19 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/25520/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.
учасники справи:
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Атем",
кредитор - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",
представники - Беседін В.І. (довіреність №010-00/687 від 20.02.2017), Липська Н.В. (довіреність №010-00/4742 від 02.11.2017)
кредитор - Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк",
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Хорс і партнери",
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест",
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кислотоупор ЛТД",
кредитор - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві,
кредитор - Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві,
кредитор - фізична особа-підприємець Білера Олег Вікторович,
кредитор - ОСОБА_7,
ліквідатор - арбітражний керуючий Ковеза Андрій Іванович
розглянув заяву Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 03.08.2017
у складі колегії суддів: Ткаченко Н.Г. (головуючий), Куровський С.В., Поліщук В.Ю.
у справі №910/25520/13
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем"
про банкрутство
1. 31.10.2017 поштовим відправленням Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - ПАТ "Укрексімбанк") звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 03.08.2017 у справі №910/25520/13.
2. 03.01.2018, на підставі підпункту 1 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 заяву ПАТ "Укрексімбанк" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 03.08.2017 у справі №910/25520/13 передано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
3. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/25520/13 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2018.
4. Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2018 допущено справу №910/25520/13 до провадження Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, відкрито провадження за заявою ПАТ "Укрексімбанк" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 03.08.2017 у справі №910/25520/13.
5. Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2018 справу №910/25520/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем" призначено до розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду на 19.04.2018 о 10 год. 15 хв.
6. В обґрунтування підстав для перегляду постанови суду касаційної інстанції відповідно до пункту 2 частини 1 статті 111-16 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991 заявник зазначив про неоднакове застосування Вищим господарським судом України положень частини 2 статті 79 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991 щодо зупинення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з призначенням господарським судом судової експертизи.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ, АПЕЛЯЦІЙНОЇ ТА КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 порушено справу №910/25520/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем" (далі - ТОВ "Атем", боржник) за особливостями провадження відповідно до статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011.
8. Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду міста Києва від 10.02.2014, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ковезу А.І.
9. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2016, поряд з іншим, визнано вимоги ПАТ "Укрексімбанк" до ТОВ "Атем" на суму 830 048 406, 80 грн., які забезпечені заставою майна боржника, та на суму 830 702, 09 грн. з віднесенням їх до шостої черги задоволення реєстру вимог кредиторів ТОВ "Атем"; відмовлено у визнанні кредиторських вимог ПАТ "Укрексімбанк" до ТОВ "Атем" на суму 33 705 099, 18 грн.; затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Атем".
10. 28.10.2016 поштовим відправленням боржник - ТОВ "Атем" звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 в частині розгляду кредиторських вимог ПАТ "Укрексімбанк" та просив скасувати оскаржувану ухвалу в зазначеній частині, визнати кредиторські вимоги ПАТ "Укрексімбанк" в розмірі 332 303 756, 95 грн., в тому числі 331 473 054, 86 грн. як вимоги, забезпечені заставою майна боржника, та 830 702, 09 грн. у шосту чергу задоволення реєстру вимог кредиторів ТОВ "Атем".
11. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 прийнято апеляційну скаргу боржника до провадження та порушено апеляційне провадження у справі №910/25520/13.
12. 26.12.2016 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання боржника про призначення у справі №910/25520/13 судової економічної експертизи заборгованості ТОВ "Атем" перед ПАТ "Укрексімбанк" за кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди №6407N1/2416 від 16.02.2007, з посиланням на наявність розбіжностей між сумою кредитної заборгованості боржника перед банком, яку визнано ухвалою місцевого господарського суду від 19.10.2016 у справі №910/25520/13, та між встановленими рішеннями судів у господарських справах №925/281/14 та №910/2761/14 за позовами ПАТ "Укрексімбанк" до ТОВ "Атем" про звернення стягнення на предмет іпотеки сумами заборгованості боржника перед банком за спірними кредитними договорами, а також розміром кредитної заборгованості ТОВ "Атем" перед ПАТ "Укрексімбанк" відповідно до висновків експертів у справах №910/25520/13 та №910/2761/14.
13. 16.01.2017 Київський апеляційний господарський суд ухвалою зупинив апеляційне провадження у справі №910/25520/13 до закінчення експертних досліджень та отримання судом висновків експертів за результатами проведення судової експертизи документів фінансово-кредитних операцій, яку призначено у справі №910/25520/13 ухвалою суду апеляційної інстанції від 16.01.2017.
