Справа №-613/382/18 Провадження №-1-кп/613/120/18
8 травня 2018 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові кримінальне провадження №12018220220000034 від 22 січня 2018 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кияни Богодухівського району Харківської області, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, з професійно-технічною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
за ч.1 ст. 164 КК України,-
ОСОБА_4 маючи умисел, направлений на злісне ухилення від сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , достовірно знаючи про рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 16.06.2010 року та виконавчий лист № 2-370-10, виданий 10.06.2010 року Богодухівським районним судом Харківської області про стягнення аліментів на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 300 грн. щомісячно, з індексацією суми, починаючи з 05 травня 2010 року до досягнення дитиною повноліття, будучи неодноразово попередженим Богодухівським РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області про можливість його притягнення до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів, грубо порушуючи вимоги ст.51 Конституції України, згідно якої батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття, бездіяв, та, будучи працездатною особою і не маючи об'єктивних причин не працювати, не вжив заходів щодо працевлаштування, належних висновків для себе не зробив, та злісно ухилявся від сплати аліментів, у зв'язку з чим, згідно розрахунків Богодухівського РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області у період з 01.10.2016 року по 23.01.2018 року (включно) встановлені рішенням суду кошти (аліменти) взагалі не сплачував, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 4722 грн. 59 коп., яка перевищує суму відповідних платежів за 3 місяці.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, від дачі пояснень відмовився.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердила факт несплати протягом декількох років аліментів обвинуваченим на утримання їх дитини. Не заперечувала проти розгляду справи у порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.
Під час судового розгляду судом було визнано недоцільним дослідження усіх доказів у справі стосовно фактичних обставин справи, викладених у обвинувальному акті, оскільки вони ніким не оспорюються, підсудним ОСОБА_4 повністю визнається вина та фактичні обставини справи, а сторони кримінального провадження не заперечували проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому суд з'ясував, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих фактичних обставин справи, переконався у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) і кваліфікує його дії за ст.164 ч. 1 КК України.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, характеристику його особистості, яка полягає в тому, що він раніше не судимий, не працює, має іншу малолітню дитину, яка знаходиться на його утриманні, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах КУОЗ Богодухівської ЦРЛ не перебуває. Відповідно до висновку за досудовою доповіддю органу пробації, останній вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк.
Обставиною, яка пом'якшує покарання для підсудного, суд визнає його щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання для підсудного, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного вище, суд вважає за необхідне обрати підсудному ОСОБА_4 покарання за ст.164 ч.1 КК України у виді громадських робіт.
При цьому судом враховано положення п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", де зазначено, що "призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів".
Зважаючи на викладене вище суд вважає, що визначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого, попередження нових злочинів, а тому його виправлення можливе без ізоляції від суспільства та призначення реальної міри покарання.
Судові витрати та речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України і призначити йому покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Богодухівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та засудженому.
Суддя