19 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 908/503/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропром",
боржник - Державне підприємство "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України"
розглянув заяву Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України"
про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого господарського суду України від 20.11.2017
у складі колегії суддів: Короткевич О.Є. (головуючий), Коваленко В.М., Поляков Б.М.
у справі №908/503/17
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропром"
про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України"
1. 06.12.2017 Державне підприємство "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого господарського суду України від 20.11.2017 у справі №908/503/17.
2. 12.01.2018, на підставі підпункту 1 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 заяву Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" про перегляд ухвали Вищого господарського суду України від 20.11.2017 у справі №908/503/17 передано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
3. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №908/503/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2018.
4. Ухвалою Верховного Суду від 06.02.2018 допущено справу №908/503/17 до провадження Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, відкрито провадження за заявою Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" про перегляд ухвали Вищого господарського суду України від 20.11.2017 у справі №908/503/17.
5. Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2018 справу №908/503/17 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропром" про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" призначено до розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду на 19.04.2018 о 10 год. 00 хв. без повідомлення та виклику учасників справи.
6. В обґрунтування підстав для перегляду постанови суду касаційної інстанції відповідно до пункту 2 частини 1 статті 111-16 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991 заявник зазначив про неоднакове застосування Вищим господарським судом України норм процесуального права при вирішенні питання про можливість касаційного перегляду рішення суду апеляційної інстанції, прийнятого за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення суду у справі про банкрутство в порядку статей 112-114 ГПК України в редакції до 15.12.2017.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ, АПЕЛЯЦІЙНОЇ ТА КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. 18.04.2017 ухвалою Господарського суду Запорізької області відмовлено в порушенні провадження у справі №908/503/17 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (далі - боржник) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропром" (далі - ініціюючий кредитор).
8. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.05.2017 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.04.2017 у справі №908/503/17 залишено без змін.
9. 12.06.2017 поштовим відправленням ініціюючий кредитор звернувся до місцевого господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Запорізької області від 18.04.2017 у справі №908/503/17, обґрунтовуючи наявністю істотних обставин, які існували на момент розгляду судом заяви про порушення щодо боржника справи про банкрутство, однак, не були відомі ініціюючому кредитору, тоді як їх врахування господарським судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж ухвали про відмову в порушенні щодо боржника даної справи про банкрутство.
10. 17.07.2017 Господарський суд Запорізької області ухвалою залишив без змін ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.04.2017 у справі №908/503/17 за результатами її перегляду за нововиявленими обставинами за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Украгропром".
11. 18.09.2017 Донецький апеляційний господарський суд постановою скасував ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.07.2017 у справі №908/503/17, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Украгропром" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Запорізької області від 18.04.2017 у справі №908/503/17 задовольнив, справу №908/503/17 передав на розгляд до Господарського суду Запорізької області.
12. 20.11.2017 Вищий господарський суд України ухвалою відмовив Державному підприємству "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" в прийнятті касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.09.2017 у справі №908/503/17.
12.1. Суд касаційної інстанції виходив з того, що предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою боржника є постанова апеляційного суду, прийнята за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ініціюючого кредитора про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали про відмову в порушенні щодо боржника справи про банкрутство, можливість оскарження якої не передбачена частиною 3 статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство).
13. Звертаючись із заявою про перегляд судового рішення у справі №908/503/17, боржник доводив неоднакове застосування Вищим господарським судом України норм процесуального права у подібних правовідносинах при вирішенні питання про можливість касаційного перегляду рішення суду апеляційної інстанції, прийнятого за результатами перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення у справі про банкрутство в порядку статей 112-114 ГПК України в редакції до 15.12.2017. Зазначене, на думку заявника, є підставою для перегляду ухвали суду касаційної інстанції від 20.11.2017 відповідно до пункту 2 частини 1 статті 111-16 ГПК України.
14. Заявник аргументує неоднаковим застосуванням положень статті 114 ГПК України в редакції до 15.12.2017 та порушення приписів частини 3 статті 8 Закону про банкрутство при прийнятті ухвали Вищого господарського суду України від 20.11.2017 у справі №908/503/17, про перегляд якої подано заяву, та у постановах Вищого господарського суду України від 09.12.2015 у справі №911/3993/13 та від 18.04.2017 у справі №904/10044/13, копії яких додано для порівняння.