14. 21.03.2017 постановою Вищого господарського суду України ухвали Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 про зупинення провадження у справі №910/25520/13 та про призначення судової експертизи документів фінансово-кредитних операцій скасовано, справу №910/25520/13 направлено для подальшого розгляду до Київського апеляційного господарського суду.
14.1. Приймаючи рішення, суд касаційної інстанції виходив з того, що винесені апеляційним судом на вирішення судового експерта питання безпосередньо стосуються умов спірного кредитного договору та можуть бути вирішені судом шляхом надання оцінки умовам цього договору в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи №910/25520/13 доказами, наданими ПАТ "Укрексімбанк" на підтвердження його кредиторських вимог до боржника; апеляційний суд не обґрунтував неможливості самостійного встановлення обставин справи під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції в частині вимог спірного кредитора та надання оцінки наявним в матеріалах справи доказам в їх сукупності.
15. 14.06.2017 боржником подано до суду апеляційної інстанції клопотання про призначення у справі №910/25520/13 судової економічної експертизи для вирішення експертом питання про те, чи підтверджується первинними документами надання кредиту в порядку, визначеному кредитним договором №151107К77 від 10.12.2007, якщо так, то на яку суму, та зупинення у зв'язку із цим провадження у справі.
15.1. В обґрунтування необхідності призначення судової економічної експертизи у справі №910/25520/13 боржник зазначив, що ПАТ "Укрексімбанк" заявлено кредиторські вимоги у справу про банкрутство ТОВ "Атем" на підставі Генеральної кредитної угоди №6407N1/2416 від 16.02.2007, в рамках якої укладено кредитний договір №151107К77 від 10.12.2007, заборгованість боржника за яким визнано ухвалою суду першої інстанції від 19.10.2016 у справі №910/25520/13, тоді як у справі №925/281/14 за позовом ПАТ "Укрексімбанк" до ТОВ "Атем" про звернення стягнення на предмет іпотеки було встановлено, що заборгованість боржника перед банком за спірним договором не підтверджується.
16. 14.06.2017 Київський апеляційний господарський суд ухвалою призначив у справі №910/25520/13 повторну судову економічну експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення експертизи поставив такі питання:
- Чи підтверджується первинними документами (зокрема, виписками, платіжними дорученнями, розпорядженнями, S.W.I.F.T.-повідомленнями, тощо) надання ТОВ "Атем" кредиту ПАТ "Укрексімбанк" в порядку, передбаченому кредитним договором №151107К77 від 10.12.2007?
- Якщо так, чи було здійснено надання кредиту шляхом перерахування коштів на поточні рахунки ТОВ "Атем" (визначені сторонами в кредитному договорі №151107К77 від 10.12.2007)? Чи в інший спосіб?
- Якщо такий кредит було надано у передбаченому умовами кредитного договору №151107К77 від 10.12.2007 порядку, - який розмір наданого кредиту документально підтверджується по вказаному кредитному договору, що був укладений в рамках Генеральної угоди від 16.02.2007 №6407N1/2416?
- Який розмір заборгованості (за тілом кредиту, сплати відсотків, пені, плати за користування кредитом, тощо) ТОВ "Атем" документально підтверджується перед ПАТ "Укрексімбанк" за умовами кредитного договору №151107К77 від 10.12.2007 (з урахуванням передбаченого вказаним кредитним договором порядку надання та повернення кредиту)?
- Який розмір заборгованості (за тілом кредиту, сплати відсотків, пені, плати за користування кредитом, тощо) ТОВ "Атем" документально підтверджується перед ПАТ "Укрексімбанк" за умовами кредитних договорів №6407К2/2416 від 16.02.2007, №6407К9/2429 від 24.06.2007, №151107К78 від 10.12.2007, №6408К8/2463 від 25.04.2008, №6405К25/2365 від 24.11.2005, №6406К10/2391 від 29.06.2006 (з урахуванням передбаченого вказаними кредитними договорами порядку надання та повернення кредиту)?
17. 14.06.2017 Київський апеляційний господарський суд ухвалою зупинив апеляційне провадження у справі №910/25520/13 до закінчення проведення судової експертизи, призначеної ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 у справі №910/25520/13.
