Апеляційний суд Рівненської області
Іменем України
07 травня 2018 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні судове провадження за скаргою ОСОБА_4 від 20 березня 2018 року на постанову заступника начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_5 (далі - слідчий) від 07 березня 2018 року про закриття кримінального провадження №42018180000000007, внесеного до ЄРДР 12 січня 2018 року за ч.2 ст.370 КК України;
За участі:
секретаря с/з - ОСОБА_6
апелянта-скаржника - ОСОБА_4 ,
представника апелянта-скаржника адвоката - ОСОБА_7 ,
за апеляційною скаргою скаржника ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16 квітня 2018 року;
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16 квітня 2018 року скасувати та постановити нову ухвалу судом апеляційної інстанції, згідно якої, скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
Згідно оскаржуваної ухвали слідчого судді, відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні його скарги від 20 березня 2018 року на постанову заступника начальника відділення ГУНП в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_5 від 07 березня 2018 про закриття кримінального провадження №42018180000000007, внесеного до ЄРДР 12 січня 2018 року за ч.2 ст.370 КК України.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя в ухвалі зазначив, що із досліджених у судовому засіданні доказів та матеріалів кримінального провадження вбачається, що
слідчим було досліджено усі обставини кримінального провадження, було вжито можливі заходи для отримання наявних доказів, які мають відношення до події злочину, а також виконано інші необхідні слідчі (розшукові) дії для встановлення істини по справі. Разом з тим, слідчий суддя вказав, що оскільки органом досудового розслідування не вбачалось та не було встановлено, що в діях працівників УЗЕ в Рівненській області були наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.370 КК України, а тому скарга ОСОБА_4 , на думку слідчого судді, до задоволення не підлягає.
В обгрунтування заявлених вимог апеляційної скарги апелянт-скаржник ОСОБА_4 зазначає, що не погоджується з ухвалою слідчого судді, вважає її незаконною, ухваленою із порушенням кримінального процесуального закону, через необ'єктивність з'ясування обставин кримінального правопорушення слідчим суддею та відсутність мотивів та підстав для постановлення ухвали про залишення постанови слідчого такою, що повністю відповідає вимогам закону та, відповідно - для відмови у задоволенні, поданої ним скарги на постанову. Доводить, що в основу постанови органу досудового розслідування, за результатами проведення якого слідчий дійшов висновку про відсутність у діях начальника відділу УЗЕ в Рівненській області ДЗЕ НП України ОСОБА_8 та старшого оперуповноваженого цього відділу ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.370 КК України, було покладено лише пояснення свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , якого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підбурили на вчинення дій, спрямованих на провокацію отримання неправомірної вигоди, а свідки, які можуть підтвердити факт попередньої домовленості вказаних осіб між собою, зокрема ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , слідчим, чомусь, допитані не були. Також вказує, що факти провокації отримання неправомірної вигоди зафіксовані на трафіках телефонних розмов ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а тому постанова слідчого, на його думку, не може залишатись чинною.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином і завчасно, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, а тому заслухавши думку інших учасників судового провадження, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта - скаржника ОСОБА_4 та його представника - адвоката ОСОБА_14 , які повністю підтримали апеляційну скаргу ОСОБА_4 та просили скасувати ухвалу слідчого судді та, відповідно постанову слідчого про закриття кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги скаржника, перевіривши постанову слідчого про закриття кримінального провадження та проаналізувавши мотиви, постановленого рішення слідчого судді, колегія суддів дійшла таких висновків.
Як убачається з наданих матеріалів кримінального провадження, слідчим було прийняте процесуальне рішення, а саме винесена постанова про закриття кримінального провадження №42018180000000007 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.370 КК України, за фактом провокації підкупу, тобто дій службової особи правоохоронних органів з підбурення особи на пропонування, обіцянку чи надання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання такої вигоди, щоб потім викрити того, хто пропонував,
обіцяв, надав неправомірну вигоду або прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав таку вигоду - на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з встановленою відсутністю у діяннях начальника відділу УЗЕ в Рівненській області ДЗЕ НП України ОСОБА_8 та оперуповноваженого вказаного відділу ОСОБА_9 складу цього кримінального правопорушення.
Згідно ст.284 КПК України, про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження, зокрема з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті, а саме коли встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Пунктом третім ч.1 ст.303 КПК України також закріплено та надано право заявнику, потерпілому, його представнику чи законному представнику на оскарження на досудовому провадженні рішень слідчого про закриття кримінального провадження.
Ознайомившись з постановою слідчого, заявник ОСОБА_4 оскаржив її в порядку ст.303 КПК України до слідчого судді, з мотивів невідповідності висновків слідчого, викладених у постанові, фактичним, проведеним по кримінальному провадженню слідчим (розшуковим) діям, через поверхневе досудове розслідування, оскільки слідчий ОСОБА_5 не викликала його на допит, поклавши в основу прийнятої постанови його показання, надані у прокуратурі Рівненської області, які не відповідають показанням працівників поліції та ОСОБА_11 , якого останні підбурювали на провокацію підкупу.
