Іменем України
"04" грудня 2009 р. справа № 5020-10/041
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Юріної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф /Україна/»
(вул. Червонопрапорна, 26, м. Київ, 03083)
до Приватного підприємства «Кримспецбуд заводу Іліча»
(пр. Компасний, 6, м. Севастополь, 99020)
про стягнення 144 595,92 грн.,
Представники сторін:
позивача - Пляса С.А., довіренність б/н від 02.09.2009;
відповідача -Савчинської О.Б., довіреність б/н від 05.01.2009.
06.10.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф /Україна/» (далі -Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Приватного підприємства «Кримспецбуд заводу Іліча» (далі -Відповідач) про стягнення 144 595,92 грн., з яких: 107 877,50 грн. -основна заборгованість, 9 277,47 грн. -інфляційні втрати, 2 376,26 грн. -3 % річних, 25 064,69 грн. -пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем обов'язку щодо внесення плати за поставлену продукцію відповідно до умов договору №77-СФ від 30.09.2008.
Відповідач надав відзив на позов, у якому частково визнав позовні вимоги (окрім пені), та наполягав на проведенні додаткового звірення взаємних розрахунків з Позивачем /а.с.63/.
01.12.2009 Позивач надав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, у який просить стягнути з Відповідача 118 750,97 грн., з яких: 107 877,50 грн. -основна заборгованість, 9 277,47 грн. -інфляційні втрати, 1 596,00 грн. -3 % річних.
В судовому засіданні 04.12.2009 представник Позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач зменшені позовні вимоги визнав в частині стягнення основного боргу та 3% річних, але заперечував проти стягнення інфляційних втрат в розмірі, визначеному Позивачем, вказував на невірність розрахунку.
В судовому засіданні 10.11.2009 та 01.12.2009 оголошувались перерви.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
30.09.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф /Україна/» (Постачальник) та Приватним підприємством «Кримспецбуд заводу Іліча» (Одержувач) укладений договір №77-СФ (далі -Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити Одержувачу бетон товарний в кількості та на умовах, зазначених в цьому договорі, а Одержувач зобов'язується прийняти Бетон і оплатити його вартість на умовах цього договору (пункт 1.1 Договору) /а.с.9/.
Бетон за цим Договором постачається автотранспортом (пункт 1.2 Договору).
При прибутті автомобіля з бетоном на об'єкт Одержувача, уповноважена особа Одержувача повинна зробити про це запис в подорожньому листі автомобіля, вказавши точний час прибуття автомобіля на об'єкт, а по завершенню завантаження -зробити відмітку про це, вказавши точний час завершення розвантаження (пункт 4.3 Договору).
Ціна бетону, який постачається Постачальником Одержувачу відповідно до умов цього Договору визначена Сторонами в Додатку № 2 та Додатку №3 /а.с.15,16/ до цього Договору, який складає його невід'ємну частину. Одержувач повинен сплатити вартість кожної партії бетону з відстроченням оплати на 10 банківських днів. В ціну бетону, зазначену в Додатках №2, №3 може бути не включено вартість його транспортування до місця призначення. Вартість транспортування бетону визначається сторонами залежно від об'єкта Покупця. Ціна транспортування Бетону визначена Сторонами в Додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною /а.с.16/. Вартість транспортування бетону зазначається в рахунку на оплату бетону окремим рядком та сплачується Покупцем одночасно з оплатою вартості бетону, в той же строк, як це встановлено в п. 5.2 цього Договору (пункти 5.1-5.4 Договору).
Набрання Договором сили визначено сторонами з моменту його підписання, дія -до 31.09.2009. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна з Сторін не заявить про свій намір не продовжувати його дію, строк дії цього договору вважається продовженим на наступний календарний рік (пункти 8.1. 8.2 Договору). Після настання цього терміну Одержувач втрачає право вимагати від Постачальника поставки Бетону на умовах, передбачених в цьому договорі (за виключенням тих партій Бетону, замовлення на які було надіслано Постачальнику в межах строку дії цього Договору). Проте, настання зазначеного терміну ні в якому разі не звільняє Одержувача від обов'язку оплати раніше отриманого Бетону (пункт 8.3 Договору).
Судом встановлено, що Договір чинний та недійсним не визнаний.