18. Приймаючи рішення про призначення у справі №910/25520/13 повторної судової економічної експертизи та зупинення у зв'язку із цим апеляційного провадження з перегляду кредиторських вимог ПАТ "Укрексімбанк" до ТОВ "Атем", суд апеляційної інстанції виходив із необхідності спеціальних знань при встановленні дійсного розміру заборгованості ТОВ "Атем" перед ПАТ "Укрексімбанк" за кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди №6407N1/2416 від 16.02.2007, з огляду на значний обсяг документів фінансово-кредитних операцій, наданих спірним кредитором на підтвердження його грошових вимог до боржника, тривалий строк користування кредитом та велику кількість укладених між ТОВ "Атем" та ПАТ "Укрексімбанк" додаткових угод та договорів про внесення змін до кредитного договору та виходячи з особливостей здійснення кредитування у вигляді відновлювальної кредитної лінії за договором №151107К77 від 10.12.2007.
19. 03.08.2017 постановою Вищого господарського суду України у справі №910/25520/13 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 про зупинення апеляційного провадження у зв'язку з призначенням у справі судової економічної експертизи залишено без змін.
19.1. Суд касаційної інстанції виходив з того, що у справі №910/25520/13 проведено декілька судово-економічних експертиз, висновки яких різняться вихідними даними щодо розміру заборгованості ПАТ "Атем" перед ПАТ "Укрексімбанк" за кредитним договором №151107К77 від 10.12.2007, а тому визначення порядку надання кредиту, сплати процентів та погашення кредиту можливе лише на підставі дослідження первинних бухгалтерських документів та проведення складних математичних розрахунків, що потребує спеціальних знань в галузі бухгалтерського обліку та кредитування і є підставою для призначення судової економічної експертизи у справі.
20. Звертаючись із заявою про перегляд судового рішення у справі №910/25520/13, боржник доводив неоднакове застосування Вищим господарським судом України норм процесуального права у подібних правовідносинах при вирішенні питання щодо необхідності призначення у справі судової експертизи. Зазначене, на думку заявника, є підставою для перегляду постанови суду касаційної інстанції від 03.08.2017 відповідно до пункту 2 частини 1 статті 111-16 ГПК України.
21. Заявник аргументує неоднаковим застосуванням положень частини 2 статті 79 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991 при прийнятті постанови Вищого господарського суду України від 03.08.2017 у справі №910/25520/13, про перегляд якої подано заяву, у постановах Вищого господарського суду України від 11.08.2015 та від 21.03.2017 у цій же справі №910/25520/13 та у постановах Вищого господарського суду України від 21.09.2016 у справі №912/20/16, від 13.07.2016 у справі №912/16/16, від 11.07.2016 у справі №912/163/16 та від 20.07.2016 у справі №912/17/16, копії яких додано для порівняння.
22. Заявник зазначив, що передбачене положеннями частини 2 статті 79 ГПК України в редакції до 15.12.2017 право господарського суду на призначення судової експертизи у справі може бути реалізоване у разі необхідності спеціальних знань, якими суд не володіє, при встановленні обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та з'ясуванні фактичних даних, що входять до предмета доказування; при цьому, судова експертиза повинна призначатися лише у випадку, коли висновок експерта, як доказ у справі, не можуть замінити інші засоби доказування.
23. Заявник доводив, що суд касаційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин положення частини 2 статті 79 ГПК України в редакції до 15.12.2017 та залишив без змін, безпідставне, на думку заявника, зупинення апеляційного провадження у справі №910/25520/13 про банкрутство ТОВ "Атем" у зв'язку з призначенням апеляційним судом судової економічної експертизи на стадії апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції в частині розгляду кредиторських вимог ПАТ "Укрексімбанк" до ТОВ "Атем". За твердженням заявника, наявність різних вихідних даних щодо розміру заборгованості боржника перед кредитором відповідно до висновків проведених у справі судових експертиз не є підставою для призначення у справі повторної експертизи з тих же питань, оскільки в силу наданих суду повноважень щодо оцінки доказів в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд повинен самостійно перевірити обґрунтованість проведеного ПАТ "Укрексімбанк" розрахунку заборгованості ТОВ "Атем" та прийняти рішення за наслідком апеляційного перегляду кредиторських вимог в розумний строк, оскільки неодноразове тривале зупинення провадження у справі про банкрутство сприяє зростанню поточної кредиторської заборгованості та порушує законні інтереси банку, як кредитора боржника, на задоволення своїх вимог у процедурі банкрутства.
24. Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою ПАТ "Укрексімбанк" у справі №910/25520/13, в якій подано заяву про перегляд, була ухвала апеляційного суду від 14.06.2017 про зупинення апеляційного провадження з перегляду ухвали суду першої інстанції про затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ "Атем" в частині вимог ПАТ "Укрексімбанк", у зв'язку з призначенням у справі №910/25520/13 повторної судової економічної експертизи заборгованості боржника перед банком за кредитом для встановлення розміру кредиторських вимог ПАТ "Укрексімбанк".
25. Залишаючи без змін ухвалу суду апеляційної інстанції від 14.06.2017 постановою від 03.08.2017 у справі №910/25520/13, Вищий господарський суд України виходив з того, що заявлені ПАТ "Укрексімбанк" грошові вимоги до ТОВ "Атем" виникли на підставі кредитного договору №151107К77 від 10.12.2007, на виконання якого банком відкрито позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування в розмірі 30 539 722, 03 доларів США; під час розгляду спірних кредиторських вимог у справі №910/25520/13 було проведено декілька судово-економічних експертиз, за висновками яких експертами визначено різні розміри заборгованості ТОВ "Атем" перед ПАТ "Укрексімбанк" за кредитним договором №151107К77 від 10.12.2007. Суд касаційної інстанції зазначив, що призначаючи у справі №910/25520/13 ухвалою від 14.06.2017 повторну судово-економічну експертизу, апеляційний суд мав потребу у спеціальних знаннях експерта при встановленні дійсного розміру заборгованості боржника перед банком за кредитним договором №151107К77 від 10.12.2007, з огляду на розбіжності у висновках попередніх судових експертиз та необхідність проведення складних математичних розрахунків та дослідження первинних бухгалтерських документів (документів фінансово-кредитних операцій) при розгляді спірних вимог.
26. Із постанов Вищого господарського суду України від 11.08.2015 та від 21.03.2017 у цій же справі №910/25520/13, на які заявник посилається як на підставу неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, вбачається скасування касаційним судом рішень судів першої та апеляційної інстанцій про призначення у справі судової економічної експертизи при розгляді кредиторських вимог ПАТ "Укрексімбанк" до ТОВ "Атем". У постанові від 11.08.2015 суд касаційної інстанції дійшов висновку, що призначення у справі №910/25520/13 судової економічної експертизи розміру заявлених ПАТ "Укрексімбанк" вимог до ТОВ "Атем" не може бути підставою для зупинення провадження у справі про банкрутство в цілому, оскільки наявність спору щодо дійсності вимог одного із кредиторів не може перешкоджати здійсненню процедури банкрутства боржника. Вищий господарський суд України у постанові від 21.03.2017 у справі №910/25520/13 зазначив, що винесені апеляційним судом під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про розгляд кредиторських вимог ПАТ "Укрексімбанк" до ТОВ "Атем" на вирішення експерта питання щодо дійсності надання ПАТ "Укрексімбанк" кредиту ТОВ "Атем" за кредитним договором №151107К77 від 10.12.2007 та розміру заборгованості боржника перед банком за спірним кредитним договором можуть бути вирішені апеляційним судом самостійно шляхом надання правової оцінки умовам кредитного договору №151107К77 від 10.12.2007 в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами (первинними документами, розрахунками), поданими ПАТ "Укрексімбанк" на підтвердження заявлених ним кредиторських вимог до ТОВ "Атем".
27. Отже, вбачається неоднакове застосування судом касаційної інстанції у справі №910/25520/13 частини 2 статті 79 ГПК України в редакції до 15.12.2017 при вирішені питання про можливість призначення у справі про банкрутство судової економічної експертизи кредиторських вимог та зупинення у зв'язку із цим провадження у справі.
28. З аналізу змісту постанов Вищого господарського суду від 21.09.2016 у справі №912/20/16, від 13.07.2016 у справі №912/16/16, від 11.07.2016 у справі №912/163/16 та від 20.07.2016 у справі №912/17/16 та постанови Вищого господарського суду України від 03.08.2017 у справі №910/25520/13, про перегляд якої подано заяву, вбачається, що правовідносини у зазначених справах не є подібними, оскільки у справі №910/25520/13 судова економічна експертиза призначалася апеляційним судом для встановлення розміру кредиторських вимог, заявлених у справу про банкрутство, тоді як провадження у справах №912/20/16, №912/16/16, №912/163/16 та №912/17/16 здійснювалося за правилами позовного провадження.
29. Аналіз положень статей 32, 41 ГПК України в редакції до 15.12.2017 дозволяє зробити висновок про те, що судова експертиза є одним із видів доказів та може призначатися судом за його ініціативою у випадку, коли суд вважає, що має дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмета доказування.
30. Виходячи з повноважень наданих суду згідно із статтями 43, 101 ГПК України в редакції до 15.12.2017 та принципу диспозитивності дослідження доказів, апеляційний суд наділений власною компетенцією на предмет оцінки (переоцінки) обставин справи (доказів) і, реалізуючи свою власну компетенцію, він може виправити помилки суду першої інстанції при перегляді прийнятого ним рішення. Така оцінка повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному розгляді доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. Отже, якщо суд доходить висновку, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи йому не вистачає певних знань, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання, незалежно від волевиявлення сторін; при цьому, є неприпустимим залучення експерта до вирішення питань, правова оцінка яких належить до виключної компетенції суду.
31. Відтак, експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи, а тому складає невід'ємну частину судової процедури. Отже, період, на який судом зупинено провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи, не виключається із загальної тривалості провадження у справі, яке має здійснюватися в розумний строк (Рішення ЄСПЛ від 01.06.2006 у справі "Дульський проти України").
32. Призначаючи у справі №910/25520/13 повторну судову економічну експертизу ухвалою від 14.06.2017, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність спеціальних знань при встановленні факту надання ПАТ "Укрексімбанк" кредитних коштів ТОВ "Атем" за кредитним договором №151107К77 від 10.12.2007 та визначенні розміру кредитної заборгованості боржника перед банком при апеляційному перегляді результату розгляду його кредиторських вимог місцевим господарським судом, виходячи з того, що результати проведених у даній справі судово-економічних експертиз містять розбіжності у вихідних даних, а в суду недостатньо знань у галузі бухгалтерського обліку та кредитування для з'ясування обґрунтованості заявлених спірним кредитором вимог до боржника, виходячи з оцінки поданих ним доказів.
33. Статтею 4-3 ГПК України в редакції до 15.12.2017 визначено принцип змагальності, що полягає в обов'язку сторін спору довести обґрунтованість своїх вимог поданими до суду доказами. Положеннями статті 4-1 цього Кодексу передбачено дві форми судового процесу - позовне провадження, яке передбачає розгляд справ судом на засадах змагальності, та провадження у справі про банкрутство, що здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
34. За змістом статей 23, 95 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011, яка застосовується в процедурі банкрутства ТОВ "Атем", вбачається, що обов'язком господарського суду є розгляд грошових вимог кредиторів, заявлених в ліквідаційній процедурі боржника, що ліквідується власником, на предмет їх правомірності та обґрунтованості належними та достатніми доказами. При цьому, Законом про банкрутство не передбачено вирішення господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, спорів щодо дійсності заявлених кредиторами вимог до боржника, оскільки такі спори є предметом окремого розгляду за правилами позовного провадження.
35. Отже, призначаючи у справі №910/25520/13 про банкрутство ТОВ "Атем" на стадії апеляційного перегляду кредиторських вимог ПАТ "Укрексімбанк" до ТОВ "Атем" повторну судову економічну експертизу щодо перевірки дійсності надання банком кредитних коштів боржнику за кредитним договором №151107К77 від 10.12.2007, суд апеляційної інстанції вийшов за межі наданих йому повноважень, як суду, що розглядає справу про банкрутство, при з'ясуванні обґрунтованості вимог ПАТ "Укрексімбанк", оскільки спір щодо дійсності зобов'язань ТОВ "Атем" перед банком за кредитним договором №151107К77 від 10.12.2007 не вирішується господарським судом при розгляді вимог кредитора до боржника у справі про банкрутство, а може бути предметом розгляду у позовному провадженні.
36. При цьому, поставлені апеляційним судом на вирішення експерта питання щодо визначення документально підтвердженого розміру заборгованості ТОВ "Атем" перед ПАТ "Укрексімбанк" (за тілом кредиту, сплати відсотків, пені, плати за користування кредитом) не можуть вважатися такими, що потребують спеціальних знань та зумовлювати необхідність призначення у справі про банкрутство судової економічної експертизи кредитної заборгованості ТОВ "Атем" перед ПАТ "Укрексімбанк", оскільки здійснення перевірки наданого кредитором розрахунку заборгованості боржника за кредитними договорами, на підставі яких заявлено грошові вимоги, належить до компетенції господарського суду, який розглядає справу про банкрутство, в силу статей 23, 95 Закону про банкрутство.
37. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції (Рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (Рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
38. За змістом статей 37, 95 Закону про банкрутство вбачається, що ліквідаційна процедура боржника, що ліквідується власником, здійснюється протягом дванадцяти місяців з дня визнання боржника банкрутом постановою місцевого господарського суду, під час якої господарський суд розглядає вимоги кредиторів, заявлені у справу протягом місяця з дня визнання боржника банкрутом, та надає оцінку їх обґрунтованості на підставі поданих кредиторами доказів.
39. З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі №910/25520/13 про банкрутство ТОВ "Атем" здійснюється за особливостями провадження відповідно до статті 95 Закону про банкрутство із введенням щодо боржника ліквідаційної процедури постановою місцевого господарського суду від 10.02.2014. Кредиторські вимоги ПАТ "Укрексімбанк" до ТОВ "Атем" заявлено у дану справу 19.03.2014 та розглянуто судом першої інстанції з їх частковим визнанням ухвалою від 19.10.2016. Результат розгляду вимог ПАТ "Укрексімбанк" оскаржено боржником в апеляційному порядку за апеляційною скаргою, провадження за якою порушено судом апеляційної інстанції ухвалою від 29.11.2016 та двічі зупинялося судом (16.01.2017 та 14.06.2017) у зв'язку з призначенням судової економічної експертизи спірних кредиторських вимог.
40. Отже, тривалість апеляційного провадження з перегляду результату розгляду судом першої інстанції вимог одного із кредиторів боржника - ПАТ "Укрексімбанк" більш як півроку на момент повторного призначення експертизи ухвалою суду від 14.06.2017 за наявності в суду апеляційної інстанції компетенції щодо перевірки обґрунтованості здійсненого спірним кредитором розрахунку вимог до боржника, виходячи з оцінки доказів, поданих спірним кредитором, та виходячи з даних попередньо проведених судових експертиз у справі, не узгоджується з принципом розумного строку розгляду справи, перешкоджає остаточному формуванню розміру кредиторської заборгованості боржника та має наслідком затягування в цілому провадження у справі №910/25520/13 про банкрутство ТОВ "Атем" та порушує баланс інтересів кредиторів та боржника у справі про банкрутство.
41. Відтак, залишення судом касаційної інстанції без змін ухвали суду апеляційної інстанції від 14.06.2017 про зупинення провадження у справі №910/25520/13 у зв'язку з призначенням повторної судової експертизи кредитної заборгованості ТОВ "Атем" перед ПАТ "Укрексімбанк", порушує гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право спірного кредитора на розгляд господарським судом його вимог до боржника в розумний строк та не узгоджується з вимогами законодавства про банкрутство щодо строків здійснення ліквідаційної процедури боржника, що ліквідується власником.
42. З огляду на таке, Суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви ПАТ "Укрексімбанк" про перегляд постанови суду касаційної інстанції від 03.08.2017 у справі №910/25520/13 в порядку Розділу XII-2 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991.
43. Відповідно до частини 1 статті 111-25 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991, Суд задовольняє заяву за наявності однієї з підстав, передбачених частиною 1 статті 111-16 цього Кодексу, та має право у разі порушення судом норм процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі або полягає у порушенні правил підвідомчості (предметної підсудності) скасувати судове рішення повністю або частково і передати справу на розгляд до відповідного суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції.
44. За результатами перегляду рішення суду касаційної інстанції в порядку Розділу XII-2 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991 Суд дійшов висновку про задоволення заяви ПАТ "Укрексімбанк" про перегляд Верховним Судом України постанови суду касаційної інстанції у справі №910/25520/13, скасування постанови Вищого господарського суду України від 03.08.2017 у справі №910/25520/13 та ухвал Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 (про призначення повторної судової економічної експертизи та зупинення провадження у справі) з переданням справи №910/25520/13 для продовження розгляду до Київського апеляційного господарського суду.
На підставі викладеного та керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, статтями 111-23, 111-24, 111-25 Господарського процесуального кодексу України в редакції до набрання чинності Законом України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд, -
1. Заяву Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 03.08.2017 у справі №910/25520/13 задовольнити.
2. Постанову Вищого господарського суду України від 03.08.2017 та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 у справі №910/25520/13 скасувати.
Справу №910/25520/13 передати для продовження розгляду до Київського апеляційного господарського суду.
Постанова є остаточною і може бути оскаржена з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 111-16 ГПК України.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді В.Г. Пєсков
В.Я. Погребняк