15. Заявник зазначив, що предметом касаційного оскарження боржник визначив постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.09.2017 у справі №908/503/17, якою скасовано за результатами перегляду за нововиявленими обставинами ухвалу суду від 17.07.2017 про відмову в перегляді за нововиявленими обставинами ухвали суду 18.04.2017 (про відмову в порушенні справи про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України"), а справу №908/2349/14 передано на розгляд Господарського суду Запорізької області. Отже, Донецьким апеляційним господарським судом прийнято власне рішення, яке стосується порушення провадження у справі про банкрутство, виходячи з прийнятих ним до уваги, як нововиявлених, обставин скасування постановою апеляційного суду від 15.05.2017 у господарській справі №908/2349/14 ухвали суду першої інстанції від 04.04.2017 про розстрочення виконання боржником судового рішення, яким ініціюючий кредитор підтверджував безспірність вимог до боржника. За твердженням заявника, апеляційний суд 18.09.2017 під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції від 18.04.2017 встановив обставини переривання тримісячного строку незадоволення боржником вимог ініціюючого кредитора за судовим рішенням у справі №908/2349/14 в період з 04.04.2017 по 15.05.2017, що в цілому свідчить про доведення безспірності вимог ініціюючого кредитора та є підставою для порушення щодо боржника справи про банкрутство. А тому, оскільки ухвала про порушення справи про банкрутство є в переліку судових актів, які оскаржуються до касаційного суду згідно з частиною 3 статті 8 Закону про банкрутство, то і судові рішення, прийняті за наслідком перегляду за нововиявленими обставинами судових актів (постанова апеляційного суду) з висновками про обґрунтованість порушення справи про банкрутство, повинні допускатися до касаційного перегляду згідно з частиною 3 статті 8 цього Закону.
16. Заявник доводив, що суд касаційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин положення частини 3 статті 8 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 та, фактично, позбавив боржника права на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої в порядку статей 112-114 ГПК України в редакції до 15.12.2017, предметом вирішення у якій був розгляд за нововиявленими обставинами питання про порушення справи про банкрутство і така відмова у прийнятті касаційної скарги відповідно до ухвали від 20.11.2017 у справі №908/503/17, прямо суперечить практиці ВГСУ у вирішенні питань про перегляд судових рішень у провадженнях про банкрутство за нововиявленими обставинами.
17. У справі №908/503/17, в якій подано заяву про перегляд судового рішення, відмовляючи у прийнятті касаційної скарги боржника, суд касаційної інстанції виходив з того, що предметом касаційного оскарження є постанова апеляційного суду, прийнята за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, яка не передбачена в переліку рішень місцевого господарського суду у справі про банкрутство, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку відповідно до частини 3 статті 8 Закону про банкрутство (ухвала про відмову в порушенні справи про банкрутство). Разом з тим, касаційний суд не прийняв до уваги, що за наслідком апеляційного перегляду судового рішення (ухвали про відмову в перегляді за нововиявленими обставинами) було прийнято власне рішення апеляційного суду, яким скасовано ухвалу про відмову в перегляді з висновками про те, що зазначені як нововиявлені обставини є істотними та такими, що мають значення для висновків суду про обґрунтованість порушення провадження у справі про банкрутство. Однак, при цьому апеляційний суд, скасувавши ухвалу місцевого суду від 17.07.2017 про відмову в перегляді за нововиявленими обставинами ухвали суду першої інстанції від 18.04.2017, в порушення вимог частини 5 статті 114 ГПК України не прийняв жодного рішення на предмет скасування ухвали суду першої інстанції від 18.04.2017, а передав справу №908/503/17 до місцевого суду, фактично, не завершивши перегляд по суті судового рішення місцевого суду, яке було визначено заявником предметом перегляду в порядку розділу XIII ГПК України. Отже, відмовивши у прийнятті касаційної скарги, суд касаційної інстанції обмежив право боржника на виправлення тих процесуальних порушень у застосуванні частини 5 статті 114 ГПК України, які були допущені апеляційним судом.
