79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
14.12.09 Справа№ 5/183
За позовом Прокурора м.Львова в інтересах держави в особі управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів
до відповідача Інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська народна інвестиційна компанія», м.Львів
про розірвання договору купівлі-продажу №2160 від 30.09.2008р. та стягнення 184 813,68 грн.
Суддя Петрик І.Й.
при секретарі Кравець В.П.
за участю представників сторін:
Прокурор -Антонюк О.Д. (повс. №78)
Від позивача -Гусак Ю.І. -представник (довір. в матер. справи)
Від відповідача -Критович В.М. -представник (довір. в матер. справи)
Суть спору: Позов заявлено прокурором м.Львова в інтересах держави в особі управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська народна інвестиційна компанія» про розірвання договору купівлі-продажу №2160 від 30.09.2008р. та стягнення 184 813,68 грн.
Ухвалою суду від 14.08.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 23.09.2009р.
Судовий розгляд відкладався з причин, вказаних у відповідних ухвалах суду.
Прокурор в судове засідання з»явився, позов підтримав.
Представник позивача в судове засідання з»явився, просить позов задоволити повністю.
Представник відповідача в судове засідання з»явився, позовні вимоги заперечив.
Розглянувши матеріали та документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
30.08.2008 року між управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Інвестиційною компанією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська народна інвестиційна компанія»укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень за адресою вул. Т.Костюшка, у м.Львові №2160. Вказаний договір посвідчено Г.Попович, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, 30.09.2008 року
Згідно з п.2.1 договору Покупець зобов'язаний заплатити 924068,40 грн. за придбаний об'єкт продажу протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення даного договору.
За твердженням позивача, відповідач всупереч положенням чинного законодавства України та умов договору взяті на себе зобов'язання належним чином і у встановлені строки не виконав, визначену договором суму коштів за об'єкт продажу не оплатив.
Пункт 7.2 договору купівлі-продажу від 30.09.2008 року №2160 передбачає, що у випадку повної або часткової несплати ціни Об'єкта продажу протягом строку, встановленого п.2.1 договору, договір підлягає розірванню, Об'єкт продажу повертається Продавцю, а Покупець сплачує неустойку (штраф) у розмірі 20% ціни, за яку куплено Об'єкт продажу, яка стягується без необхідності обґрунтування її розміру, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок сплати і розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об'єкти приватизації»від 21.08.1997 №910.
Держава зацікавлена в належній поведінці суб'єктів господарювання, яку закріплено в законах та інших нормативно-правових актах.
Право на звернення прокурора до господарського суду в інтересах держави передбачено п.6 ст.20, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»та ст.2 ГПК України.
Враховуючи те, що «інтереси держави»є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави або в чому існує загроза інтересам держави з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов.
У відповідності до ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. У вказаній статті також передбачено, що однією із форм представництва прокурором є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.
Згідно з ч.2 п.1 Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 «прокурор або його заступник самостійно визначає і обгрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді».
Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено обов'язок представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»Львівська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду м.Львова та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами України.
Спірне нежитлове приміщення є комунальною власністю, а управління комунальної власності є структурним підрозділом Львівської міської ради, на який згідно з пп.2.2, 4.2, 4.6 Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради, затвердежного рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.12.2007 №1100, покладено виконання повноважень орендодавця майна комунальної власності та здійснення обліку орендних платежів і контролю за їх надходженням.
На думку позивача, відповідач не виконав зобовязання, взятого на себе за договором купівлі-продажу, що є підставою для розірвання договору та стягнення неустойки.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено обов'язок представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно із ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 612 ЦК України зазначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст.550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно із ч.2 ст.551 ЦКУ, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Згідно з ч.2 ст.653 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно з п.7.5 спірного договору невиконання покупцем обов'язків за договором є підставою для розірвання договору у встановленому законом порядку.
Згідно з п.4.1 договору кожна сторона зобов'язується належним чином виконувати обов'язки, покладені на неї цим договором та сприяти іншій стороні у виконанні її обов'язків.
Згідно з п.5.1 договору покупець зобов'язаний у встановлений цим договором строк сплатити ціну продажу об'єкта продажу.
Пунктом 7.2. спірного договору купівлі-продажу передбачено, що у випадку повної або часткової несплати ціни Об'єкта продажу протягом строку, встановленого п.2.1 договору, договір підлягає розірванню, Об'єкт продажу повертається Продавцю, а Покупець сплачує неустойку (штраф) у розмірі 20% ціни, за яку куплено Об'єкт продажу, яка стягується без необхідності обґрунтування її розміру, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок сплати і розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об'єкти приватизації» від 21.08.1997 №910.
Частина 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок сплати і розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об'єкти приватизації»від 21.08.1997 №910 встановлює, що розмір неустойки, яку сплачують покупці у разі повної або часткової несплати в установлений Законом України «Про приватизацію державного майна»термін коштів за об'єкт приватизації, становить 20% ціни, за яку куплено цей об'єкт. Неустойка сплачується протягом двадцяти календарних днів з моменту закінчення терміну сплати коштів за об'єкт приватизації та зараховується до позабюджетного Державного фонду приватизації.
Аналогічне за змістом положення містить також постанова Кабінету Міністрів України «Про розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об'єкти приватизації»від 17 вересня 2008 №846, відповідно до п.1 якої розмір неустойки, яку сплачують покупці у разі повної або часткової несплати в установлений Законом України «Про приватизацію державного майна»строк коштів за об'єкт приватизації, включаючи земельну ділянку, становить 20 відсотків ціни, за яку придбано такий об'єкт, включаючи земельну ділянку. Вказана постанова набрала чинності з 26.09.2008, з моменту її опублікування в офіційному друкованому виданні «Урядовий кур'єр», від 26.09.2008 №179.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Представником відповідача не заперечено доводів прокурора та позивача і не подано жодних належних і допустимих доказів, які б спростували позов.
Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 551, 610, 612, 625, 651, 653 ЦК України, ст.ст.173, 179, 193 ГК України, ст.ст.43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Розірвати договір купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу, укладений між управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Інвестиційною компанією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська народна інвестиційна компанія», посвідчений Г.Попович, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, 30.09.2008 року №2160.
3. Стягнути з Інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська народна інвестиційна компанія»(м.Львів, вул. Костюшка, 18, код ЄДРПОУ 20818524) неустойку в сумі 184813,68 грн. на користь управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради;
4. Накази видати в порядку ст.116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.
За згодою представників сторін, які прибули в судове засідання, 14.12.2009 року прийнято та оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до ст. 84 ГПК України, та підписана -23.12.2009. Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом ХII ГПК України.
Суддя Петрик І.Й.