Справа № 610/556/18
Провадження №2-к/610/2/2018
07.05.2018 року Балаклійський районний суд Харківської області
у складі:головуючого судді Тімонової В.М.;
за участі секретаря Косолапової Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Балаклія клопотання ОСОБА_1 про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення суду Залізнодорожнього району м. Гомель Республіки Білорусь від 14.12.2017 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2, -
06.03.2018 року до Балаклійського районного суду Харківської області надійшло клопотання ОСОБА_1, яка проживає в Республіці Білорусь АДРЕСА_1, про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення суду Залізнодорожнього району м. Гомель від 14.12.2017 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Клопотання обґрунтоване тим, що рішенням суду Залізнодорожнього району м. Гомель Республіки Білорусь від 14.12.2017 року, яке набрало законної сили 27.12.2017 року, стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Україна, проживаючого за адресою: Україна, Харківська область, Балаклійський район, смт. Донець (кол. ОСОБА_3), вул. Центральна, б. 62, кв.7, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, Республіка Білорусь, аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, 30.09.2016 р.н, у розмірі 25% всіх видів заробітку і іншого доходу щомісячно, але не менше 50% бюджету прожиткового мінімуму в середньому на душу населення, починаючи з 07.06.2017 року до повноліття дитини.
Станом на сьогоднішній день рішення суду Залізнодорожнього району м. Гомель Республіки Білорусь від 14.12.2017 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 боржником не виконується. У зв'язку з вищевикладеним та на підставі Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах ОСОБА_1 просить визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення суду Залізнодорожнього району м. Гомель Республіки Білорусь від 14.12.2017 року, яке набрало законної сили 27.12.2017 року, про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
12.03.2018 року на адресу ОСОБА_2 було направлено письмове повідомлення про надходження вказаного клопотання та надано місячний строк для подачі можливих заперечень. У встановлений судом строк заперечень проти клопотання ОСОБА_2 не надав.
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 12.04.2018 року клопотання призначене до судового розгляду на 09.00 год. 07 травня 2018 року.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином. Від відповідача по справі ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі, проти задоволення клопотання не заперечує.
У відповідності до ч. 5 ст. 467 ЦПК України неявка сторін не є перешкодою для розгляду клопотання.
Розглянувши подані документи, суд вважає за можливе постановити ухвалу про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду виходячи з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням суду Залізнодорожнього району м. Гомель Республіки Білорусь від 14.12.2017 року, яке набрало законної сили 27.12.2017 року, стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, Україна, проживаючого за адресою: Україна, Харківська область, Балаклійський район, смт. Донець (кол. ОСОБА_3), вул. Центральна, б. 62, кв.7, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, Республаки Білорусь, аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, 30.09.2016 р.н, у розмірі 25% всіх видів заробітку і іншого доходу щомісячно, але не менше 50% бюджету прожиткового мінімуму в середньому на душу населення, починаючи з 07.06.2017 року до повноліття дитини.
Згідно зі ст. 462 ЦПК України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Питання надання правової допомоги між Республікою Білорусь і Україною врегульовані Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, яка була підписана від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року, та ратифікована Законом України від 10 листопада 1994 року.
У відповідності до ст. 54 Конвенції клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішень, передбачених у ст. 51 Конвенції (зокрема рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені судом мирові угоди по таких справах і нотаріальні акти у відношенні грошових зобов'язань, рішення судів по кримінальних справах про відшкодування збитку) розглядаються судами Договірної Сторони, на території якої повинне бути здійснене примусове виконання. Суд, що розглядає клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішення, обмежується встановленням того, що умови, передбачені цією Конвенцією, дотримані. Порядок примусового виконання визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої повинне бути здійснене примусове виконання.
Рішення суду Залізнодорожнього району м. Гомель Республіки Білорусь від 14.12.2017 року набрало законної сили 27.12.2017 року, що підтверджується довідкою суду Залізнодорожнього району м. Гомель Республіки Білорусь. Це рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини не виконувалося на території Республіки Білорусь, що підтверджується довідкою суду Залізнодорожнього району міста Гомель Республіки Білорусь. Подане клопотання відповідає вимогам ст. 466 ЦПК України. Будь-яких недоліків щодо форми та змісту клопотання судом не встановлено. Строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні, та порядок подання такого клопотання дотримані.
Підстав для відмови в задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, передбачені ст. 468 ЦПК України, не встановлено.
Таким чином, є всі підстави для визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення суду Залізнодорожнього району м. Гомель Республіки Білорусь від 14.12.2017 року, тому клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.466,467 ЦПК України, -
Клопотання задовольнити.
Визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення суду Залізнодорожнього району м. Гомель Республіки Білорусь від 14.12.2017 року по справі № 2-2220/2017 в частині стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, Україна, проживаючого за адресою: Україна, Харківська область, Балаклійський район, смт. Донець (кол. ОСОБА_3), вул. Центральна, б. 62, кв.7, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_6, Республіки Білорусь, аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, 30.09.2016 р.н, у розмірі 25% всіх видів заробітку і іншого доходу щомісячно, але не менше 50% бюджету прожиткового мінімуму в середньому на душу населення, починаючи з 07.06.2017 року до повноліття дитини.
Аліменти перерахувати за адресою: вул. ОСОБА_5, б. 25, кв. 76, 246031, м. Гомель, Республіка Білорусь.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її підписання.