"04" травня 2018 р. справа № 15/5027/138/2011
Суддя Гурин М.О., розглянувши заяви ТОВ "Плафена" ЛТД та ТОВ "Євробуд ХХІ" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у справі
за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі відділення 4100 "Чернівецька дирекція ПАТ "Банк Форум" (стягувач ОСОБА_1)
до відповідачів: 1.товариства з обмеженою відповідальністю "Плафена" ЛТД
2.товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд ХХІ"
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Плаксій М.В.
про стягнення заборгованості в сумі 9805890,22 грн.
Представники:
від стягувача - Марчук Д.П., представник за довіреністю від 29.06.2017 р.;
від боржника 1 - Бабічук А.С., адвокат по ордеру серії ЧЦ №11913;
від боржника 2 - Хованець А.І., директор;
від третьої особи- Плаксій М.В.
В С Т А Н О В И В : Рішенням господарського суду Чернівецької області від 15.06.2011 у справі № 15/5027/138/2011 стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Плафена" ЛТД та товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд ХХІ" на користь публічного акціонерного товариства "Банк Форум" заборгованість за Договором в сумі 1172179,52 доларів США, що станом на 01.03.2011 за курсом НБУ (1 долар США= 7,9347 грн.) становить еквівалент 9300892,84 грн., пеню в сумі 689314,24 грн., державне мито в розмірі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
На виконання вказаного рішення господарським судом Чернівецької області видано наказ від 30.06.2011.
Ухвалою суду від 30.09.2013, яка залишена в силі апеляційною і касаційною інстанціями, наказ від 30.06.2011 про примусове виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 15.06.2011 у справі № 15/5027/138/2011 визнано таким, що не підлягає виконанню частково на суму 13000 дол. США, що в еквіваленті становить 119481,00 грн.
Ухвалою суду від 24.04.2017, яка залишена в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2017, замінено сторону виконавчого провадження по виконанню рішення господарського суду Чернівецької області №15/5027/138/2011 з ПАТ "Банк Форум" на ОСОБА_1, с. Маршинці Новоселицького району.
ТОВ "Плафена" ЛТД 24.05.2017 звернулось до суду із заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Чернівецької області по справі № 15/5027/138/2011 від 30.06.2011 про стягнення заборгованості з ТОВ "Плафена" ЛТД та ТОВ "Євробуд ХХІ" на користь ПАТ "Банк Форум".
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2017 заяву передано до розгляду судді Скрипничуку І.В.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02.08.2017 р. задоволено заяви ТОВ "Плафена" ЛТД та ТОВ "Євробуд ХХІ" про визнання наказу господарського суду Чернівецької області у справі № 15/5027/138/2011 від 30.06.2011 про стягнення солідарно з ТОВ "Плафена" ЛТД та ТОВ "Євробуд ХХІ" на користь публічного акціонерного товариства "Банк Форум" заборгованості, таким що не підлягає виконанню, визнано таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Чернівецької області у справі № 15/5027/138/2011 від 30.06.2011 про стягнення солідарно з ТОВ "Плафена" ЛТД та ТОВ "Євробуд ХХІ" на користь публічного акціонерного товариства "Банк Форум" заборгованості.
Постановою Львівського апеляційного суду від 27.09.2017 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 02.08.2017р. у справі № 15/5027/138/2011 скасовано, в задоволенні заяв ТОВ "Плафена" ЛТД та ТОВ "Євробуд ХХІ" про визнання наказу господарського суду Чернівецької області у справі № 15/5027/138/2011 від 30.06.2011р. про стягнення солідарно з ТОВ "Плафена" ЛТД та ТОВ "Євробуд ХХІ" на користь ПАТ "Банк Форум" 9805890,22 грн. заборгованості таким, що не підлягає виконанню - відмовлено.
