внутрішньо-переміщеної особи, документувати ОСОБА_1 паспортом України на загальних підставах не є можливим.
Не погодившись з такими діями та рішеннями відповідача, позивач звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам, суд зазначає про наступне.
Пунктом 35 «Порядку оформлення, видачі, обміну пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. № 302 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 р. № 745) (далі - Порядок), передбачено, що особа, яка звертається за оформленням паспорта громадянина України після досягнення 18-ти річного віку вперше, подає такі документи:
1) свідоцтво про народження;
2) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України);
3) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
4) рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);
5) документ, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи.
У разі відсутності такого документа особа подає письмове звернення в довільній формі, в якому зазначається інформація про адреси місць проживання, навчання, роботи та інша інформація, відомості про батьків або інших родичів, які будуть залучені до проведення процедури встановлення особи. До письмового звернення додаються документи (копії), що підтверджують вказані факти.
Згідно з п. 43 Порядку, у разі неподання особою, яка досягла 18-річного віку, документів з фотокартками, проводиться процедура встановлення особи шляхом надсилання запитів щодо перевірки документів та інформації, зазначеної заявником у письмовому зверненні, зокрема до МВС, Національної поліції, Мін'юсту, органів ДФС, навчальних закладів, військових частин, військових комісаріатів, установ виконання покарань, для отримання інформації з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі фотокартки особи, яка дасть змогу ідентифікувати особу. В процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник.
Одночасно проводиться перевірка за даними обліку територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС. Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України, проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців шляхом надсилання запитів до відповідних відділів ведення Державного реєстру виборців.
Крім того, у виключних випадках за відсутності фотокартки особи та за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, з метою встановлення особи проводиться опитування родичів, сусідів, які були зазначені у письмовому зверненні. За результатами їх свідчень складається акт встановлення особи за формою, встановленою МВС.
Відповідно до п. 44 Порядку, за результатами проведення процедури встановлення особи, підтвердження факту видачі свідоцтва про народження, а також перевірки факту належності особи до громадянства України працівником територіального підрозділу ДМС складається висновок за встановленою МВС формою, який затверджується керівником територіального органу ДМС.
Якщо за результатами проведення зазначеної процедури особу не встановлено, приймається рішення про відмову особі в оформленні паспорта, яке доводиться до відома заявника в порядку, передбаченому пунктами 100 і 101 цього Порядку.
З пояснень позивача, наданих нею на адресу Павлоградського РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області та наведених у висновку за результатами проведення перевірок щодо документування її паспортом громадянина України від 05.09.2017 р., вбачається, що заявниця повідомила про себе наступну інформацію: « ОСОБА_1 народилась у м. Донецьку. Спочатку сім'я вела кочовий спосіб життя. Пам'ятає себе десь у 10-тирічному віці, коли вона з батьками проживала у м. Донецьку (батьки винаймали житло в районі Донецького аеропорту). Батьки померли. У травні 2014 року військові вивезли її разом з молодшими братом та сестрою із зони проведення АТО, щоб передати під опіку відповідним органам. По дорозі до м. Дніпропетровська, коли військова машина зупинилася у м. Павлограді, гр. ОСОБА_4 (мешканка м. Павлограда), випадково побачивши циганських дітей, забрала всіх трьох до себе додому і стала опікуватися ними. Ніяких документів при собі діти не мали. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.11.2016 р. встановлено факт народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьку, на підставі чого Павлоградським МВ ДРАЦС поновлено актовий запис факту народження та видане свідоцтво про народження. З 2014 року по теперішній час проживає у АДРЕСА_1 . Співмешкає з онуком ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем м. Павлограда, від якого народила дитину у вересні 2016 року. Зараз знову вагітна».
Матеріалами справи підтверджено, що єдиним документом, який видано ОСОБА_1 , є свідоцтво про державну реєстрацію народження серії НОМЕР_1 від 06.12.2016 р., оформлене на підставі рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.11.2016 р. у справі №185/9115/16-ц, яким встановлено факт народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьку у матері - ОСОБА_2 та батька - ОСОБА_3 (а.с. 35, 37).
При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 35 Порядку, особа, яка звертається за оформленням паспорта громадянина України після досягнення 18-ти річного віку вперше, окрім свідоцтва про народження також подає наступні документи: оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України); довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи); документ, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи.
Враховуючи, що позивач не надав до територіального підрозділу ДМС, на якого згідно з його службовими обов'язками покладаються функції з оформлення паспорта, документів, передбачених Порядком, відповідач у відповідності до пункту 43 Порядку, проводив процедуру встановлення особи.
Надаючи оцінку повноті проведення процедури встановлення особи, передбаченої пунктом 43 Порядку, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем з метою встановлення особи ОСОБА_1 направлено лист від 10.08.2017 р. за вих. № 1237/6701 до Павлоградського міського відділу РАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області щодо наявності актових записів цивільного стану, що можливо існують та складені по факту народження або смерті її батьків та брата.
За інформацією, наданою Павлоградським міським відділом РАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області від 17.08.2017 р. за вих. № 4277-14.23-29, відомості про складання актових записів про народження або смерть ОСОБА_3 , 1968 р.н. (батька), ОСОБА_2 , 1956 р.н. (матері), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (брата), - відсутні.
