Справа № 592/1969/17
Провадження № 1-кп/592/92/18
08 травня 2018 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
представника потерпілого: адвоката ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого: адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого: ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Суми кримінальне провадження № 12016200440005442, відомості за яким 16.12.2016 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської обл. , який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який тимчасово не працює, РНОКПП НОМЕР_1 , одруженого, який має на утриманні непрацездатну мати ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особу похилого віку, пенсіонерку, який має вищу освіту, громадянина України, українця, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
15.12.2016 року близько 17 години 10 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно- справним автомобілем “Chevrolet Aveo 1.5і” , реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Роменська в напрямку вул. 20 років Перемоги поблизу буд. 81 в м. Суми, ОСОБА_8 знехтував безпекою дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу, для якого може бути створена перешкода чи небезпека, що призвело до наїзду на пішохода ОСОБА_10 , який переходив проїжджу частину по нерегульованому пішохідному переходу зліва направо відносно напрямку руху автомобіля. Внаслідок дорожньо-транспортної події потерпілому ОСОБА_10 були спричинені тілесні ушкодження у виді: “Забій лобної ділянки справа. Закритий зростаючий внутрішньо-суглобний перелом зовнішнього мищелка правої великогомілкової кістки з помірним зміщенням. Гемартроз правого колінного суглобу” , які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 171 від 08.02.2017 року кваліфікуються, як середньої тяжкості тілесні ушкодження. Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 10 від 21.01.2017 року водій ОСОБА_8 , при керуванні автомобілем “Chevrolet Aveo 1.5і” , реєстраційний номер НОМЕР_2 порушив вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, передбачених пунктами: 2.9. Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин; 18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. Порушення п. 18.1. Правил дорожнього руху, допущені водієм ОСОБА_8 , знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події. Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості, що виразилися в порушенні вимог п. 18.1. Правил дорожнього руху, при керуванні 15.12.2016 року близько 17 години 10 хвилин автомобілем “Chevrolet Aveo 1.5і” , реєстраційний номер НОМЕР_2 , на вул. Роменська поблизу буд. 81 в м. Суми та призвело до наїзду на потерпілого ОСОБА_10 внаслідок чого йому було спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Умисні протиправні дії ОСОБА_8 були кваліфіковані органом досудового розслідування як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Допитаний у відкритому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав повністю та пояснив суду про те, що у вчиненому він щиро кається. Також обвинувачений ОСОБА_8 пояснив суду про те, що 15.12.2016 року він дійсно допустив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, за обставин, викладених в обвинувальному акті.
Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_8 своєї вини, його вина у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, повністю підтверджується сукупністю доказів, які є наявними в кримінальному провадженні, а обвинувачення визнається судом доведеним в законному порядку.
Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого злочину та не заперечували проти скороченого судового розгляду, відтак, у суворій відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення скороченого судового розгляду. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку (а. с. 64) .
Крім того, суд з'ясував, що обвинувачений правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи “Відносно спрощеного кримінального правосуддя” та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, ст. 349 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зіставивши ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і встановлені судом ознаки злочинного діяння, вчиненого ОСОБА_8 , суд дійшов висновку про те, що вони відповідають один одному. Таким чином, суд визнає доведеним обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а, отже, його злочинні дії необхідно кваліфікувати як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, вчинений обвинуваченим ОСОБА_8 , згідно ч. 3 ст. 12 КК України, відповідно до класифікації злочинів, відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Крім того, суд бере до уваги положення абз. 3 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” № 7 від 24.10.2003 року, згідно якому, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень) , склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку) , його матеріальний стан тощо.
Як особа обвинувачений ОСОБА_8 характеризується наступним чином.
Раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягається вперше (а. с. 82) .
Згідно довідці Сумської центральної районної клінічної лікарні № 553 від 23.12.2016 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (а. с. 83) .
Згідно довідці Сумської центральної районної клінічної лікарні № 553 від 23.12.2016 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку у лікаря-нарколога не перебуває (а. с. 84) .
Згідно довідці комунального закладу Сумської обласної ради “Сумський обласний клінічний психоневрологічний диспансер ім. О. В. Співака” № б/н від 23.01.2017 року звернення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з приводу надання психіатричної допомоги в закладі відсутні (а. с. 85) .