Постановою Верховного суду від 20.02.2018 р. касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Плафена" ЛТД та Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд ХХІ" задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 02.08.2017 у справі № 15/5027/138/2011 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
В даній постанові, Верховний суд визначив, що під час нового розгляду суду першої інстанції слід:
1) Залучити Плаксія М.В. у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, для визначення обсягу зобов'язань останнього, що їх погашено за рахунок предмета іпотеки;
2) Визначити загальний обсяг зобов'язань ТОВ "Плафена" ЛТД та ТОВ "Євробуд ХХІ", Плаксія М.В., щодо яких АТ "Банк "Форум" звертався до органів виконавчої служби з клопотанням про примусове виконання (заявою про відкриття виконавчого провадження);
3) Визначити підстави виникнення оцінки прав вимоги ОСОБА_1 у розмірі 87246774, 78 грн та її співвідношення (вплив) на розмір зобов'язань, щодо яких АТ "Банк "Форум" звертався до органів виконавчої служби з клопотанням про примусове виконання (заявою про відкриття виконавчого провадження);
4) Надати правову оцінку проведеним Звітам про оцінку іпотечного майна, що їх було здійснено на замовлення ОСОБА_1 та Плаксія М.В.
Згідно частини 5 статті 310 Господарського процесуального кодексу України висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2018 року заяви передано до розгляду судді Гурину М.О.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 25.04.2018 р. залучено Плаксія Манолія Васильовича (АДРЕСА_1, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1) у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, прийнято заяви ТОВ "Плафена" ЛТД та ТОВ "Євробуд ХХІ" про визнання наказу господарського суду Чернівецької області у справі № 15/5027/138/2011 від 30.06.2011р. таким, що не підлягає виконанню до розгляду, та призначено розгляд заяв на 04.05.2018 р.
04.05.2018 р. Господарським судом Чернівецької області отримано клопотання боржника 2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд ХХІ" про долучення доказів.
04.05.2018 р. стягувачем подано через канцелярію суду заперечення на заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в яких останній просить відмовити в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Розглянувши клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд ХХІ" про долучення доказів суд задовольняє його.
У судовому засіданні представники боржників вимоги викладені в заявах про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню підтримали в повному обсязі, просили задовольнити їх.
Представник стягувача заперечував проти задоволення заяв з підстав зазначених у письмових запереченнях.
Третя особа просила задовольнити заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
12 червня 2008 року між Публічним акціонерним товариством "Банк форум" та фізичною особою-підприємцем Плаксієм М.В. було укладено кредитний договір №0006/08/25-KLI.
13 червня 2008 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Плафена" ЛТД було укладено кредитний договір № 0007/08/25-KLI, з подальшими змінами до нього.
Вказані кредитні договори були забезпечені іпотечними договорами №0006/08/25-KLI/S-9 від 16.02.2010р., №0007/08/25-KLI/S-1 від 13.06.2008р., №0006/08/25-KLI/S-1 від 12.06.2008р.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 20.04.2011р. у справі №16/5027/139/2011 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" задоволено, стягнуто з фізичної особи-підприємця Плаксія М.В. на користь позивача 2102519,70 доларів США, що станом на 01.03.2011р. за курсом НБУ становить 16682863,06 грн., 1360895,61 грн. пені, 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відстрочено виконання рішення на 5-ть місяців.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 15.06.2011р. у справі № 15/5027/138/2011 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі відділення 4100 "Чернівецька дирекція ПАТ "Банк Форум" та стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Плафена" ЛТД та Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд ХХІ" на користь позивача заборгованість в розмірі 1172179,52 доларів США, що станом на 01.03.2011р. за курсом НБУ становить 9300892,84 грн., пеню в сумі 689314,24 грн., 25736,00 грн. судових витрат.
26.04.2012 р. Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" звернулось до відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження в якій вказало, що Господарським судом Чернівецької області на виконання рішення по справі №15/5027/138/2011 видано наказ про примусове виконання рішення, яким, стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Плафена" ЛТД та Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд ХХІ" на користь Банку заборгованість в розмірі 1172179,52 доларів США, що станом на 01.03.2011р. за курсом НБУ становить 9300892,84 грн., пеню в сумі 689314,24 грн., 25736,00 грн. судових витрат, у зв'язку з чим, Банк просив відкрити виконавче провадження та виконати наказ Господарського суду Чернівецької області від 30.06.2011 р. у справі №15/5027/138/2011, стягнувши солідарно з боржників 10015943,08 грн.
