08 серпня 2017 р.Справа №804/3049/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., розглянувши клопотання про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вода Основа» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вода Основа» звернулось до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 19.04.2017 року № 104/4.1-3/367 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вода Основа» штрафу у сумі 480 000,00 грн.
Ухвалою суду від 12.06.2017 року відкрито провадження в зазначеній адміністративній справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
07.08.2017 року в порядку забезпечення адміністративного позову, позивач подав клопотання про забезпечення позову, в якому просить забезпечити адміністративний позов, шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 19.04.2017 року № 104/4.1-3/367 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вода Основа» штраф у сумі 480 000,00 грн., а також шляхом заборони будь-якій особі вчиняти дії щодо звернення стягнення на майно та кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Вода Основа» на виконання постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 19.04.2017 року № 104/4.1-3/367.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що державним виконавцем по виконанню даної постанови вже відкрито виконавче провадження, що фактично є етапом її реалізації. Вказане свідчить про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача в разі ухвалення рішення в адміністративній справі на користь позивача, а також несе загрозу паралізувати діяльність підприємства, оскільки державним виконавцем вже накладено арешт на кошти та велика кількість працівників залишиться без заробітної плати.
На підставі викладеного, просить суд вжити заходи забезпечення адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе вирішити подане позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Перевіривши доводи клопотання у відповідності до норм чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про можливість його задоволення, виходячи із наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Частиною 3 ст.117 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваною постановою накладено штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вода Основа» у сумі 480 000,00 грн. на підставі акта перевірки від 29 березня 2017 року № 104/4.1-3.
Також, вищевказана постанова прийнята Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області згідно з Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №509).
Так, п.8 Порядку №509, зокрема, встановлено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітитки, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.
Відповідно до п.9 Порядку №509 штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб'єкт господарювання або роботодавець повідомляють Держпраці чи її територіальний орган.
Згідно з п.10 Порядку №509 постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.
Водночас, приписами п.11 Порядку №509 встановлено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються:
- у судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються їм територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами другою, п'ятою і шостою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення»);
- у судовому порядку територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами третьою, четвертою і сьомою статті 53 зазначеного Закону);
- органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України ).
Як слідує з оскаржуваної постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, вона прийнята на підставі абз.4 та абз.6 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України, отже, є виконавчим документом і пред'являється до виконання органам державної виконавчої служби в порядку встановленому законом.
Судом встановлено, що 11.07.2017 року головним державним виконавцем Самарського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Тищенко Олександром Олександровичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 54275718 щодо виконання постанови № 104/4.1-3/367 від 19.04.2017 року.
Також, як стало відомо позивачу, в рамках вказаного виконавчого провадження № 54275718 головним державним виконавцем Самарського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області при примусовому виконанні постанови № 104/4.1-3/367 від 19.04.2017 року, прийнято постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках Позивача у межах суми звернення стягнення 480 000 грн.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р. заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Підстави зупинення вчинення виконавчих дій визначені ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р.
Так, згідно з ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р. виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі:
1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;
2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;
3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;
4) порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій за рішеннями про виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, авторської винагороди, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, рішеннями немайнового характеру, у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);
5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону;
6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;
7) включення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, яка виникла внаслідок розрахунків за енергоносії з урахуванням дати заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», крім рішень, передбачених абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 зазначеного Закону;
8) затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство;
9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;
10) включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України», Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем);
11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов'язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
З аналізу наведених законодавчих норм слідує, що ні Порядком №509, ні ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р. не передбачено зупинення дії та виконання постанов органів Держпраці про накладення штрафів у разі оскарження останніх у судовому порядку.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову підлягає частковому задоволенню, заявником наведені достатньо обґрунтовані підстави того, що в разі невжиття заходів щодо забезпечення адміністративного позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що може проявитись у реальній загрозі паралізувати діяльність підприємства, оскільки накладено арешт на кошти та велика кількість працівників залишиться без заробітної плати, а також у сплаті коштів за скасованою постановою, задля повернення яких необхідно буде докласти значних зусиль.
Керуючись ст.ст.117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вода Основа» про забезпечення адміністративного позову - задовольнити частково.
Зупинити дію постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу № 104/4.1-3/367 від 19.04.2017 року до набрання законної сили судовим рішенням по вказаній справі.
Відповідно до п.5,6 ст.118 Кодексу адміністративного судочинства України виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Виконання ухвал про заборону вчиняти певні дії виконуються в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядок і строки встановлені ст.ст.186, 254 КАС України.
Суддя Н.В. Турлакова