Справа № 640/12542/17
н/п 2/640/403/18
26 квітня 2018 рокуроку Київський районний суд м. Харкова у складі :
головуючої - судді Шмадченко С.І.,
за участю секретаря Черниш О.М.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представник відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 міська рада про встановлення факту сумісного проживання, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив встановити факт сумісного проживання його з дружиною ОСОБА_6, померлої 25 березня 2014 року з жовтня 1993 року по час її смерті. Визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 1990 року проживав разом з ОСОБА_6 однією сім'єю в квартирі АДРЕСА_2. Вони мали спільний бюджет, взаємні права та обов'язки .
07 жовтня 1993 року ними, за його гроші, була куплена квартира АДРЕСА_3, яка оформлена на ім'я ОСОБА_6 Після чого вони стали без реєстрації проживати в цій квартирі.
19 листопада 2004 року він з ОСОБА_6 уклав шлюб. Від шлюбу сумісних дітей не мають. У 2014 році ОСОБА_6 поїхала до Москви в гості до сина ОСОБА_4, де 25 березня 2014 року померла. Заповіту не залишила.
Також позивач зазначив, що він не подав своєчасно заяву про прийняття спадщини після смерті дружини, оскільки спадщину прийняв фактично. Разом з дружиною проживав у квартирі і після її смерті проживає у квартирі, сплачує комунальні послуги, проводить ремонтні роботи, користується та розпоряджається усіма предметами що знаходяться у квартирі. Заяви про відмову від спадщини не подавав. Йому нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з тим, що він не підтвердив факт сумісного проживання зі спадкодавцем та пропустив строк подачі заяви про прийняття спадщини.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов та просили його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, направив до суду нотаріально посвідчену заяву, у якій зазначив, що з позовними вимогами позивача ознайомлений та визнає їх в повному обсязі, просить справу розглядати за його відсутністю. (а.с.22)
Представник відповідача ОСОБА_5 міської ради ОСОБА_3 позовні вимоги позивача не визнав. Доводи невизнання позову виклав у письмових запереченнях (а.с.28-32).
Заслухавши пояснення позивача, свідків, дослідивши докази, суд задовольняє позовні вимоги позивача, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що з 1990 року позивач з ОСОБА_6 проживали разом однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_4. У них був спільний бюджет, спільний побут, вони мали взаємні права та обов'язки.
07 жовтня 1993 році ними, за гроші позивача, була куплена квартира АДРЕСА_5 та зареєстрована в ХМБТІ за ОСОБА_6 р.№ П-2-131 від 07.10.1993 р. (а.с.6). З 1994 року позивач з ОСОБА_6 однією сім'єю стали проживати у цій квартирі.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтвердили факт сумісного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 з ОСОБА_6 в спірній квартирі з 1994 року. Також на підтвердження даного факту суду надано акт жителів будинку №263 по вул..Дружби Народів м.Харкова від 19.07.2017 р.(а.с.13).
19 листопада 2004 року ОСОБА_1 з ОСОБА_6 офіційно уклали шлюб про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу П-МЮ № 640177 від 19.11.2004 р. виданого Чертановським відділом РАГС м.Москви (а.с. 8).
У 2014 році дружина позивача ОСОБА_6 поїхала до м. Москви в гості до свого сина ОСОБА_4, де 25 березня 2014 року померла. (а.с.9).
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 р., при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'ять років до часу відкриття спадщини, судам необхідно враховувати правила ч.2 ст.3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1270 ЦК України).
Згідно з п.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємиць, який мешкав на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем вважається таким, що прийняв спадщину, якщо в шестимісячний строк не заявив про відмову від неї.
Після смерті дружини позивач залишився проживати у спірній квартирі та подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Як убачається з постанови державного нотаріуса Дванадцятої ОСОБА_5 державної нотаріальної контори ОСОБА_10 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропущенням строку подання заяви. (а.с.11)
Син померлої ОСОБА_11 з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звернувся, у спірній квартирі не проживав. Заповіту померла не залишила. Інших спадкоємців не має.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 р. роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Таким чином, отримавши відмову нотаріуса, позивач відповідно до ст.16 ЦК України звернувся до суду за захистом.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач на час купівлі спірної квартири проживав однією сім'єю з дружиною ОСОБА_6, вони мали взаємні права та обов'язки, після смерті дружини є єдиним спадкоємцем, фактично прийняв спадщину, проживає у спірній квартирі, робить поточні ремонти, сплачує комунальні послуги..За таких підстав суд задовольняє позовні вимоги позивача.
Керуючись ст.ст.10,12,81,265, 268, 315 ЦПК України, ст.ст.16, 1268,1270 ЦК України, суд
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім'єю разом із ОСОБА_6 з жовтня 1993 року по 25 березня 2014 рік.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_6, померлої 25 березня 2014 року.
Рішення може бути оскаржене в судову палату з цивільних справ апеляційного суду Харківської області протягом 30днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя