Справа № 569/19135/17
02 травня 2018 року Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючої судді - Панас О.В.
при секретарі судового засіданні - ОСОБА_1
з участю: позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Служби автомобільних доріг у Рівненській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
ОСОБА_2 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до Служби автомобільних доріг у Рівненській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди .
В обґрунтування позову покликається на те, що 26 липня 2015 року рухаючись на своєму автомобілі Renault Scenic по вул.Центральній в с.Стара Рафалівка Володимирецького району на дорозі "Щоків-Сопачів-Стара Рафалівка", став учасником ДТП. В результаті ДТП його автомобіль отримав значні механічні ушкодження. Причиною ДТП стала відсутність на вказаній дорозі знаку 2.1 "Дати дорогу". В зв"язку з цим 27 липня 2015 року інспектором з ОДР ВДАІ з обслуговування м.Кузнецовська та Володимирецького району старшим лейтенантом міліції ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АП1№252646 стосовно в.о. начальника філії Володимирецького райавтодору ОСОБА_5 за ч.4 ст.140 КупАП, якого постановою Апеляційного суду Рівненської області визнано винним та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн., а позивача визнано потерпілим.
Просив стягнути з відповідача на його користь у відшкодування матеріальної шкоди 124626 (сто двадцять чотири тисячі шістсот двадцять шість) гривень 65 копійок, у відшкодування моральної шкоди 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі в межах доводыв позовноъ заяви, просив позов задовольнити. Пояснив, що автомобіль по даний час не. відремонтований
Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав. Підтримав поданий до суду письмовий відзив та просив відмовити в задоволенні позову за безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог.
На заперечення позовних вимог посилаються на те, що право на відшкодування будь яких витрат понесених на відновлення автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП має право власник транспортного засобу. Проте, з позовної заяви про відшкодування збитків та моральної шкоди видно, що позивач вказує про наявність ДТП 26.07.2015 року, учасником якого він став та керував транспортним засобом, а відповідно до копії свідоцтва на реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля ОСОБА_2 став 17.09.2015 року. Тобто на момент скоєння ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1 не належав позивачу ОСОБА_2, який з невідомих причин керував вищеназваним транспортним засобом, тобто можливо мало місце неправомірне заволодіння транспортним засобом. Крім того Висновок № 90 від 07.11.2015 року експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля НОМЕР_1 проведено на автомобіль сірого кольору (металік), а в свідоцтві про реєстрацію вказаного транспортного засобу зазначено бежевий колір.
Оскільки матеріали справи не містять схеми ДТП, протоколу огляду транспортного засобу із зазначенням переліку пошкоджень автомобіля, відповідно неможливо встановити, які саме пошкодження отримав автомобіль під час ДТП 26.07.2015 року, і чи вони відповідають відновлювальному ремонту , що вплинуло на його вартість.
Крім того зазначив, що відповідно до Положення про Службу автомобільних доріг у Рівненській області, затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 02.11.2011 року № 12, Служба автомобільних доріг у Рівненській області виконує лише функції замовника з усього комплексу дорожніх робіт. Відповідно до договору № 2 від 31.01.2015 року експлуатаційне утримання даної ділянки дороги на момент скоєння ДТП здійснювалось ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», а відтак Служба автомобільних доріг у Рівненській області виконала свої функції по забезпеченню безпечних умов дорожнього руху шляхом укладення договору підряду, поклавши всю відповідальність щодо забезпечення безпеки руху дорожнього руху, ремонт доріг, належного їх утримання на підрядника - ДП «Рівненський облавтодор».
Між Службою автомобільних доріг у Рівненській області - (Замовник) та ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» - (Підрядник) укладено договір № 2 від 31.01.2015 року на експлуатаційне утримання та поточний ремонт автомобільних доріг місцевого значення в межах Рівненської області - 3142,3 км.
Відповідно до умов договору Підрядник повинен надати передбачені умовами Договору послуги, якість яких відповідають умовам П-Г.1-218- 113:2009 «Технічні правила ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України», затверджених наказом Укравтодору від 01.07.2009 № 320 та вимогам інших нормативних документів.
Відповідно до п. 5.1. договору строк надання послуг: січень - грудень 2015 року.
П.п. 6.3.1., 6.3.3 Договору передбачено зобов'язання підрядника забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим Договором та ліквідацію наслідків дорожньо-транспортних пригод та наслідків надзвичайних та аварійних ситуацій пов'язаних з організацією та безпекою дорожнього руху.
З оглянутої відповіді на відзив, вбачається, що позивач не погоджується з доводами відповідача та просить задовольнити його позов в повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши письмові матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Судом встановлено, що 26 липня 2015 року позивач ОСОБА_2 , рухаючись на своєму автомобілі Renault Scenic по вул.Центральній в с.Стара Рафалівка Володимирецького району на дорозі "Щоків-Сопачів-Стара Рафалівка", став учасником ДТП.
Постановою апеляційного суду Рівненської області від 07 вересня 2015 року гр. ОСОБА_5 в.о. начальника філії Володимирецький райавтодор, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. та визнано потерпілим ОСОБА_2.