Приватним підприємством «Кримспецбуд заводу Іліча» отриманий бетон, роботи з його розвантаження та транспортні послуги по бетону від Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф /Україна/» на загальну суму 169 399,22 грн., що підтверджується накладними: №СНС-00001797 від 20.12.2008 на суму 4 156,03 грн., №СНС-00001787 від 10.12.2008 на суму 14 059,92 грн., №СНС-00001778 від 30.11.2008 на суму 8 963,05 грн., №СНС-00001765 від 20.11.2008 на суму 8 950,57 грн., №СНС-00001750 від 10.11.2008 на суму 8 358,06 грн., №СНС-00001729 від 31.10.2008 на суму 52 955,56 грн., №СНС-00001711 від 20.10.2008 на суму 32 844,55 грн., №СНС-00001695 від 10.10.2008 на суму 22 005,90 грн., №СНС-00001676 від 30.09.2008 на суму 17 105,58 грн. /а.с.17-25/.
Зобов'язання з поставки бетону Позивач виконав у повному обсязі, але, як встановлено судом та визнано Відповідачем, останній умови пункту 5.2 Договору належним чином не виконав - за одержаний товар та роботи розрахувався не в повному обсязі, сплативши лише 61 521,72 грн., про що свідчить Акт звірки з контрагентом станом на 31.08.2009, підписаний представниками сторін Договору без зауважень /а.с.96/.
Таким чином, заборгованість Відповідача за договором з Позивачем №77-СФ від 30.09.2008 склала 107 877,50 грн. Доказів сплати заборгованості за Договором частково чи у повному обсязі Відповідач суду не надав.
Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами Договір є договором поставки.
Зобов'язання, що виникають на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 Господарського кодексу України та положення глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки, згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань Позивач просить суд стягнути з Відповідача інфляційні втрати в розмірі 9 277,47 грн. та 3% річних в розмірі 1 596,00 грн.
В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок Позивача 3 % річних, що складають 1 596,00 грн., /а.с .29/ визнаний судом правильним.
За розрахунком Позивача інфляційні втрати складають 9 277,47 грн. /а.с.30/, але цей розрахунок визнаний судом невірним.
Згідно з правилами, наведеними у рекомендаційному листі Верхового Суду України №62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», інфляційні втрати складають 8 953,83 грн.:
січень 2009 - 107 877,50 грн.х102,9% - 107 877,50 грн. = 3 128,45 грн.;
лютий 2009 - 107 877,50 грн.х101,5% - 107 877,50 грн. = 1 618,16 грн.;
березень 2009 - 107 877,50 грн.х101,4% - 107 877,50 грн. = 1 510,28 грн.;
квітень 2009 - 107 877,50 грн.х100,9% - 107 877,50 грн. = 970,90 грн.;
травень 2009 - 107 877,50 грн.х100,5% - 107 877,50 грн. = 539,39 грн.;
червень 2009 - 107 877,50 грн.х101,1% - 107 877,50 грн. = 1 186,65 грн.
3 128,45 грн. + 1 618,16 грн. + 1 510,28 грн. + 970,90 грн. + 539,39 грн. + 1 186,65.
За таких обставин, заявлені позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в розмірах: основна заборгованість -107 877,50 грн., 3 % річних - 1 596,00 грн., інфляційні втрати - 8 953,83 грн.
Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Кримспецбуд заводу Іліча»(пр. Компасний, 6, м. Севастополь, 99020), ідентифікаційний код 34670286, р/р 26008946229991 в СФ АКБ «Укрсоцбанк», м. Севастополь, МФО 324195, р/р №26001010961901 в ЗАТ «Альфа-Банк», м. Київ, МФО 300346, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф /Україна/» (вул. Червонопрапорна, 26, м. Київ, 03083, ідентифікаційний код 31029255, р/р 26000000412000 в АТ «Каліон Банк Україна», м. Київ, МФО 300379) 118 427,33 грн. (сто вісімнадцять тисяч чотириста двадцять сім грн. 33 коп.), у тому числі: основна заборгованість - 107 877,50 грн. (сто сім тисяч вісімсот сімдесят сім грн. 50 коп.); 3 % річних -1 596,00 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто шість грн.); інфляційні втрати -8 953,83 грн. (вісім тисяч дев'ятьсот п'ятдесят три грн. 83 коп.), а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 1 184,27 грн. (одна тисяча сто вісімдесят чотири грн. 27 грн.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 235,36 грн. (двісті тридцять п'ять грн. 36 грн.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Суддя підпис О.М.Юріна