Крім того, 26.04.2012 р. Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" звернулось до відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження в якій вказало, що Господарським судом Чернівецької області на виконання рішення по справі №16/5027/139/2011 видано наказ про примусове виконання рішення, яким, стягнуто з фізичної особи-підприємця Плаксія М.В. на користь Банку 2102519,70 доларів США, що станом на 01.03.2011р. за курсом НБУ становить 16682863,06 грн., 1360895,61 грн. пені, 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у зв'язку з чим, Банк просив відкрити виконавче провадження та виконати наказ Господарського суду Чернівецької області від 04.05.2011 р. у справі №16/5027/139/2011, стягнувши з боржника 18069494,67 грн.
11.05.2012 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по наказу №15/5027/138/2011 за номером ВП №32566945 якою відкрито виконавче провадження з виконання наказу №15/5027/138/2011 виданого 30.06.2011 про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Плафена" ЛТД та Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд ХХІ" на користь Банку заборгованість за договором в сумі 1172179,52 доларів США, що станом на 01.03.2011р. за курсом НБУ становить 9300892,84 грн., пеню в сумі 689314,24 грн., 25736,00 грн. судових витрат.
19.05.2014 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу №15/5027/138/2011 оскільки боржники знаходяться у м. Чернівці у зв'язку з чим, виконавчий документ направлено на виконання до відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Чернівецькій області.
16.06.2014 р. заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Чернівецькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по наказу №15/5027/138/2011 за номером ВП №43670883 якою відкрито виконавче провадження з виконання наказу №15/5027/138/2011 виданого 30.06.2011 про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Плафена" ЛТД та Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд ХХІ" на користь Банку становить еквівалент 9300892,84 грн., пеню в сумі 689314,24 грн., 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
11.05.2012 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по наказу №16/5027/139/2011 за номером ВП №32567697 якою відкрито виконавче провадження з виконання наказу №15/5027/13/2011 виданого 04.05.2011 про стягнення з фізичної особи-підприємця Плаксія М.В. на користь Банку 2102519,70 доларів США, що станом на 01.03.2011р. за курсом НБУ становить 16682863,06 грн., 1360895,61 грн. пені, 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У відповідності до частин 1, 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 12.04.2012 р. державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 12.04.2012 р. встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Пунктами 1-3 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 12.04.2012 р. визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках. У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника. У заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.
З огляду на вищевикладене, державний виконавець при відкритті виконавчого провадження встановлює суму заборгованості виключно з виконавчого документа, а не із заяв сторін про відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, загальний обсяг зобов'язань ТОВ "Плафена" ЛТД та ТОВ "Євробуд ХХІ", Плаксія М.В. перед АТ "Банк "Форум" станом на день відкриття виконавчого провадження був 3274699,22 доларів США, що станом на 01.03.2011р. за курсом НБУ становило 25983755,90 грн., 2050209,85 грн. пені, 51000,00 грн. державного мита та 472,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2014 р. визнано наказ №16/5027/139/2011 від 04.05.2011 р. про примусове виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 20.04.2011 р. у справі №16/5027/139/2011 таким, що не підлягає виконанню частково, на суму 22000,00 доларів США, що станом на 13.04.2011 р. за курсом НБУ становить еквівалент 175282,80 грн.
В подальшому на підставі договору № 0005/17-ВБ про відступлення права вимоги за кредитним договором укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Фінкепітал" та ПАТ "Банк Форум" з 02.03.2017р. на підставі прилюдних торгів, права вимоги за кредитним договором №0006/08/25-KLI та кредитним договором №0007/08/25-KLI на суму 3220470,16 доларів США, що еквівалентно станом на 02.03.2017р. 87246774,78 грн., перейшли до ТОВ "Фінансова компанія "Фінкепітал", який за цими договорами став єдиним власником всіх прав вимоги за кредитними договорами та іпотечними договорами.