Згідно довідці комунального закладу Сумської обласної ради диспансерне відділення “Обласний наркологічний диспансер” № 1818 від 18.01.2017 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на диспансерному обліку не перебуває (а. с. 86) .
Має постійне місце реєстрації та постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 87 - 89) .
Має на утриманні непрацездатну мати ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особу похилого віку, пенсіонерку (а. с. 91) .
Позитивно характеризується за місцем проживання (а. с. 92) .
Згідно ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.
Крім того, суд бере до уваги положення п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” № 7 від 24.10.2003 року, згідно якому, виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , згідно ст. 66 КК України, суд вважає: - щире каяття; - активне сприяння розкриттю злочину; - вчинення винним злочину вперше; - позитивна характеристика винного; - наявність на утриманні непрацездатної матері ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особи похилого віку, пенсіонерки; - повне визнання винним своєї вини у вчиненні злочину.
Крім того, враховуючи, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, мають бути суворо додержані вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за можливе взяти до уваги наступне.
Можливість врахування обставини, яка пом'якшує покарання винної особи, - вчинення винним злочину вперше при призначенні покарання обґрунтовується тим, що це може свідчити про відсутність у винного стійких злочинних навиків, і, відповідно, про меншу суспільну небезпеку цієї особи. Крім того, суд враховує положення абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” № 7 від 24.10.2003 року, згідно якому судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини.
Можливість врахування обставини, яка пом'якшує покарання винної особи, - позитивна характеристика винного у вчиненні злочину при призначенні покарання обґрунтовується тим, що така поведінка в побуті, за місцем роботи, навчання, служби, як правило, свідчить про відсутність у такої особи стійких антисуспільних поглядів, і дає підстави вважати, що вчинення злочину є випадковим.
Можливість врахування обставини, яка пом'якшує покарання винної особи, - наявність на утриманні винного непрацездатної матері при призначенні покарання обґрунтовується принципом гуманізму, справедливості, індивідуалізації покарання. Наявність на утриманні винного непрацездатної матері розуміється як надання винним відповідній особі матеріального забезпечення, яке майже завжди є основним джерелом існування для такої особи. Крім того, наявність на утриманні винного непрацездатної матері, окрім її матеріального забезпечення, означає також, що винний здійснює догляд за нею, оскільки ця особа потребує стороннього догляду. Державі не може бути байдуже, у якому становищі опиняться особи, які знаходяться на утриманні винного, після засудження останнього.
Можливість врахування обставини, яка пом'якшує покарання винної особи, - повне визнання особою своєї вини у вчиненні злочину обґрунтовується тим, що така особа заслуговує поблажливого ставлення до себе, оскільки вона щиро каючись у вчиненні злочину, викладає всі обставини вчиненого, що сприяє встановленню істини по справі, тобто розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , згідно ст. 67 КК України, суд вважає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння (а. с. 90) .
Враховуючи вищенаведене, а також наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , переслідуючи мету забезпечення пропорційності соціально виправданих цілей покарання, реалізуючи принцип справедливості покарання, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 покарання за ч. 1 ст. 286 КК України, керуючись ст. ст. 53, 55 КК України, суд дійшов висновку про доцільність, можливість та необхідність призначити обвинуваченому ОСОБА_8 основного покарання у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами. Вид та розмір основного покарання суд визначає, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив необережний злочин вперше, а також враховуючи те, що призначення обвинуваченому ОСОБА_8 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в даному випадку є доцільним, оскільки, на думку суду, воно має на меті в подальшому дисциплінування водія та запобігання порушення Правил дорожнього руху.
Отже, суд дійшов висновку про можливість і доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Прокурором Сумської місцевої прокуратури юристом 1 класу ОСОБА_3 16.02.2017 року під час досудового розслідування був заявлений цивільний позов про стягнення з відповідача: ОСОБА_8 в інтересах держави в особі позивача: Управління фінансів, економіки і бюджету Сумської міської ради, 40030, м. Суми, вул. Нижньохолодногірська, 10, р/р 31414544700002 в УДК в Сумській обл. , МФО 837013, код 37970593, код бюджетної класифікації доходів 24060300 “Інші надходження” про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 23985 (двадцять три тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 65 коп. . Оскільки матеріали даної кримінальної справи містять документальне підтвердження вказаних витрат, відтак суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги прокурора Сумської місцевої прокуратури юриста 1 класу ОСОБА_3 є законними, обґрунтованими та такимм, що підлягають задоволення у повному обсязі (а. с. 5, 93) .
Потерпілим ОСОБА_10 24.03.2017 року був пред'явлений цивільний позов до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди (в порядку ст. 128 КПК України) , в якому він просив стягнути з ОСОБА_8 завдану матеріальну шкоду в розмірі 8281,63 грн. та завдану моральну шкоду в розмірі 100000 грн. (а. с. 27 - 29) .
На підтвердження заподіяння матеріальної шкоди потерпілим було надано: - ксерокопія виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 10142; - ксерокопія виписного епікризу з історії хвороби № 1214; - ксерокопії 70-ти чеків на придбання ліків. Отже, позивачем було підтверджено матеріальну шкоду на загальну суму 8281,63 грн. (а. с. 30 - 39) .
Крім того, суд бере до уваги положення п. п. 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна” № 3 від 31.03.1989 року, згідно яким при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань, не врегульованих КПК України, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК України. Вирішуючи при ухваленні вироку питання про відшкодування шкоди, суд має керуватися відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам.
ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 59 років, про що 04.05.2017 року було складено відповідний актовий запис № 606, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 , виданого 04.05.2017 року Ковпаківським районним у місті Суми відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області (а. с. 63) .
Таким чином, з урахуванням положень ст. ст. 127 - 129, 326 КПК України, ст. 257 ЦПК України, суд дійшов висновку про те, що цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди (в порядку ст. 128 КПК України) слід залишити без розгляду.
Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України (а. с. 4, 77 - 81) .
Документально підтверджені процесуальні витрати у справі на залучення експерта, згідно довідці № 10 від 21.01.2017 року, пов'язані з проведенням судової автотехнічної експертизи в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. , відшкодовані підозрюваним ОСОБА_8 під час досудового розслідування, слід вважати ним відшкодованими (а. с. 2) .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 62, 63, 68 Конституції України; ст. ст. 368 - 371, 373, 374, 376 КПК України; ст. ст. 11, 12, 50 - 53, 55, 65 - 67, 286 КК України, -
Визнати ОСОБА_8 винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Призначити ОСОБА_8 покарання у виді штрафу в розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Речові докази, а саме:
- легковий автомобіль “Chevrolet Aveo 1.5і” , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований на ім'я ОСОБА_8 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 , переданий 27.12.2016 року на відповідальне зберігання під охоронну розписку власнику ОСОБА_8 до прийняття рішення по кримінальному провадженню, - вважати йому повернутим;
- дерев'яну палицю (для ходи) , передану на відповідальне зберігання під охоронну розписку власнику ОСОБА_10 до прийняття рішення по кримінальному провадженню, - вважати йому повернутим;
- фрагменти дзеркала заднього огляду автомобіля, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів до прийняття рішення по кримінальному провадженню, - знищити.
Цивільний позов прокурора Сумської місцевої прокуратури юриста 1 класу ОСОБА_3 про стягнення з відповідача ОСОБА_8 в інтересах держави в особі позивача: Управління фінансів, економіки і бюджету Сумської міської ради, 40030, м. Суми, вул. Нижньохолодногірська, 10, р/р 31414544700002 в УДК в Сумській обл. , МФО 837013, код 37970593, код бюджетної класифікації доходів 24060300 “Інші надходження” про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 23985 (двадцять три тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 65 коп. задовольнити та стягнути з ОСОБА_8 на користь Управління фінансів, економіки і бюджету Сумської міської ради 23985 (двадцять три тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 65 коп. на відшкодування витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_10 .
Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди (в порядку ст. 128 КПК України) залишити без розгляду.
Документально підтверджені процесуальні витрати у справі на залучення експерта, згідно довідці № 10 від 21.01.2017 року, пов'язані з проведенням судової автотехнічної експертизи в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. , відшкодовані ОСОБА_8 під час досудового розслідування, вважати ним відшкодованими.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Ковпаківський районний суд м. Суми, який постановив вирок.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: ОСОБА_1