18. Разом з тим, постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2015 у справі №911/3993/13, на яку заявник посилається як на підставу неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, касаційна скарга на рішення судів за наслідком перегляду судових актів у процедурі банкрутства була допущена до касаційного перегляду, рішення судів першої та апеляційної інстанцій було скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
19. Також, з постанови Вищого господарського суду України від 18.04.2017 у справі №904/10044/13, на яку заявник посилається як на підставу неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, вбачається, що за результатами касаційного перегляду справи суд касаційної інстанції скасував постанову апеляційного суду про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду апеляційної інстанції, що скасувала постанову апеляційного суду про визнання кредиторських вимог спірного кредитора до боржника та залишено в силі ухвалу попереднього засідання суду першої інстанції в частині відхилення вимог спірного кредитора, а заяву кредитора про перегляд за нововиявленими обставинами зазначеної постанови суду апеляційної інстанції касаційний суд передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Допустивши касаційну скаргу до провадження у Вищому господарському суді України, касаційний суд виходив з того, що в порушення вимог статей 43, 112 ГПК України в редакції до 15.12.2017, апеляційний суд при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами не з'ясував чи є наведені заявником обставини істотними для розгляду його кредиторських вимог до боржника у справі про банкрутство, чи впливають такі обставини на юридичну оцінку доказів, здійснену апеляційним судом при прийнятті постанови, про перегляд якої за нововиявленими обставинами подано заяву, та чи врахування судом зазначених заявником обставин при розгляді вимог спірного кредитора мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж прийнято судом.
20. Отже, заявником доведено факт неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права у подібних правовідносинах при вирішенні питання про можливість касаційного перегляду рішень суду апеляційної (та першої) інстанції, прийнятих за результатами перегляду за нововиявленими обставинами судових актів у справах про банкрутство відповідно до статей 112-114 ГПК України в редакції до 15.12.2017. Зазначене Суд вважає підставою для перегляду Верховним Судом ухвали Вищого господарського суду України від 20.11.2017 у справі №908/503/17 відповідно до пункту 2 частини 1 статті 111-16 ГПК України та статті 8 Закону про банкрутство.
21. З аналізу змісту статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
22. Отже, право на оскарження судових рішень в судах першої та апеляційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судових захист. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів людини і громадянина і має бути забезпечене, у випадках та порядку, встановлених процесуальним законом.
23. Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
24. Відтак, при вирішенні питання про можливість прийняття до провадження та розгляду по суті касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали місцевого суду з прийняттям власного рішення апеляційним судом за наслідком перевірки судового акта місцевого суду, суд касаційної інстанції повинен проаналізувати правову природу такого рішення апеляційного суду та визначити чи підлягає воно допуску до касаційного суду згідно з переліком рішень у справі про банкрутство, які допускаються до касаційного перегляду за частиною 3 статті 8 Закону про банкрутство та з врахуванням загальних положень розділу ХІІІ ГПК України.
Так, частина 3 статті 8 Закону про банкрутство передбачає допуск до касаційного провадження постанов апеляційного суду, прийнятих за результатом перегляду ухвал місцевого суду про порушення справи про банкрутство. Отже, постанова апеляційного суду, прийнята з постановленням нового рішення про скасування ухвали про відмову у перегляді за нововиявленими обставинами з передачею справи для розгляду до місцевого суду означає за своєю правовою природою прийняття апеляційним судом такого нового рішення, яке зумовлює подальше здійснення провадження у справі про банкрутство. Тому зазначений акт апеляційного суду, як і постанова, прийнята за наслідком перегляду за нововиявленими обставинами ухвали місцевого суду про порушення провадження у справі про банкрутство підлягає касаційному перегляду, як відповідно до частини 3 статті 8 Закону про банкрутство, так відповідно до загальних положень статей 112-114 ГПК України.
25. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що частинами 5, 7 статті 114 ГПК України, визначено конкретні рішення, які приймаються за результатами перегляду за нововиявленими обставинами: рішення - у разі зміни або скасування рішення; постанова - у разі зміни або скасування постанови; ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін. Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах.
