03 травня 2018 року ЛуцькСправа №803/339/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,
при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,
за участю представника позивача Колтонюка Ю.В.,
представника третьої особи Панасюка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності Міністерства оборони України щодо не призначення та не виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманим каліцтвом, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби та зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачу допомогу у розмірі 458 800 грн., стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 50 000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в кінці 2015 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою та пакетом документів щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що сталася внаслідок виконання обов'язків військової служби.
В кінці грудня 2017 року, після неодноразових телефонних дзвінків, позивачу надали відповідь ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18.11.2015 №1730 з якої вбачається, що йому відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги з надуманих, на його думку підстав, виходячи з наступного.
Позивач є учасником бойових дій в республіці Афганістан, інвалідом І-ї групи, а тому вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, відповідно до ст.16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) чи спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ №975 від 25.12.2013.
У зв'язку з чим, просив суд визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не призначення та не виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманим каліцтвом, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби та зобов'язання відповідача призначити та виплатити йому допомогу у розмірі 458 800 грн., стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 50 000 грн.
16.04.2018 представником позивача подано до суду заяву про зміну предмету позову, у якій просить визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги як інваліду І-ої групи та зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення та виплати йому одноразової допомоги, як інваліду І-ої групи, з 15 жовтня 2013 року, відповідно до ст.16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори та інвалідності звільнених з військової служби осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499, а також стягнути з Міністерства оборони України заподіяну ОСОБА_1 у зв'язку з протиправною бездіяльністю відповідача моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03 березня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, відповідно до ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
28.03.2018 ухвалами Волинського окружного адміністративного суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначено адміністративну справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі.
У відзиві на позов представник Міністерства оборони України проти задоволення позовних вимог позивача заперечує. Зазначає, що комісія Міністерства оборони України документи про призначення і виплату громадянину ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ст.16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” не розглядала, рішення з даного приводу не приймала. В матеріалах справи наявні докази щодо прийняття рішення про повернення документів про призначення і виплату громадянину ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги не уповноваженим органом Міністерства оборони України, а саме Департаментом фінансів. У зв'язку з чим, ні Міністр оборони України, ні Міністерство оборони України не приймали рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги громадянину ОСОБА_1 . Також, звертає увагу суду на те, що постанова КМУ від 25.12.2013 №975, якою затверджено Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) чи спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, набула чинності з 01.01.2014, в той час як інвалідність позивачу встановлена до 01.01.2014. Згідно ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. А тому, дія постанови КМУ від 25.12.2013 №975 та пункт 4 ч.2 ст.16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, на які посилається позивач, не поширюється на право, яке виникло у нього до набуття їх чинності. Крім того, вважає, вимогу щодо зобов'язання Міністерства оборони України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 458 800 грн. є втручанням суду у дискреційні повноваження Міністерства оборони України, так-як до компетенції суду не належить право приймати рішення про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо призначення такої одноразової грошової допомоги. Також, позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про тривалі моральні страждання, пов'язані з невиплатою допомоги, зокрема, звернення у медичні установи з приводу погіршення стан здоров'я, у зв'язку чим вважає отримання позивачем моральної шкоди надуманим та таким, щ не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 у поясненнях щодо позовної заяви ОСОБА_1 зазначає, що обласний військовий комісаріат, як повноважений орган, відповідно до Порядку №975 від 25.12.2013, оформляє та надсилає документи для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги до комісії з питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва, або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, яка знаходиться в Департаменті фінансів Міністерства оборони України. Так, заява громадянина ОСОБА_1 , разом з із підтверджуючими документами, 08.10.2015 була спрямована на розгляд комісії Департаменту фінансів Міністерства оборони України для прийняття рішення щодо можливості виплати заявнику одноразової грошової допомоги, як інваліду І-ої групи та розглянута останньою, що підтверджується протокольним рішенням №8 від 27.01.2017, яким позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, з підстав встановлення позивачу первинної інвалідності до набуття чинності Порядком №975, а з огляду на ст.58 Конституції України, дія Порядку №975 поширюється лише на осіб, яким інвалідність встановлена з 01.01.2014. Крім того, вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, оскільки позивачем не надано достатніх доказів нанесення йому будь-якої шкоди та не доведено причинного зв'язку між шкодою та діями відповідача. А тому, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог позивача заперечив з підстав, викладених у поясненнях на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій в республіці Афганістан, інвалідом війни І-ої групи, що також підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 11.10.2017.