03.03.2017р. ТОВ "Фінансова компанія "Фінкепітал" укладено договір з ОСОБА_1 № 0005/17-ВБ про відступлення права вимоги за кредитними договорами №0006/08/25-KLI та №0007/08/25-KLI.
У відповідності до акта прийому-передачі права вимоги згідно Договору №0005/17-ВБФ про відступлення права вимоги від 03.03.2017д, до ОСОБА_1 перейшло право вимоги до:
- ФОП Плаксій М.В. кредитний договір №0006/08/25-KLI від 12.06.2008р. на загальну суму заборгованості 2065519,70 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 03.03.2017р. становить 55957646,90 грн.);
- ТОВ «Плафена ЛТД» кредитний договір №0007/08/25- KLI від 13.06.2008р. на загальну суму заборгованості 1154950,46 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 03.03.2017р. становить 31289127,88 грн.).
Тобто, відповідно до вказаного договору до ОСОБА_1 з 03.03.2017р. перейшли всі права вимоги за кредитним договором № 0006/08/25-KLI та кредитним договором № 0007/08/25-KLI на суму 3220470,16 доларів США, що еквівалентно станом на 03.03.2017р. 87246774,78 грн.
Також ОСОБА_1 за цими договорами став єдиним власником всіх прав вимоги за кредитними документами (у тому числі, але не обмежуючись, прав на отримання всіх платежів передбачених кредитними договорами і всіх прав заставодержателя/іпотекодержателя за Договорами іпотеки, всіх прав кредитора за Договорами поруки). Крім того, новий кредитор набуває усіх прав кредитора за Основними договорами, включаючи право вимагати належного виконання Боржниками зобов'язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, процентів, штрафних санкцій та передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов'язань.
Згідно зі статтею 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини другої статті 533 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини перша та третя статті 533 ЦК України).
Отже, якщо в кредитному договорі виконання зобов'язання визначено у вигляді грошового еквіваленту в іноземній валюті (стаття 533 ЦК України), то за наявності хоча б в однієї зі сторін зобов'язання (у банку-отримувача або в ініціатора платежу) індивідуальної або генеральної ліцензії на використання іноземної валюти на території України (стаття 5 Декрету), суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, що й було зроблено судом при винесенні рішень по справах №15/5027/138/2011, 16/5027/139/2011.
Право вимоги на суму 87246774,78 грн. у ОСОБА_1 виникло у зв'язку з тим, що за офіційним курсом НБУ станом на 03.03.2017 р. (день укладення договору з № 005/17-ВБ про відступлення права вимоги за кредитними договорами №0006/08/25-KLI та №0007/08/25-KLI) курс долара США по відношенню до гривні становив 27,091316, а курс долара по рішенню суду станом на 01.03.2011р. становив 7,934700.
Тобто, 3220470,16 доларів США еквівалентно станом на 03.03.2017р. 87246774,78 грн.
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина 1 статті 575 Цивільного кодексу України).
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 5 статті 590 Цивільного кодексу України якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя.
Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.
Згідно частини 5 статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Відповідно до частини 5 статті 33 Закону України "Про іпотеку", якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.
Отже, чинним законодавством України передбачена можливість забезпечення виконання зобов'язання шляхом передання в іпотеку не одного об'єкту нерухомого майна, а декількох. До того ж, у разі перебування в іпотеці декількох об'єктів нерухомого майна, кредитор має право на задоволення своїх вимог за рахунок будь-якого з об'єктів або їх всіх, у разі якщо їх сукупна вартість є необхідною для погашення заборгованості іпотекодавця в повному обсязі.