Отже, застосування загальних процесуальних норм ГПК України надає заявнику касаційної скарги право перегляду в касаційному порядку постанови апеляційного суду, прийнятої за наслідком перегляду ухвали місцевого суду за нововиявленими обставинами. А відповідно до статті 101 ГПК України, переглядаючи справу в апеляційному порядку по новому та скасовуючи рішення місцевого суду, апеляційний суд повинен прийняти власне рішення щодо чинності судового рішення (в даному випадку ухвали від 18.04.2017, яка була предметом перегляду за нововиявленими обставинами в суді першої інстанції), однак, як вбачається з резолютивної частини постанови апеляційного суду 18.09.2017, такого рішення прийнято не було. Відтак, відмова у прийнятті касаційної скарги позбавила скаржника можливості виправити порушення норм процесуального права на етапі апеляційного розгляду даного питання.
26. Суд зазначає, що у рішенні від 09.03.2011 у справі "Буланов та Купчик проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом.
27. При цьому, надмірний формалізм під час відмови у розгляді касаційної скарги заявника, суттєво обмежує його право на перегляд справи у касаційному порядку, що є порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.12.2016 у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України").
Оцінюючи баланс інтересів заявника касаційної скарги (Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України"), яке наділене правом оскаржувати в касаційному порядку постанови апеляційного суду, прийняті за наслідком прийняття ухвал про порушення справи про банкрутство згідно з частиною 3 статті 8 Закону про банкрутство та суспільний інтерес держави у визначенні такої процедури касаційного оскарження, яка б гарантувала швидкий та ефективний розгляд справ про банкрутство, суд зазначає про те, що в даному випадку право заявника на доступ до касаційного суду не може бути обмежено формальною забороною, оскільки така заборона не має законної мети у демократичному суспільстві. Наслідком такого недопуску до касаційного суду є позбавлення заявника наданого йому права на касаційне оскарження судового акта, за яким порушується та здійснюється процедура банкрутства щодо нього.
28. Отже, відмова суду касаційної інстанції у прийнятті до провадження касаційної скарги боржника на постанову суду апеляційної інстанції, прийняту за результатами перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення у справі про банкрутство №908/503/17 згідно статей 112-114 ГПК України в редакції до 15.12.2017, порушує гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право боржника на доступ до суду та позбавляє його можливості ефективного захисту своїх прав і законних інтересів в суді касаційної інстанції, яке гарантовано загальними процесуальними нормами ГПК України та спеціальними нормами Закону про банкрутство.
29. З огляду на таке, Суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" про перегляд ухвали суду касаційної інстанції від 20.11.2017 у справі №908/503/17 в порядку Розділу XII-2 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991.
30. Відповідно до частини 1 статті 111-25 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991, Суд задовольняє заяву за наявності однієї з підстав, передбачених частиною 1 статті 111-16 цього Кодексу, та має право у разі порушення судом норм процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі або полягає у порушенні правил підвідомчості (предметної підсудності) скасувати судове рішення повністю або частково і передати справу на розгляд до відповідного суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції.
31. Статтею 286 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017, визначено, що судом касаційної інстанції у господарських справах є Верховний Суд.
32. За результатами перегляду рішення суду касаційної інстанції в порядку Розділу XII-2 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991 Суд дійшов висновку про задоволення заяви боржника про перегляд Верховним Судом України ухвали суду касаційної інстанції у справі №908/503/17, скасування ухвали Вищого господарського суду України від 20.11.2017 у справі №908/503/17 з переданням справи №908/503/17 для вирішення питання щодо прийняття касаційної скарги Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.09.2017 до провадження Верховним Судом.
На підставі викладеного та керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, статтями 111-23, 111-24, 111-25 Господарського процесуального кодексу України в редакції до набрання чинності Законом України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд, -
Заяву Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого господарського суду України від 20.11.2017 у справі №908/503/17 задовольнити.
Ухвалу Вищого господарського суду України від 20.11.2017 у справі №908/503/17 скасувати.
Справу №908/503/17 передати для вирішення питання щодо прийняття касаційної скарги Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.09.2017 до провадження Верховним Судом.
Постанова є остаточною і може бути оскаржена з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 111-16 ГПК України.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді В.Г. Пєсков
В.Я. Погребняк