Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" грудня 2009 р. Справа № 49/31-09
вх. № 573/3-49
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Сидорова Ю.В., дов. № 10 від 03.04.2009 року
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-Транс", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайспед Україна", м. Харків
про стягнення 157781,66 грн.
ТОВ "ТНК-Транс" (позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з ТОВ "Скайпед Україна" ( відповідача) на свою користь заборгованість за поставлені нафтопродукти за допомогою смарт - карт з можливістю відстрочення платежу № 3103/08-15х від 31.03.2008 року.
Згідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума становить 157781,66 грн., з яких 148493,69 грн. основного боргу, 8018,66 грн. інфляційних нарахувань та 1269,31 грн. трьох відсотків річних. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не сплачує заборгованість у добровільному порядку згідно направлених вимог про сплату.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 березня 2009 року розгляд справи було відкладено на 25 березня 2009 року (суддя Кононова О. В.), проте призначене судове засідання не відбулось в зв'язку з направленням матеріалів справи до суду апеляційної інстанції для розгляду скарги відповідача.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2009 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, матеріали справи повернуто на адресу місцевого господарського суду.
Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 13.05.2009р. справу № 49/31-09 було передано судді Лавровій Л.С. у зв'язку з закінченням повноважень судді Кононової О. В.
Відповідачем подана касаційна скарга на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2009 року .
Харківський апеляційний господарський суд постановою від 28.04.2009 року апеляційну скаргу ТОВ" Скайпед Україна" залишив скаргу без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 10.03.2009 року по справі в частині повернення зустрічної позовної заяви без розгляду - без змін.
Вищий господарський суд України постановою від 23.07.2009 року ухвалу господарського суду Харківської області від 10.03.2009 року у частині повернення зустрічної позовної заяви, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2009 року скасував.
Справу у частині заявленого зустрічного позову передав до господарського суду Харківської області на розгляд зі стадії порушення провадження у справі.
Зустрічного позову відповідачем на час винесення рішення по надано.
24.11.2009 року позивач подана заява про збільшення позовних вимог в якій, ТОВ "ТНК-Транс" просить суд стягнути з відповідача ТОВ "Скайпед Україна" 142493,69 грн. основного боргу, 22798,99 грн. інфляційних втрат та 4927,31 грн. - 3 % річних від простроченої суми, судові витрати покласти на відповідача.
Відповідач заперечень щодо відсутності боргу не надав.
Справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України, за наявними матеріалами у справі.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне, що 31.03.2008 року між ТОВ "ТНК-Транс" та ТОВ" "Скайпед Україна" був укладений договір поставки за № 3103/08-15х.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до п.1.1 договору АЗС - автозаправна станція. Будь-яка з АЗС, визначених Продавцем у додатку №1 до цього договору, вважається пунктом поставки Товару.
Смарт-картка - пластикова картка з мікропроцесором, засіб зберігання інформації, що дозволяє проводити операції з відпуску палива пред'явнику картки, а також фіксувати зазначену операцію в пункті обслуговування (на АЗС). Така картка не відноситься до платіжних засобів та є засобом тривалого та багаторазового використання, що забезпечує внутрішній документообіг та систему безготівкового відпуску палива з АЗС. Всі дані, що вносяться в пам'ять смарт - карток, та необхідна покупцю кількість смарт-карток узгоджується покупцем та продавцем. Перелік інформації, що має зберігатися в пам'яті смарт-карток, встановлюється продавцем, а необхідна Покупцю кількість смарт-карток встановлюється між продавцем та покупцем (п. 1.3. договору).
У відповідності до умов п. 2.1 договору продавець протягом строку дії цього договору зобов'язується на замовлення покупця, за умови їх підтвердження, поставляти та передавати через мережу АЗС у власність покупця смарт-картки на нафтопродукти в асортименті: дизельне пальне, ДП-Євро, неетиловий безин Аі98-Super, Аі98, А-95 Premium, а-92 та А-76 належної якості, газ-пропан, газ-метан, що відповідає державним стандартам, в кількості, визначенні відповідно до накладних які є невід'ємними частинами цього договору, надавати послуги, визначені актами виконаних робіт, які є невід'ємними частинами цього договору, а покупець зобов'язується приймати товар та /або послуги на АЗС та оплачувати їх на умовах цього договору.
У відповідності до пункту 5.1 договору поставка товару здійснюється на підставі замовлень Покупця, форма яких встановлена в додатку до цього договору, погоджених з продавцем, викладених у письмовому вигляді та переданих факсом або особисто. При цьому заявка (Замовлення) вважається погодженою з продавцем, у випадку виписки останнім рахунку-фактури на весь товар, що міститься в Замовленні, або на частку товару, який міститься в Замовленні який Продавець зобов'язується поставити.
У відповідності до п.5.8 договору, за підсумками місяця, але не пізніше перших п'яти робочих днів місяця, продавець надає покупцю рахунок-фактуру, видаткову накладну на кількість та вартість отриманого палива й керуючись п. 17 Порядку заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПА України від 30/0597р № 165 продавець видає покупцю зведену податкову накладну один раз на місяць, не пізніше останнього дня місяця. Покупець зобов'язаний протягом 5 робочих днів від дати отримання видаткової накладної підписати її й завірити своєю печаткою, підписаний екземпляр направити продавцю, або представити в той же строк мотивовану відмову від його підписання. У випадку не одержання продавцем у зазначений строк підписаної видаткової накладної на кількість і вартість обраного товару, або мотивованої відмови від його підписання, така видаткова накладна вважається підписаною в редакції продавця, а товар поставленим в кількості й за ціною, зазначеними у видатковій накладній продавця.
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав належним чином свої договірні зобов'язання, поставив відповідачеві нафтопродукти, що підтверджується видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких додані до матеріалів справи. Загалом позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 142493,69 грн.
Відповідач, в свою чергу свої договірні зобов'язання в частині здійснення своєчасної та повної оплати за договором виконав частково, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 142 493,69 грн., яка до цього часу не погашена.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків відповідно до договору поставки № 3103/08-15Х від 31.03.2008 року, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості перед позивачем на вищезазначену суму.
Враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, не надання відповідачем суду доказів про погашення боргу суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах суми основного боргу у розмірі 142493,69 грн.
В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат 22 798,99 грн., нарахованих за період з жовтня 2008 року по листопад 2009 року та 3% річних, що становить суму у розмірі 4927,31 грн., нарахованих за період з 10.10.2008 року по 24.11.2009 року, - підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 1702,20 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайспед Україна" (юридична адреса: 61112, м. Харків, Салтівське шосе, б. 147, кв. 158, поштова адреса: 61001, м. Харків, пл. Повстання, 7/8, п/р 26003052301944 в Філії Харківське ГРУ ПриватБанку, МФО 351533, код ЄДРПОУ 34633349) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-Транс" (юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2; поштова адреса: 03680, м. Київ, вул. Виборзька, 103, код ЄДРПОУ 32489155, поточний рахунок 26009010038930 в ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Києві, МФО 322313) 142493,69 грн. боргу, 22798,99 грн. інфляційних витрат, 4927,31 грн. - 3 % річних, 1702,20 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення підписаний 10.12.2009 року.