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану, актовий запис про народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 - відсутній.
Крім того, з наданого відповідачем повідомлення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області вих. № 42/12-3591 від 11.03.2016 р. вбачається, що співробітниками Павлоградського відділу ГУНП в Дніпропетровській області проведені заходи по розшуку гр. ОСОБА_2 , 1956 р.н., але встановити місцезнаходження останньої не вдалося.
Також, під час проведення процедури встановлення особи були опитані наступні особи, на яких вказала позивач, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 . Згідно з наданими ними поясненнями, опитані особи знають ОСОБА_1 досить незначний час і лише з її слів та не можуть підтвердити родинний зв'язок, факт довготривалого знайомства або проживання по сусідству, тому за їх свідченнями не є можливим встановити її особу.
За запитом відповідача від 10.08.2017 р. № 1237/6698 співробітниками Павлоградського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області проведено опитування сусідів ОСОБА_9 , які проживають по АДРЕСА_1 , але підтвердити її особу або надати певну інформацію про неї та її родинні зв'язки опитані особи не змогли.
Поряд з цим, Павлоградським РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області у відповідності до статті 16 Закону України «Про захист персональних даних», на адресу відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Дніпропетровській області направлено запити про надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні данні, що містяться в картотеці відділу по ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 , 1956 р.н., ОСОБА_3 , але отримано відповідь про те, що такі відомості в картотеці не значаться.
Крім того, під час проведення процедури встановлення особи відповідачем був направлений запит від 31.08.2017 р. вих. № 1237/7304 на адресу відділу ведення Державного реєстру виборців Павлоградської міської ради про надання інформації, що можливо міститься в Державному реєстрі виборців, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 , 1956 р.н., ОСОБА_3 , але отримано відповідь за вих. № 365 від 07.09.2017 р. про неможливість надання інформації на цей запит.
На запит відповідача від 31.08.2017 р. за вих. № 1237/7306 отримано відповідь Західно-Донбаської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області про те, що ОСОБА_1 не зареєстрована в Державному реєстрі фізичних осіб по м. Павлограду та Павлоградському районі.
До того ж, Головним управлінням ДМС України в Дніпропетровській області на адресу начальників головних управлінь, управлінь ДМС України в областях, у місті Києві направлено запит від 16.08.2017 р. за вих. № 1201/13544 про перевірку за наявними обліками документування паспортом громадянина України та реєстрацію/зняття з реєстрації осіб, в тому числі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , але такої інформації не отримано.
Таким чином, відповідачем були виконані всі передбачені п. 43 Порядку дії, направлені на отримання інформації з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі фотокартки особи, яка дасть змогу ідентифікувати особу ОСОБА_1 .
Крім того, і відповідачем, і судом під час розгляду даної справи проаналізовано зміст судових рішень, на які посилається позивач.
Зокрема, рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.08.2016 р. у справі № 185/6639/16-ц за заявою Органу опіки та піклування Павлоградської міської ради встановлено факт народження дітей ОСОБА_1 , а саме, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
При цьому, викладені в цьому рішенні суду обставини, встановлені судом зі слів позивачки, а також з досліджених під час розгляду справи документів та пояснень, містять істотні розбіжності з поясненнями ОСОБА_1 , наведеними в рішенні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.11.2016 р. у справі №185/9115/16-ц, яким встановлено факт народження ОСОБА_1 , а саме: щодо року смерті її матері (в рішенні суду від 25.08.2016 р. у справі №185/6639/16-ц зазначено травень 2015 року, а в рішенні суду від 21.11.2016 р. у справі № 185/9115/16-ц - травень 2014 року), щодо місця народження ОСОБА_1 (в рішенні суду від 25.08.2016 р. у справі №185/6639/16-ц зазначено про те, що вона є уродженкою м. Кишинів Республіки Молдова, а в рішенні суду від 21.11.2016 р. у справі № 185/9115/16-ц - що позивачка народилась у м. Донецьку).
Зазначені обставини свідчать про можливе викривлення позивачкою суттєвих даних щодо себе та підтверджують висновки відповідача про неможливість на підставі наявної інформації встановити її особу та підтвердити громадянство України.
Отже, протиправності дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 документувати її паспортом громадянина України за результатами процедури встановлення особи, суд не вбачає.
Водночас, суд зазначає, що у разі непідтвердження особи за результатами проведеної територіальним органом ДМСУ процедури встановлення особи, ОСОБА_1 не позбавлена можливості отримати паспорт громадянина України в іншій процедурі, передбаченій чинним законодавством. Зокрема, у відповідності до п. 35 Порядку, особа, яка звертається за оформленням паспорта громадянина України після досягнення 18-ти річного віку вперше, окрім свідоцтва про народження також подає наступні документи: рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи).
Суд також зазначає, що наявність у ОСОБА_1 свідоцтва про народження, яке отримано на підставі рішення суду про встановлення факту її народження, не звільняє від необхідності проходження процедури встановлення особи на підставі рішення суду у разі, якщо її особу не було встановлено за результатами відповідної процедури в органі ДМСУ. Іншого шляху чинним законодавством України не передбачено.
За викладених обставин, підстави для задоволення позовних вимог в межах даного судового розгляду - відсутні.
Керуючись ст.ст. 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Чорна