"07" грудня 2009 р.Справа № 02-2/5-549
про повернення позовної заяви
Суддя
Єпархіальне управління Бучацької єпархії Української Греко-Католицької Церкви звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою б/н від 20.11.2009р. до Раштовецької сільської ради про визнання за Єпархіальним управлінням Бучацької єпархії УГКЦ право власності на приміщення розпайованої столярної майстерні у с. Раштівці Гусятинського району Тернопілської області та зобов'язання відповідних органів державної влади провести реєстрацію права власності Єпархіального управлінням Бучацької єпархії УГКЦ на приміщення розпайованої столярної майстерні у с. Раштівці Гусятинського району Тернопільської області.
Суддя, розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, встановив, що:
- до позовної заяви не додано доказів сплати державного мита у встановленому розмірі, оскільки: пунктом 2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та п. 4 Постанови Верховної Ради України від 07.04.1995р. „Про введення в дію Закону України „Про державний бюджет України на 1995р.” (зі змінами, внесеними 13.07.1995р.) передбачено, що позовна заява, яка містить вимоги про зобов'язання вчинити дії оплачується державним митом за ставками, встановленими для позовів немайнового характеру, тобто у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85грн.). Якщо в одній позовній заяві об'єднані вимоги майнового та немайнового характеру, то у відповідності з п. 36 Інструкції ГДПІ України від 22.04.1993р. „Про порядок обчислення та справляння державного мита”, державне мито підлягає оплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового, так і немайнового характеру. Однак позивачем згідно квитанцій №38 від 02.12.2009р. та №29 від 20.11.2009р. сплачено лише 102грн.00коп. державного мита, тобто лише з вимог майнового характеру (визнання права власності на приміщення розпайованої столярної майстерні).
- позивачем не долучено доказів, які підтверджують існування спору щодо визнання права власності, зокрема не долучено доказів звернення до Раштовецької сільської ради про реєстрацію права власності на нерухоме майно в порядку та спосіб передбаченому чинним законодавством, а також доказів відмови у її проведенні. Також, не зазначено яким чином Раштовецька сільська рада порушила права та охоронювані законом інтереси позивача.
Окрім того, у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати у рішенні про вчинення певних дій або про утримання від певних дій - відповідний припис, а саме "Такому-то вчинити дії або утриматися від вчинення дій", а у разі необхідності - строк виконання відповідних дій. Проте, у п.2 позовної заяви не зазначено конкретної особи, яку необхідно зобов'язати провести реєстрацію права власності, що позбавляє суд можливості визначити належного відповідача за даною позовної вимогою та розглянути справу у спосіб, порядку і строки передбаченому процесуальним законодавством.
Також, долучені до позовної заяви докази (копія свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 №757086, копія довідки №312 з ЄДРПОУ, копія заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки, копія графічної експлікації будинків і споруд із генерального плану с. Раштівці від 04.08.2009р.) належним чином не засвідчені як це передбачено ч. 2 ст.36 ГПК України та вимогами п.4.10.1 ПРИМІРНОЇ ІНСТРУКЦІЇ з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997р. №1153, на що вже було звернуто увагу в ухвалі господарського суду Тернопільської області від 24.11.2009р. у справі №02-2/4-521 про повернення позовної заяви № б/н від 20.11.2009р. Єпархіального управління Бучацької єпархії Української Греко -Католицької Церкви без розгляду, однак вказані недоліки позивачем при повторному звернені до суду не усунені.
Згідно п. 2 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та п.13 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів", судові витрати підлягають поверненню позивачу у випадку повернення заяви.
Враховуючи викладене та керуючись п.п. 3, 4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Позовну заяву б/н від 20.11.2009р. та додані до неї документи -всього на 22 арк. повернути на адресу позивача - Єпархіальному управлінню Бучацької єпархії Української Греко -Католицької Церкви, вул. Монастириська, 1, м. Чортків, Тернопільської області - без розгляду.
2. У відповідності з п.2 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. №7-93, державне мито у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., сплачене згідно квитанції №38 від 02 грудня 2009р. та №29 від 20 листопада 2009р., підлягає поверненню.
3. У відповідності з п.2 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. №7-93, та п.13 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" від 21.12.2005р. №1258, кошти від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн., сплачені згідно квитанції №31 від 20 листопада 2009 року, підлягають поверненню.
Після усунення обставин, що спричинили повернення позовних матеріалів, заявник не позбавлений права повторно звернутися до господарського суду у загальному порядку.
Суддя