08.05.2018 Справа № 908/855/18
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни, розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Мрія" № 018-02/630 від 07.05.2018 р.
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Мрія" (69098, місто Запоріжжя, вул. Полякова, буд. 13-в)
до відповідача публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, місто Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)
про забезпечення позову шляхом заборони ПАТ "Запоріжжяобленерго" припиняти або обмежувати електропостачання електроустановок об'єкта споживача - багатоквартирні будинки, перелік яких визначено у додатках №5 та №11 до договору про постачання електричної енергії №14415 від 01.11.2017р. до вирішення справи по суті
Без виклику сторін
До господарського суду Запорізької області 07.05.2018 року, в порядку ч. 2 ст. 136 та п.1 ч. 1 ст. 138 ГПК України, звернулося ТОВ "Керуюча компанія "Мрія" з заявою про забезпечення позову шляхом заборони ПАТ "Запоріжжяобленерго" припиняти або обмежувати електропостачання електроустановок об'єкта споживача - багатоквартирні будинки, перелік яких визначено у додатках №5 та №11 до договору про постачання електричної енергії №14415 від 01.11.2017р. до вирішення справи по суті.
В обґрунтування своєї заяви ТОВ "Керуюча компанія "Мрія" посилалося на те, що на виконання рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради №520 від 01.09.2017р. "Про призначення управителів багатоквартирних будинків м. Запоріжжя" ТОВ "Керуюча компанія "Мрія" 01.11.2017р. уклало з ПАТ "Запоріжжяобленерго" договір про постачання електричної енергії №14415 терміном до 31 грудня 2017р. Додатковою угодою від 29.12.2017р. було продовжено термін дії договору до 01 квітня 2018р.
ТОВ «Керуюча компанія "Мрія" 21.03.2018р. з супровідним листом (вих.№018-02/379/1 від 16.03.2018р.) направило на адресу ПАТ "Запоріжжяобленерго" два екземпляри додаткової угоди від 16 березня 2018р. до договору про постачання електричної енергії №14415 від 01.11.2017р. з пропозицією розглянути, підписати додаткову угоду, підпис скріпити печаткою та повернути в установлений законом строк на адресу ТОВ "Керуюча компанія "Мрія" (вул. Полякова, 13-в, М.Запоріжжя, 69098) один примірник додаткової угоди до договору на постачання електричної енергії.
Станом на 07.05.2018р. пропозиція ТОВ "Керуюча компанія "Мрія" щодо внесення змін до договору шляхом укладення додаткової угоди на продовження терміну дії договору про постачання електричної енергії ПАТ "Запоріжжяобленерго" залишена без відповіді та без задоволення. Усні перемови та наради між представниками ТОВ "Керуюча компанія "Мрія" та ПАТ "Запоріжжяобленерго" не дали результатів.
Таким чином, ТОВ "Керуюча компанія "Мрія" змушена звернутися до господарського суду Запорізької області з позовом щодо спонукання внести зміни у договір шляхом підписання додаткової угоди від 16 березня 2018р.
На думку заявника не вжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити та унеможливити ефективний захист і поновлення порушених, оспорюваних прав або інтересів позивача та призвести до летальних наслідків.
Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 4 згаданої статті передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснені учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів.
Згідно пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із подальшими змінами) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК (яка кореспондується з ст. 74 ГПК України чинної редакції), обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно абзаців 2, 3, 4 пункту 3 постанови пленуму ВГСУ № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Ухвала господарського суду про забезпечення позову в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.
Заявник (позивач) має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову. Такі докази повинні міститься в позовних матеріалах або в заяві про забезпечення позову, тому питання про вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані позивачем до позову або до заяви про забезпечення позову.
Заявником не обґрунтовано та не надано жодних доказів того, яким чином заявлені до застосування заходи забезпечення позову пов'язані із предметом майбутнього позову "про спонукання ПАТ "Запоріжжяобленерго" внести зміни у договір шляхом підписання додаткової угоди від 16 березня 2018р." і яким чином не вжиття перелічених заявником заходів в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі за умови задоволення позову.
Також заявником документально не підтверджено вжиття ПАТ "Запоріжжяобленерго" на даний час яких-небудь дій щодо припинення або обмеження електропостачання на об'єкти багатоквартирних будинків, перелік яких визначено у додатках №5 та №11 до договору про постачання електричної енергії №14415 від 01.11.2017р. Тобто в матеріалах заяви (станом на 07.05.2018р.) відсутні будь-які застереження, приписи, рішення, листи тощо, які б свідчили про наміри електропостачальної організації припинити електропостачання на об'єкти заявника, тому суд приходить до висновку, що заява ТОВ "Керуюча компанія "Мрія" ґрунтується лише на його припущеннях та домислах.
Враховуючи наведене, суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "керуюча компанія "Мрія" в задоволені заяви про забезпечення позову шляхом заборони ПАТ "Запоріжжяобленерго" припиняти або обмежувати електропостачання електроустановок об'єкта споживача - багатоквартирні будинки, перелік яких визначено у додатках №5 та №11 до договору про постачання електричної енергії №14415 від 01.011.2017р. до вирішення справи по суті.
Ухвала набрала законної сили 08.05.2018р.
Порядок набрання ухвалою законної сили визначений статтею 235 ГПК України.
Порядок оскарження ухвали суду першої інстанції визначений статтями 254, 255, 256 ГПК України.
Суддя О.В. Федорова