"24" грудня 2009 р.Справа № 18/109-2065
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.
Розглянув справу:
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1.
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Теркурій-2" м. Тернопіль, вул. Карпенка, 14/18.
про стягнення заборгованості в розмірі 131 503,46 грн.; повернення орендованого майна площею 435 м2.
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_3, довіреність № 4893 від 26.11.2009 р.
відповідача: не з'явився.
В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи: Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Теркурій-2" про: стягнення заборгованості в розмірі 131 766,41 грн., з яких: 118 344 грн. -основний борг, 4 536,55 грн. -пеня, 7 511,48 грн. -інфляційні нарахування, 1 374,8 грн. -3% річних; повернення орендованого майна площею 435 м2.
24.12.2009 р. позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, звернувся до господарського суду із усною заявою № про зменшення розміру позовних вимог в частині пені, із поданням розрахунку. Зокрема, просить стягнути з відповідача 4 273, 60 грн. пені, оскільки при поданні позову було допущено помилку в її обчисленні, що відповідно вплинуло на її розмір. Частиною 4 статті 22 ГПК України передбачено право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Беручи до уваги дану норму ГПК України, суд задовольняє клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог, оскільки остання не суперечить чинному законодавству України, не порушує чиїх -небудь прав та охоронюваних законом інтересів, а отже, предметом даного позову є стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 131 503,46 грн., з яких: 118 344 грн. -основний борг, 4 273, 60 грн. -пеня, 7 511,48 грн. -інфляційні нарахування, 1 374,38 грн. -3% річних, а також повернення орендованого майна площею 435 м2 вартістю 83 470 грн., а саме: стояк (драбина) -16 шт.; стояк (звичайний 2м.) -60 шт.; страховка (кран) -4 шт.; страховка (звичайна) -20 шт.; настил (стенд) -131 шт.; діагональ (3,25 м.) -16 шт.; діагональ (2,90 м.) -10 шт.; перило (2.55 м.) -83 шт.; хомут (звичайний) -35 шт.; кріплення (0,50 м.) -18 шт.; гачок петля (ф16х120) -14 шт.; ніжка (домкрат) -42 шт.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач взяті на себе визначені умовами договору № 13а від 01.09.2008 р. зобов'язання виконав не належним чином, зокрема не провів оплати за орендоване майно та не повернув в строк, визначений договором, частину орендованого майна площею 435 м2, внаслідок чого допустив заборгованість в заявленій до стягнення сумі. Крім того, відповідач в подальшому продовжує користуватися орендованим майном, після розірвання договру. Для підтвердження викладеного додає вищезазначений договір із додатками, акт прийом -здача будівельного риштування від 20.11.2008 р. до договору №13а, акти виконаних робіт за вересень 2008 року, жовтень 2008 року, від 1-20 листопада 2008 року, від 22 листопада по 31 грудня 2008 року, повідомлення -вимогу № 12 від 05.10.2009 р., інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судове засідання не прибув, хоча про час і місце слухання відповідач був повідомлений належним чином, а тому суд розглядає справу згідно вимог статті 75 ГПК України за наявними у справі документами.
Розглянувши матеріалі справи, дослідивши норми чинного законодавства, заслухавши представника позивача, судом встановлено наступне.
Згідно ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Способи захисту цивільних прав та інтересів встановлені зокрема ст. 16 ЦК України.
Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
01.09.2008 р. між ТОВ "Теркурій -2" як орендарем та приватним підприємцем ОСОБА_1 як орендодавцем, був укладений договір №13а (надалі -договір), за яким орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове платне користування фасадне риштування типу ЛПСШ 200-30, в комплектації згідно Специфікації, з метою використання у будівництві реконструкції та ремонту будівель і споруд для розміщення працівників і будівельних матеріалів (п. п. 1.1. 2.1. договору). Початок терміну оренди 01.09.2008 р., а орієнтовна дата повернення 31.10.2008 р. (п. 4.1.,4.2. договору). Згідно п. 5.3. договору проплата авансом становить за 10 робочих днів, від загальної суми за день оренди, а наступні дні оплачуються кожні 10 днів після використаних в оренді.
У додатку № 1 до даного договору, яким є специфікація вказано кількість, вартість назву елементів, які передаються в оренду.
Таким чином, між позивачем та відповідачем у справі в силу даного договору, ст. 759 ЦК України та ст. 283 ГК України виникли зобов'язання з договору оренди, за яким одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У відповідності із ч. 3 ст. 285 ГК України орендар (відповідач) зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. У відповідності до ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності тощо. Згідно п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Статтею 11 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.