Судом встановлено, що в кінці 2015 року позивач звернувся до військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою та пакетом документів щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що сталася внаслідок виконання обов'язків військової служби.(а.с.91)
01.10.2015 за вих. №5424 Луцьким об'єднаним міським військовим комісаріатом документи на прапорщика запасу ОСОБА_1 для призначення одноразової грошової допомоги направлено до військового комісара Волинського обласного військового комісаріату. (а.с.92)
08.10.2015 за вих.. №ВСЗ/1507 заява ОСОБА_1 разом із підтверджуючими документами була спрямована Волинським обласним військовим комісаріатом на розгляд комісії Департаменту фінансів Міністерства оборони України для прийняття рішення щодо можливості виплати заявнику одноразової грошової допомоги, як інваліду І-ої групи.
Листом від 22.10.2015 за вих. №248/3/6/2902 Департамент фінансів Міністерства оборони України повідомив ІНФОРМАЦІЯ_1 , що після розгляду документів ОСОБА_1 встановлено відсутність підстав для подання пропозиції Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Відмова мотивована тим, що відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тобто постанова КМУ від 25.12.2013 №975, яка набрала чинності 01.01.2014, поширюється тільки на військовослужбовців та звільнених осіб, що отримали первинно інвалідність після 01.01.2014.
Враховуючи те, що інвалідність ОСОБА_1 встановлена до 01.01.2014, тому права на виплату одноразової грошової допомоги він немає.
Волинський обласний військовий комісаріат листом від 18.11.2015 за вих. №1730 повідомив ОСОБА_1 про те, що Департаментом фінансів Міністерства оборони України розглянуто його документи щодо виплати одноразової грошової допомоги та встановлено, що підстав для подання пропозиції Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги немає, з тих підстав, що інвалідність первинно позивачу встановлена до 01.01.2014, тобто до набуття чинності постановою КМУ №975 від 25.12.2013.
Згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №8 від 27.01.2017, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність йому встановлена до набуття чинності Закону України від 04.04.2006 №3597-IV “Про внесення змін до Закону України “Про загальний військовий обов'язок і військову службу””, яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги.
Статтею 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” №2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні збори - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до приписів п.4 ч.2 ст.16 Закону України №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, на виконання вимог Закону України №2011-XII, затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності і без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок).
Згідно п.13 Порядку призначення виплати допомоги, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Рішення про можливість призначення та виплати одноразової грошової допомоги приймає комісія з питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.
У відповідності до п.15 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, рішення головного розпорядника коштів про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.
Так, наказом Міністра оборони України від 12.07.2007 №168 створено комісію з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності.
Відповідно до п.2 наказу Міністра оборони України від 12.07.2007 №168, голова комісії забезпечує, зокрема, підготовку пропозицій та подання їх Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення грошової допомоги та її розмір.
З матеріалів справи, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, вбачається, що підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом слугував, на думку позивача, розгляд заяви про призначення йому одноразової грошової допомоги не уповноваженою на те особою (органом).
Як встановлено судом, органом уповноваженим на прийняття рішення щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги є комісія з питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, утворена при Департаменті фінансів Міністерства оборони України.
В матеріалах справи знаходиться витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №8 від 27.01.2017, згідно якого ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, з підстав встановлення йому інвалідності до набуття чинності Закону України від 04.04.2006 №3597-IV “Про внесення змін до Закону України “Про загальний військовий обов'язок і військову службу””.
Враховуючи те, що рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 прийнято саме комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, утвореною при Департаменті фінансів Міністерства оборони України, суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що рішення про відмову у призначенні йому одноразової грошової допомоги прийнято не уповноваженим на те органом.
Крім того, суд звертає увагу на те, що у заяві про зміну предмету позову від 16.04.2018, представник позивача просить визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги, як інваліду І-ої групи, та зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги, як інваліду І-ої групи, з 15.10.2013, відповідно до ст.16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” і Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб резерві, затвердженого постановою КМУ №499 від 28.05.2008.
Проте, як встановлено судом та не заперечувалося представниками сторін, позивач звертався до Міністерства оборони України з заявою про призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги, як інваліду І-ої групи, саме на підставі Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) чи спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ №975 від 25.12.2013.
Позивач до Міністерства оборони України з аналогічною заявою про призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги, як інваліду І-ої групи, на підставі Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб резерві, затвердженого постановою КМУ №499 від 28.05.2008, не звертався, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем було порушено права позивача щодо не розгляду його заяви про призначення та виплати одноразової грошової допомоги на підставі Порядку, затвердженого постановою КМУ №499 від 28.05.2008.
А відтак, суд приходить до висновку, що рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги прийнято уповноваженим на те органом Міністерства оборони України, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, слід відмовити повністю.
Враховуючи те, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог позивача, підстави для стягнення моральної шкоди відсутні, а відтак у їх задоволенні слід відмовити також.
Керуючись статтями 241-246, 250, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди, відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Ю. Сорока
Повний текст судового рішення складено 08 травня 2018 року.