Справа № 583/3609/17
2/583/231/18
03 травня 2018 року м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді Ільченко В.М.
за участі секретаря Верби Н.О.
позивачки ОСОБА_1
відповідачки ОСОБА_2
представника служби у справах дітей Зайцевої Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Охтирської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,
12.02.2018 відкрито провадження в справі. Позивач свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є її рідною онукою. Відповідач ОСОБА_2 відразу після виписки з пологового будинку ОСОБА_4 привезла останню до неї та її чоловіка, деякий час пожила з ними та покинула свою доньку, виїхавши до м. Охтирка. На даний час ОСОБА_2 проживає із співмешканцем та має п'ятеро малолітніх дітей. З самого народження онука перебуває на утриманні позивача. Відповідач взагалі не займається вихованням доньки, не піклується про неї, не відвідує, не цікавиться її життям, не надавала матеріальної допомоги на утримання своєї доньки. Жодного разу не ходила до дитячого садочка, не відвідувала школу, в якій навчається ОСОБА_4. Зазначає, що відповідач свідомо ухиляється від виховання своєї доньки, нехтує та безвідповідально ставиться до виконання своїх батьківських обов'язків. Тому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач в судовому засідання позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позовній заяві, просила задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечувала щодо позбавлення її батьківських прав щодо доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Представник служби у справах дітей Зайцева Н.Г. в судовому засіданні вважала за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначила також, що відповідач не турбується про доньку, не надає їй матеріальну допомогу, не зважаючи на те, що отримує допомогу як мати одиночка.
Допитана ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що з народження її виховує бабуся, а тому вона називає її мамою. Матір бачила не часто, інтересу вона до неї не проявляла, мало приділяла уваги. Між нею та матір'ю відсутні родинні почуття.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що знає ОСОБА_4 з народження, оскільки раніше проживала поряд. Також вона є її першою вчителькою. ОСОБА_4 постійно виховувала бабуся, відвідувала батьківські збори, забирала зі школи. Матері ніколи не бачила. З усіх питань зверталася до бабусі. Не бачила, щоб мати проживала в будинку, де прописана, лише інколи бачила, що вона приїздила.
Суд проаналізував матеріали справи, вислухав пояснення сторін, покази свідка, дослідив письмові докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини підлягають врегулюванню відповідно до норм сімейного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою ( стаття 51 Конституції України).
Згідно з принципом 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання у сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до статті 14 указаного Закону, діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.
Згідно з вимогами статті 150 Сімейного кодексу України на батьків покладено обов'язок виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилася ОСОБА_4, матір'ю якої в свідоцтві про народження записана ОСОБА_2 (а.с.6).
Згідно довідки виданої 01.12.2017 виконкомом Лутищанської сільської ради Охтирського району, ОСОБА_4 проживає разом із своєю бабусею ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 (а.с.7).
З довідки виданої Лутищанською НВК: ЗОШ І-ІІ ступенів від 11.12.2017 вбачається також, що ОСОБА_4 постійно мешкає зі своєю бабусею ОСОБА_1, мати ОСОБА_2 разом зі своєю донькою не проживає та не бере участі в її вихованні (а.с.8).
Згідно з частинами 4 - 6 ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Орган опіки та піклування Охтирської районної державної адміністрації надав висновок про те, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_4 є доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини.
Оцінюючи обґрунтованість указаного висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав та оцінюючи відповідність такого висновку інтересам дитини, суд враховує роз'яснення, викладені у пунктах 15 та 16 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усинолвення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» за змістом яких, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів тощо), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Сукупність наведених доказів свідчить про наявність підстав для задоволення позову та позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодеку України оскільки мати свідомо ухиляється від виконання обов'язку по вихованню та утриманню дитини, визнала позов у повному обсязі, при цьому визнання позову відповідачем не порушує прав інших осіб, не суперечить закону.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про охорону дитинства», ст. 19, 150, 164 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 77-81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) батьківських прав щодо неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 08 травня 2018 року.
Суддя Охтирського міськрайсуду
Сумської області В.М. Ільченко