Враховуючи, що сторони є вільними в укладенні договору (ст. 627 ЦК України), і зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України), договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін (ст. 629 ЦК України). У відповідності до вимог ст. ст. 526, 598 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Пунктом 4.4. договору сторони погодили, що риштування вважається переданим орендарю з моменту підписання акта здачі -прийняття в оренду.
Між сторонами за договором складені акти про наступні роботи: по акту за вересень 2008 року: оренда будівельного риштування 645 м2 та оренда ніжок (42 шт.) на загальну суму 11 370 грн.; по акту за жовтень 2008 року: оренда будівельного риштування 645 м2 та оренда ніжок (42 шт.) на загальну суму 11 824,80 грн.; по акту від 1-20 листопада 2008 року: оренда будівельного риштування 645 м2 та оренда ніжок (42 шт.) на загальну суму 7 276,80 грн.; по акту від 22 листопада по 31 грудня 2008 року: оренда будівельного риштування 645 м2 та оренда ніжок (42 шт) на загальну суму 9 932,40 грн. За період з січня 2009 року по жовтень 2009 року нараховано орендної плати в розмірі 77 940 грн.
Вартість послуг по оренді риштування площею 645 м2 становить 0,64 грн. за 1 м2 в добу., а площею менше ніж 50 м2 -50 грн. за добу (п. 5.2. договору). Загальна сума орендної плати, яка не сплачена відповідачем склала 118 344 грн., що відображено і у поданому розрахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Пунктом 7.2.2. договору сторони визначили, що у випадку затримки розрахунку більш ніж шість робочих днів нараховується пеня в розмірі 1 % від суми, яка залишилася до оплати, за кожен день прострочення. Як стверджує представник позивача та підтверджується матеріалами справи протягом користування орендованим майном відповідачем порушувались умови договору, а саме -всупереч п. 7.1.2. договору останній жодного разу не вносив орендну плату. За несвоєчасну сплату орендної плати відповідачу нарахована пеня, розмір якої становить 4 273,60 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи обґрунтованим розрахунком.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно поданих розрахунків відповідачу нараховані 1 374,38 грн. 3% річних, 7 511,48 грн. інфляційних нарахувань.
Норми ЦК України встановлюють, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання (ст. 610 ЦК України) та передбачають правові наслідки порушення зобов'язання у вигляді його припинення або розірвання договору (ст. 611 ЦК України). Згідно п. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
Відповідно до ст. 188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Термін оренди складає 51 календарних днів з моменту підписання договору (без вихідних і свят) (п. 4.3. договору). Згідно ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
05.10.2009 р. через невиконання відповідачем умов договору, в частині сплати орендної плати, позивачем надіслано відповідачу повідомлення -вимогу вих. № 12, в якій зазначено про відмову від подальшої дії договору та про повернення орендованого майна.
У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 ЦК України).
До матеріалів справи долучено акт прийом - здача будівельного риштування від 20.11.2008 р. до договору №13а, з змісту якого вбачається, що ТОВ "Теркурій-2" як орендар та приватний підприємець ОСОБА_1 як орендодавець уклали даний акт по здачі будівельного риштування. За даним актом відповідач лише частково повернув орендоване майно площею 210 м2.
Доказів повернення решти орендованого майна, оплати заборгованості по договору відповідачем не подано.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 ГПК України, господарський суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з товариства з обмеженою відповідальністю "Теркурій-2" (м. Тернопіль, вул. Карпенка, 14/18, код ЄДРПОУ 30345236) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1):
- 118 344 (сто вісімнадцять тисяч триста сорок чотири) грн. -основного боргу;
- 4 273 (чотири тисячі двісті сімдесят три) грн. 60 коп. -пені;
- 7 511 (сім тисяч п'ятсот одинадцять) грн. 48 коп. -інфляційних нарахувань;
- 1 374 (одну тисячу триста сімдесят чотири) грн. 38 коп. -3% річних;
- 1 315 (одну тисячу триста п'ятнадцять) грн. 03 коп. державного мита;
- 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Теркурій-2" (м. Тернопіль, вул. Карпенка, 14/18, код ЄДРПОУ 30345236) повернути приватному підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) майно площею 435 м2: стояк (драбина) -16 шт.; стояк (звичайний 2м.) -60 шт.; страховка (кран) -4 шт.; страховка (звичайна) -20 шт.; настил (стенд) -131 шт.; діагональ (3,25м.) -16 шт.; діагональ (2,90 м.) -10 шт.; перило (2.55 м.) -83 шт.; хомут (звичайний) -35 шт.; кріплення (0,50 м.) -18 шт.; гачок петля (ф16х120) -14 шт.; ніжка (домкрат) - 42 шт. Вартістю 83 470 грн.
4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 28.12.2009 р., через місцевий господарський суд.
Суддя