За таких обставин, ОСОБА_4 у скарзі зазначав, що у зв'язку із суперечливими показаннями, наданими ним з показаннями інших учасників кримінального провадження, слідчому було необхідно провести його одночасний допит з працівниками поліції та ОСОБА_11 з приводу того, чи відомо їм було про існування укладеного між ОСОБА_11 та ним договору про надання правової допомоги фактично у Березнівському районному суді під час розгляду матеріалів відносно ОСОБА_11 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що слідчим зроблено не було. Додавав, що незрозумілим є також те, куди зникли помічені у ході досудового розслідування грошові кошти в сумі 10 000 (десять тисяч) грн., які, нібито ОСОБА_11 мав надати йому - у якості неправомірної вигоди.
Виходячи зі змісту вимог ст.370 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами перевірки законності і обґрунтованості рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен на підставі пояснень заявника, слідчого (прокурора) та матеріалів кримінального провадження встановити, чи вжив слідчий усіх, передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження, як обставин зазначених в заяві про вчинення кримінального правопорушення, так і обставин, встановлених ним у кримінальному провадженні, та чи наявні, встановлені у ст.284 КПК України, підстави для закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч.3 ст.392 КПК України, в апеляційному порядку також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
На думку колегії суддів, висновки слідчого судді про те, що постанова слідчого є обґрунтованою та винесеною з урахуванням вимог кримінального процесуального закону - є передчасними та не відповідають дослідженим у судовому засіданні матеріалам, у зв'язку із чим, ОСОБА_4 оскаржив і ухвалу слідчого судді про відмову в задоволенні його скарги.
У ст.84 КПК України зазначено, що доказами у кримінальному провадженні - є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя та суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є: показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Проведення слідчих (розшукових) дій регулюється главою 20 КПК України. Самі по собі слідчі дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Як вбачається з хронології подій, що висвітлена у постанові слідчого про закриття кримінального провадження від 07 березня 2018 року, працівники відділу протидії хабарництву та організованим формам злочинності у сфері економіки УЗЕ в Рівненській області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у рамках кримінального провадження за фактом одержання для себе неправомірної вигоди помічником судді Березнівського районного суду ОСОБА_15 за вплив на прийняття рішення суддею Березнівського районного суду Рівненської області у справі про адміністративне правопорушення щодо непритягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_11 за ч.1 ст.130 КУпАП, встановили, що до вчинення злочину може бути також причетний адвокат ОСОБА_4 , якого ОСОБА_15 , нібито, залучав для сприяння у вчиненні злочину та, на даний час, досудове розслідування завершено і обвинувальний акт направлений до суду.
Разом з тим, за заявою про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_4 було внесено відомості до ЄРДР за ч.2 ст.370 КК України та розпочато досудове розслідування по факту провокації підкупу працівниками відділу УЗЕ ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , однак слідчий вбачає відсутність у діях останніх складу вказаного кримінального правопорушення, фактично допитавши лише, у якості свідків: ОСОБА_4 - як заявника, працівників поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , свідка - ОСОБА_10 , який працював інспектором з нагляду за дорожнім рухом та складав протокол про вчинене адміністративне правопорушення ОСОБА_11 , та допитав ОСОБА_11 ..
Колегія суддів уважає слушними доводи скаржника ОСОБА_4 , з приводу поверхневої оцінки слідчим, зібраних матеріалів кримінального провадження та
неповноти проведеного досудового розслідування вцілому, що призвело до прийняття слідчим процесуального рішення, яке не у повній мірі узгоджується з кримінальним процесуальним законом, а саме ст.223 КПК України, яка встановлює порядок та доцільність проведення слідчих дій органом досудового розслідування для ефективного та оперативного розслідування злочину.
Зі змісту вказаної постанови не видно, на підставі яких доказів слідчий зробив такі висновки, а лише зазначені пояснення вищевказаних п'ятьох свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та описані результати проведення слідчих дій по іншому кримінальному провадженню, із встановлених фактичних обставин якого слідчий робить висновки про відсутність у діянні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 складу інкримінованого їм кримінального правопорушення.
Інших процесуальних документів, які б свідчили про те, чи проводились слідчим ОСОБА_5 якісь інші слідчі (розшукові) дії по кримінальному провадженню, окрім допиту в якості свідків зазначених осіб, матеріали судового провадження не містять.
В суді апеляційної інстанції апелянт та його представник-адвокат ОСОБА_7 пояснили, що, на їхню думку, у даному кримінальному провадженні необхідно допитати як свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , провести одночасний допит вже допитаних осіб, в тому числі з участю заявника, не долучені до провадження трафіки з'єднань телефонних розмов, отримані адвокатом ОСОБА_7 за його запитом на підставі ухвали слідчого судді, тощо.
Більше того, злочин, передбачений ч.2 ст.370 КК України - є тяжким, що також у розумінні ст.246 КПК України, надавало слідчому право на подачу клопотання про надання дозволу, в разі необхідності, на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, з метою ефективності кримінального провадження, що з боку слідчого зроблено також не було.
Згідно п.2 ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 - є обґрунтованою і підлягає до задоволення, а ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали про задоволення скарги ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу та скаргу скаржника-апелянта ОСОБА_4 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16 квітня 2018 року про відмову ОСОБА_4 у задоволенні його скарги від 20 березня 2018 року на постанову заступника начальника відділення ГУНП в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_5 від 07 березня 2018 про закриття кримінального провадження №42018180000000007, внесеного до ЄРДР 12 січня 2018 року за ч.2 ст.370 КК України, та постанову заступника начальника відділення ГУНП в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_5 від 07 березня 2018 про закриття кримінального провадження №42018180000000007- скасувати, а матеріали кримінального провадження направити слідчому для проведення досудового розслідування.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3