Таким чином, законодавець пов'язує задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предметів іпотеки, в тому числі, шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, саме з обсягом невиконаного зобов'язання, що не вказує на те, що отримання у власність одного з предметів іпотеки у будь-якому випадку тягне за собою припинення основного зобов'язання в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку").
Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до частини 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Згідно з частиною першою статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
10.03.2017р. ОСОБА_1 звернувся до Плаксія М.В. ТОВ "Плафена ЛТД" та ТОВ "Євробуд XXI" про погашення зобов'язання на суму 87246774,77грн.
Відповідно до пункту 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. за № 1127 (в редакції на день реєстрації) для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:
1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;
3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Таким чином, пунктом 61 вищевказаної постанови визначено вичерпний перелік обов'язкових для подання документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.
Після проходження одного місяця з дня отримання вимоги Плаксієм М.В. та непогашення їм зобов'язання, ОСОБА_1 керуючись ст.36, 37 Закону України "Про іпотеку" звернувся до державного реєстратора Микитюка І.А. комунального підприємства "Кельменецьке районне бюро технічної інвентаризації" із заявою у відповідності до пункту 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. за № 1127 та на підставі рішення державного реєстратора від 17.05.2017р. оформив за собою право власності на майно, яке перебувало в іпотеці (АДРЕСА_2).
За приписами частини 9 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.
Отже моментом набуття є рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.
Відповідно до частини 3 статті 37 Закону України "Про іпотеку" Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
У відповідності до частини 2 статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.
Оскільки ОСОБА_1 фактично став власником майна 17.05.2017 р. у зв'язку з чим за його замовленням було виготовлено висновок про вартість майна з метою відчуження майна:
- №2-0565/17 від 17.05.2017р. щодо будівлі торгово-виставкового комплексу з конференц-залом та інтернет-кафе з дитячими розважальними атракціонами літ. Г, загальною площею 4581,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2. де ринкова вартість майна становить 27959751 (двадцять сім мільйонів дев'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят одна) гривня 00 коп.;
- №2-0566/17 від 17.05.2017р. щодо будівлі літ. А - магазин-салон будівельних матеріалів, цегла, загальною площею 2249,8 кв.м.; літ. Б - офіс, складські приміщення, творча майстерня, цегла, загальною площею 645,5 кв.м.; літ. В - котельня, цегла, загальною площею 18,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2. де ринкова вартість майна згідно висновку про вартість майна становить 19348204 (дев'ятнадцять мільйонів триста сорок вісім тисяч двісті чотири) гривня 00 коп.
Відповідно до підпунктів 1-3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2014 року №358 оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (далі - оподаткування), є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав; інформація із звіту про оцінку майна, звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок (далі - звіт про оцінку), що складений для цілей оподаткування, вноситься безперешкодно та безоплатно до єдиної бази даних звітів про оцінку. Зазначена інформація складається за встановленою Фондом державного майна формою та є додатком до звіту. Строк дії звіту про оцінку, що становить не більш як шість місяців з дати оцінки, зазначається в такому звіті; документи про визначення оціночної вартості об'єкта оцінки зберігаються в архіві суб'єкта оціночної діяльності у паперовій або електронній формі протягом строку, встановленого законодавством з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, але не менш як один рік.
Висновки про вартість майна №2-0565/17 від 17.05.2017р. та №2-0566/17 від 17.05.2017 р. внесені до бази ФДМУ за ідентифікатором №1865066_17052017_245812.
Згідно п. 1.4. Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства метою ведення Єдиної бази є:
- забезпечення можливості користувачам Єдиної бази оперативно (у режимі он-лайн) перевіряти достовірність інформації зі звітів про оцінку майна, майнових прав для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (далі - звіт про оцінку);
- забезпечення повного автоматизованого обліку відомостей щодо майна, майнових прав, які оцінюються для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів та справляються відповідно до законодавства;
- контроль за дотриманням вимог чинного законодавства суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства;
- моніторинг ринку нерухомого, рухомого майна та майнових прав;
- забезпечення взаємодії суб'єктів оціночної діяльності, замовників оцінки, нотаріусів, Фонду державного майна України, Міністерства доходів і зборів України, Державного агентства земельних ресурсів України під час проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів.
