79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
17.12.09 Справа№ 24/160
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю -підприємства „АВІС”, м.Вінниця
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Оланта”, м.Львів
Про стягнення 2 292,58грн.
Суддя Хабіб М.І.
Секретар Савченко Ю.А.
Представники:
Від позивача -Волошенюк О.В. - представник
Від відповідача -не з'явився
Суть спору: Позов заявлено про стягнення 2 292,58грн., в т.ч.: 1768,64грн. основного боргу, 249,22грн. пені, 189,94грн. втрат від інфляції та 84,78грн. 3% річних.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 03.01.2008року сторонами укладено договір №ВН/68, відповідно до умов якого позивач зобов'язується поставити відповідачу товар, а останній зобов'язується його прийняти та оплатити упродовж 30 календарних днів з моменту отримання товару (п.2.2 договору).
Як зазначено у позовній заяві, 17.09.2008року позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 21868,35грн., який відповідач оплатив частково. Заборгованість відповідача становить 1768,64грн., з вимогою про стягнення якої позивач звернувся з позовом до суду.
За прострочення виконання грошового зобов'язання на підставі п.2.2. договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 249,22грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 20.10.2008року по 17.04.2009року.
Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції за період з листопада 2008року по квітень 2009року в сумі 189,94грн., а також 3% річних за період з 20.10.2008року по 22.10.2009року в сумі 84,78грн.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судові засідання 01.12.2009року та 17.12.2009року явку представника не забезпечив, вимог суду не виконав, ніяких пояснень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 18.11.2009року та 07.12.2009 року поштових відправлень за №4901667 та №4963263.
Розглянувши матеріали справи в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.
03.01.2008року сторонами укладено договір №ВН/68, відповідно до умов якого позивач зобов'язується поставити відповідачеві товар (продукти харчування), а останній зобов'язується його прийняти та оплатити.
На виконання умов договору по видаткових накладних від 17.09.2008року позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 21868,35грн., а саме:
-№АV-0044536, від 17.09.08р. на суму 19194,67грн.;
-№АV-0044539, від 17.09.08р. на суму 2673,68грн.
Накладні підписані представником відповідача, підпис якого скріплений печаткою товариства.
Згідно із п.2.2 договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються упродовж 30 календарних днів з дати отримання товару.
Згідно із виписками банку з рахунка клієнта, 03.11.2008р. відповідач сплатив позивачеві 18 275,23грн, з яких 3 110,07грн. зараховано в рахунок оплати товару, поставленого у попередньому періоді, а 15 165,16грн. зараховано в рахунок оплати товару, поставленого по накладних від 17.09.2009р.; 05.11.2008р. відповідач сплатив 2 830,00грн.,
По накладній №379 від 17.12.2008року відповідач повернув позивачеві товар на суму 2100,00грн. (накладна на повернення товару додана до матеріалів справи).
Крім того, в квітні-липні 2009р. відповідач сплатив в касу позивача 4,55грн., що підтверджено прибутковими касовими ордерами.
Отже, заборгованість відповідача за отриманий товар становить 1768,64грн. (21868,35 -15 165,16 -2830,00 -2100,00 -4,55).
Станом на день розгляду спору доказів сплати вказаної суми боргу суду не подано.
За прострочення терміну оплати товару на підставі пункту 2.2 договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 249,22грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 20.10.2008року по 17.04.2009року, а на підставі ст. 625 ЦК України заявлені до стягнення втрати від інфляції за період з листопада 2008року по квітень 2009року в сумі 189,94грн., та 3% річних в сумі 84,78грн. за період з 20.10.2008року по 22.10.2009року.
Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши в сукупності подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).
Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( ст.610 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).
У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.
Згідно із п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами.
В силу п.6 ст.232 нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджено поставку позивачем відповідачеві товару по накладних від 17.09.2008р. на загальну суму 21868,35грн. та часткову його оплату відповідачем. На день вирішення спору сума боргу становить 1768,64грн, доказів сплати якої чи заперечень проти якої відповідач суду не подав. Виконання зобов»язання забезпечено пенею, яка нарахована у відповідності до вимог законодавства.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.
Крім того, судом встановлено, що при поданні позову позивач сплатив платіжним дорученням №10944 від 23.10.09р. державне мито в сумі 229,25грн., в той час як згідно із Декретом КМУ „ Про державне мито” належало до сплати державне мито в сумі 102,00грн. Тобто, державне мито сплачене в більшому розмірі, ніж передбачено законом, тому зайво сплачене державне мито в сумі 127,25грн. ( 229,25- 102,00) підлягає поверненню позивачеві.
З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 44, 47, 49, 75, 82-85, 116-117 ГПК України, суд
1. Позов задоволити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Оланта”, ідентифікаційний код 30650355, адреса: 79034, м.Львів, вул.Тернопільська,42, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю -підприємства „АВІС”, ідентифікаційний код 13304871, адреса: 21037, м.Вінниця, вул.Пирогова,150, - 1768,64грн. основного боргу, 249,22грн. пені, 189,94грн. втрат від інфляції, 84,78грн. 3% річних, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
2. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю -підприємству „АВІС”, ідентифікаційний код 13304871, адреса: 21037, м.Вінниця, вул.Пирогова,150, довідку на повернення з державного бюджету зайво сплаченого мита в сумі 127,25грн.
Суддя