Згідно додатку до наказу Міністерства соціальної політики України від 03.08.2015 року №800, ОСОБА_2 надано легковий автомобіль Renault, ідентифікаційний номер VF1JM1R0640086769 , який визнаний гуманітарною допомогою.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ОСОБА_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, з 17.09.2015 року є власником транспортного засобу Renault Scenic, державний номерний знак НОМЕР_2. Тобто, на момент ДТП ОСОБА_2 був володільцем автомобіля НОМЕР_1 (VIN: VF1JM1R0640086769) .
Згідно висновку № 90 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля НОМЕР_1 (VIN: VF1JM1R0640086769) від 07.11.2015 року, проведеного на підставі протоколу огляду та калькуляції, вартість його відновлювального ремонту в результаті пошкодження при ДТП становить 123 426,65 грн.
Згідно п.п.2.1 п.2 Положення про Службу автомобільних доріг у Рівненській області, метою діяльності Служби є організація утримання в належному технічному стані та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, мостів та штучних споруд, створення умов для безперервного та безпечного руху транспорту на них , задоволення потреб народного господарства та населення України в удосконаленні і раціональному розвитку дорожньої інфраструктури , що обслуговується.
Відповідно до ч. 4 ст.61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов»язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Згідно ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
З роз'яснень, даних пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в абз. першому п. 4 своєї постанови від 01.03.2013 року №4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", вбачається, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - від наявності вини.
Відповідно до п.3.2 Положення про службу автомобільних доріг у рівненській області, служба зобов»язана організовувати належне утримання та розвиток автомобільних доріг загального користування, що обліковуються на її балансі, та підтримувати безпечні та безперебійні умови руху на них. Цим же положенням САД здійснює функції замовника по всьому комплексу дорожніх робіт (п.2.2.).
На підтвердження відсутності обов'язку САД по відшкодуванню шкоди надано суду та досліджено Договір № 2 від 31.01.2015р. , укладений між Службою автомобільних доріг у Рівненській області та ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «ДАК»Автомобільні дороги України» з додатком №1 «Технічне завдання на послуги та поточний ремонт автомобільних доріг місцевого значення в межах Рівненської області -3142,3 км» (розділ Володимиецький район п.14 о 180214 Щоків-Сопачів-Ст.Рафалівка загальною протяжністю -12.2 км), за яким , за твердженням відповідача , ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «ДАК»Автомобільні дороги України» отримувало технічне завдання по встановленню дорожного знаку 2.1 «Дати дорогу», з табличкою 7.8 «Напрям головної дороги на вул. Центральна с.Ст.Рафалівка. Проте, на підтвердження зазначених доводів, суду не надано достовірних доказів надання технічного завдання по встановленню вищевказаних дорожніх знаків. Відтак, суд прийшов до висновку, що відповідачем допущене порушення у виконанні покладних на нього обов'язків по утриманню в належному стані автомобільної дороги де сталася ДТП 27.07.2015р. за участю позивача (п.2.1 Положення).
За наведених обставин суд прийшов до висновку про наявність причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю САД у Рівненській області і наслідками дорожньо-транспортної пригоди за участю двох джерел підвищеної небезпеки - автомобілів "Renault Sceniс" та "ВАЗ 2105" , а відтак для відповідача настали правові підстави для цивільно-правової відповідальністі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, небхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, при встановленні розміру завданої відповідачем матеріальної шкоди суд виходить з висновку № 90 від 07 листопада 2015 року експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню суми матеріальних збитків та враховуючи ремонтну калькуляцію встановлює, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти на ремонт належного позивачу автомобіля Renault Scenic, державний номерний знак НОМЕР_3, а саме: 123 426,65 грн. Доказів, які спростовують визначену даною експертизою суму матеріальних збитків відповідачем не надано, а судом не встановлено.
Окрім того, відповідно до товарного чеку № 90 від 01 листопада 2015 року за визначення розміру матеріальних збитків автомобілю Renault Scenic, державний номерний знак НОМЕР_3, позивачем сплачено 1200 грн., ця сума також підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до п.п. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
З оглянутої довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №745702 від 02.11.2017 р. підтверджується, що позивач є інвалідом другої групи довічно.
Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань позивача, наявності вини відповідача у завданні такої шкоди, виникнення поза волею позивача, змін у організації його життєвого укладу та виходячи із вимог розумності та справедливості,суд вважає доцільним частково задовольнити вимоги ОСОБА_2 та стягнути на його користь з відповідача 2000 грн. моральної шкоди. Позивачем не надано, а судом не встановлено достовірних доказів на підтвердження його доводів щодо нервових страждань, звернення за консультаціями до спеціалістів з цього приводу, тощо.
У відповідності до ст.. 141 ЦПК , якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Рівненській області на користь ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду в сумі 124626 (сто двадцять чотири тисячі шістсот двадцять шість) грн. 65 коп. та моральну шкоду в сумі 2000 (дві тисячі) грн.00 коп.
Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Рівненській області судовий збір в сумі 1951 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 06 коп. в прибуток державного бюджету України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач:Штинь ОСОБА_7, проживає: 45632 АДРЕСА_1, паспорт серії АС 523764, виданий 03.12.1998р. Луцьким МВ УМВС України у Волинській області.
Відповідач:Служба автомобільних доріг у Рівненській області, місцезнаходження: 33028 м.Рівне, вул. Пушкіна, 19, КОД ЄДРПОУ 25894919.
Повне рішення виготовлене - 07.05.2018 року.
Суддя: О.В.Панас