У відповідності до частини 2 статті 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах: практична діяльність з оцінки майна, яка полягає у практичному виконанні оцінки майна та всіх процедур, пов'язаних з нею, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами з оцінки майна; консультаційна діяльність, яка полягає в наданні консультацій з оцінки майна суб'єктам оціночної діяльності, замовникам оцінки та (або) іншим особам в усній або письмовій формі; рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Згідно статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим. Якщо письмовим запитом про необхідність проведення рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) встановлюється вимога щодо надання висновку про вартість майна, така вимога задовольняється шляхом проведення оцінки майна. У цьому випадку рецензент здійснює або забезпечує здійснення оцінки майна в порядку, встановленому нормативно-правовими актами з оцінки майна. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) оцінювачем, який працює в органі державної влади, на запити органів державної влади або у зв'язку з виконанням своїх посадових обов'язків здійснюється в межах повноважень, визначених посадовими інструкціями. Якщо запитом органу державної влади передбачено надання висновку про вартість майна і підготовка зазначеного висновку вимагає проведення незалежної оцінки, органи державної влади забезпечують її проведення у порядку, встановленому цим Законом. В інших випадках рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на платній основі.
Суд зазначає, що ані боржники, ані третя особа не надали жодного доказу і не заявляли в судовому засіданні про звернення до Фонду державного майна України з метою здійснення контролю за дотриманням вимог чинного законодавства суб'єктом оціночної діяльності під час складання висновків про вартість майна №2-0565/17 від 17.05.2017р. та №2-0566/17 від 17.05.2017 р.
Крім того, дані сторони не вимагали на підставі статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" провести рецензування висновків про вартість майна.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
23.05.2017 р. нерухоме майно на яке звернено стягнення на підставі акта приймання передачі було передано в рахунок поповнення статутного капіталу за ціною визначеною висновками про вартість майна №2-0565/17 від 17.05.2017р. та №2-0566/17 від 17.05.2017р. двом юридичним фірмам ТОВ "Бізнес Груп Буковина" та TOB "Буковина Бізнес Груп" та 25.05.2017р. було проведено державна реєстрація права власності.
Щодо звіту про оцінку майна №180 від 28.04.2017 р. проведеного оцінювачем Товарницькою Н.Д. на замовлення на той час власника Плаксія М.В., суд зазначає, що метою проведення оцінки було визначення ринкової вартості нежитлових будівель для прийняття юридичних та майнових рішень.
Даний звіт ніде не реєструвався оскільки не підлягав обов'язковій реєстрації в розумінні Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а тому може носити лише рекомендаційний характер для прийняття керівництвом певних внутрішніх рішень, оскільки жодного правочину на підставі нього вчинити неможливо.
Щодо висновку №323 щодо актуалізації незалежної оцінки від 28.07.2017 р. проведеного оцінювачем Товарницькою Н.Д. на замовлення Плаксія М.В., суд зазначає, що п. 58 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003р. №1440 "Національний стандарт №1 - Загальні засади оцінки майна і майнових прав" визначено, що доопрацювання (актуалізація) оцінки майна може здійснюватися у разі закінчення строку дії звіту про оцінку майна та висновку про вартість майна, встановленого законодавством, або на вимогу замовника оцінки, коли істотних змін в умовах функціонування та фізичному стані об'єкта оцінки, а також стані ринку подібного майна від дати оцінки до дати оцінки, на яку передбачається здійснення доопрацювання (актуалізація), не відбулося. Доопрацювання (актуалізацію) оцінки майна та з цією метою складення у стислій формі звіту про оцінку майна здійснює оцінювач та суб'єкт оціночної діяльності, які складали у повній формі звіт про оцінку цього майна. У цьому разі попередній звіт про оцінку майна, складений у повній формі, розглядається як невід'ємна частина звіту про оцінку майна у стислій формі. З метою доопрацювання (актуалізації) оцінки із замовником укладається новий договір на виконання робіт з доопрацювання (актуалізації) оцінки майна, якщо можливість її проведення не була передбачена у договорі на проведення оцінки майна.
Висновок №323 щодо актуалізації незалежної оцінки від 28.07.2017 р. проведеного оцінювачем Товарницькою Н.Д. на замовлення Плаксія М.В. не відповідає вищевказаним критеріям як по змісту так і по формі, крім того, станом на день складання даного висновку Плаксій М.В. не був власником майна по АДРЕСА_2, у зв'язку з чим не зрозуміло яким чином з ним був укладений договір і як забезпечувався доступ до приміщень.
Положеннями ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Згідно з частини 4 статті 591 Цивільного кодексу України, у разі якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 2.3. договорів іпотеки встановлено, що якщо суми, вирученої від реалізації предмета іпотеки, буде недостатньо для повного задоволення вимог іпотекодержателя, він вправі задовольнити свої вимоги за рахунок іншого майна Іпотекодавця чи Позичальника.
Отже, за рахунок іпотечного майна було задоволено вимоги кредитора ОСОБА_1 на суму 47307955,00 грн. при зобов'язанні на суму 87246774,77 грн.
У відповідності до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області по справі №16/5027/139/2011 від 12.09.2017 р. заяву стягувача про визнання відмови від примусового виконання судового рішення по справі №16/5027/139/2011 від 20.04.2011 р. виконавчого провадження ВП №32567697, у зв'язку із задоволенням вимог іпотекодержателя ОСОБА_1 шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки в рахунок погашення основного зобов'язання по кредитному договору № 0006/08/25-KLI від 12.06.2008 р., задоволено, в задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Плаксія М.В. про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню від 24.05.2017 р. відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду по справі №16/5027/139/2011 ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 12.09.2017 у справі № 16/5027/139/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
При розгляді даної справи Львівським апеляційним судом встановлено, що 16.08.2017 р. ОСОБА_1 подано заяву про відмову від примусового виконання судового рішення у справі №16/5027/139/2011 від 20.04.2011 р. (виконавче провадження ВП № 32567697) в зв'язку із задоволенням вимог іпотекодержателя шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання по кредитному договору №0006/08/25-KLI від 12.06.2008 р. станом на 17.05.2017 р..
Дана постанова суду апеляційної інстанції є чинна, оскільки ухвалою Верховного Суду від 16.02.2018 р. по справі№ 16/5027/139/2011 заяву Фізичної особи - підприємця Плаксія Манолія Васильовича про відмову від касаційної скарги на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 12.09.2017 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 р. у справі №16/5027/139/2011 задоволено, касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Плаксія Манолія Васильовича на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 12.09.2017 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 р. у справі №16/5027/139/2011 повернуто скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
Тобто, Фізичною особою-підприємцем Плаксієм М.В. визнано факт, а постановою Львівського апеляційного господарського суду встановлено, що все заставне майно пішло на погашення наявної кредитної заборгованості по рішенню суду по справі №16/5027/139/2011.
Відповідно до частини 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже, з огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що у задоволенні заяв ТОВ "Плафена" ЛТД та ТОВ "Євробуд ХХІ" про визнання наказу Господарського суду Чернівецької області по справі №15/5027/138/2011 від 30.06.2011 р. таким, що не підлягає виконанню слід відмовити.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).
Стосовно інших доводів та висновків, суд вважає, що на такі не слід давати детальної відповіді, з урахуванням мотивів, за яких суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяв.
На підставі викладеного, керуючись статтями 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
У задоволенні заяв ТОВ "Плафена" ЛТД та ТОВ "Євробуд ХХІ" про визнання наказу Господарського суду Чернівецької області по справі № 15/5027/138/2011 від 30.06.2011 таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
У судовому засіданні 04.05.2018 р. було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала підписана 10 травня 2018 року.
Ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Суддя М.О. Гурин